Депутати і мер спільно вирішують проблеми Тернополя, — інтерв’ю із секретарем Тернопільської міської ради Віктором Шумадою

“Погляд” про співрозмовника: Віктору Шумаді 33 роки, народився у с. Озеряни Борщівського району. Вищу освіту з відзнакою здобув у Тернопільському національному економічному університеті. Працював у “ПриватБанку”, директором КП “Адміністративно-технічна інспекція”. У серпні 2015 року призначений заступником голови-керівником апарату Тернопільської ОДА. На виборах у жовтні 2015-го обраний депутатом Тернопільської міської ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. У листопаді минулого року шляхом таємного голосування став секретарем Тернопільської міської ради сьомого скликання. Одружений. Виховує доньку та сина. Характер – нордичний. Хобі – садівництво, колекціонер українських обігових грошей.

Вікторе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, за яких умов погодилися бути секретарем Тернопільської міської ради?
– Вибори – це не ситуативна річ, мовляв, якщо тебе обрали, на цьому все закінчилося. Бути депутатом – це безперервна робота з громадянами. Коли я давав згоду очолити виборчий список партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” у Тернопільській міській раді, і коли мені запропонували стати секретарем міської ради, – це був свідомий вибір із розумінням делегованої відповідальності.
У чому полягає компетенція секретаря міської ради?
– Секретаря міської ради обирають шляхом таємного голосування за поданням міського голови. Основні завдання – підготовка проектів рішень, які розглядаються на сесіях, налагодження комунікації між депутатами, сприяння, аби між ними були розуміння і підтримка, попередження конфліктних ситуацій. Приміром, на сесіях обласної чи районної рад може бути 30-40 питань, але там сесія може тривати довше одного дня. У Тернопільській міській раді в рамках злагодженої роботи депутатів впродовж 5, 6 чи 7 годин приймаємо майже 300 питань. Депутатська робота схожа на бджолину – щоденної праці непомітно, але є кінцевий результат, коли пасічник забирає мед. Цьому результату передує клопітка і ретельна робота депутатського корпусу. Багато проблемних моментів з’ясовуємо під час засідань депутатських комісій. У нас так побудована робота, що ще до початку сесії знаємо, чи буде підтримка депутатами кожного окремого рішення. Вкрай рідко бувають випадки, коли під час сесії змінюється позиція депутата в голосуванні.
А “дьоготь” потрапляє у “мед” міськради?
– Звичайно, не без цього. Конфліктні ситуації бувають, передусім, через емоції. Втім, серед 42 депутатів Тернопільської міської ради немає жодного, кого б можна було вважати свідомим провокаторам сварок.
Побутує думка, що секретар – це баланс між депутатами та міським головою. Наскільки вірне таке припущення?
– У якісь мірі таке твердження правильне. Функція посередника у моїй роботі присутня. На сьогодні можна констатувати, що депутатський корпус, міський голова, виконавчі органи міської ради мають порозуміння, чують один одного, спільно вирішують проблеми Тернополя. До прикладу, на минулій сесії, завдяки злагодженій роботі депутатського корпусу та міського голови, на ремонт дворів скерували величезний ресурс – додатково близько 20 мільйонів гривень. Зараз депутати ведуть перемовини в режимі онлайн з виконавчими структурами міської ради, щоб встигнути використати ці кошти і виконати якомога більше робіт. Більшість проектно-кошторисної документації готова. Складено календарний план робіт із  переліком об’єктів. Усе відремонтувати, звісно, не вистачить, але…
Ви перейшли на посаду секретаря Тернопільської міської ради з заступника голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Де працювати комфортніше?
– Усюди є своя специфіка роботи, тому важко сказати, де краще чи гірше. Робота в ОДА – це робота в державній виконавчій вертикалі, де було багато динаміки, драйву, нормативних документів і завдань, які зводили з Києва. З усмішкою згадую указ (втікача Януковича) про урочистості, присвячені радянському партизану Сидору Ковпаку, тобто було багато нормативних актів, які тягнуться з далеких часів, які слід відмінити. У міській раді натомість працюєш з конкретними людьми і їх проблемами, ця робота більш мобільна і динамічна. Основні проблеми, з якими звертаються тернополяни на прийомах громадян: надання допомоги на лікування, приватизація кімнати в гуртожитку, ремонт прибудинкової території, ремонт труби тощо. Тобто ті проблеми, вирішити які можемо, не звертаючись до столиці.

gora8

Якими принципами користуєтеся, створюючи монолітну модель роботи депутатського корпусу?

– Найголовніший – це принцип ефективності. Нас обрали люди, які очікують чітких результатів роботи. Як на мене, для пересічного тернополянина немає значення, з якої партії походить депутат. Політиків сприймають за їх діями. Людина, яка планує політичне майбутнє, повинна бути ефективною, не зникати з виборчого округу. Більшість наших депутатів проводять прийоми громадян двічі на тиждень, вирішують проблемні питання. Хоча роль депутата не зводиться до того, аби забезпечити побілку в під’їзді чи відремонтувати двір, але вже історично у Тернополі таки побутує така традиція, з цими проханнями часто звертаються. Депутат фактично – комунікатор між громадою Тернополя і виконавчим органом влади.

Як відбувається робота на округах, не представлених депутатами?

– Через діючу виборчу систему склався прецедент, що після місцевих виборів-2015 дванадцять округів у Тернополі не мають депутатів. Також маємо 5 округів, де є по два депутати від різних політичних сил. Спочатку ми пропонували депутатам, яких по двоє на окрузі, забрати вільні округи. Однак, така практика не знайшла підтримки – кожен депутат хоче “відпрацювати” голоси. Відтак запропонували взяти по округу лідерам партійних списків, які пройшли у міську раду автоматично, без прив’язки до окремого округу. Цю ідею депутати підтримали. Приміром, я взяв досить проблемний округ №35 по проспекту Злуки, де розташовані гуртожитки “Текстерно”. Свідомо обрав його: там, де багато проблем, вирішені будуть добре помітні. Досягнення вже є, приємно буде звітувати перед людьми, коли мине перший рік після виборів – в листопаді 2016-го. Тож, ремонти дворів в округах без депутатів відбуваються, вони у полі справедливої уваги.

Коли відбудеться чергова сесія Тернопільської міської ради?

– Станом на зараз (9 вересня 2016 року – ред.), в міську раду подано на розгляд близько 80 проектів рішень, з них більшість стосується земельних питань – це адміністративна послуга, яка, згідно з регламентом, повинна надаватися впродовж 30 днів. Така кількість проектів свідчить, що сесія мала б відбутися ще у вересні цього року.

Чи будуть у черговому порядку денному сесії Тернопільської міської ради резонансні питання?

– Основа порядку денного – це земельні питання. Є ряд питань, внесені депутатами міської ради, через які зараз ведеться дискусія із виконавчими органами, керівниками управлінь. Досвід трьох останніх місяців показує ріст активності депутатів, вони не просто голосують на сесіях, а й самі генерують проекти рішень.

Питання №1, яке буде стояти перед депутатським корпусом, – затвердження генерального плану забудови міста. Є висока ймовірність, що це питання буде на одній з найближчих сесій. Переконаний, після внесення коректив, запропонованих окремими фракціями, громадськими організаціями, він буде прийнятий ще цього року. Бо від того, яким буде генплан, стартуватиме подальший розвиток міста.

Не секрет, що до генплану в тернополян є чимало зауважень…

– Спочатку депутатам було складно розібратися у цьому документі, оскільки діюча каденція міської ради приступила до роботи в грудні 2015-го, на той час вже завершувалися процедури по генплану. Потрібен був час, щоб ознайомитися з ситуацією. Кожна фракція провела закриту зустріч в управлінні з питань містобудування та архітектури Тернопільської міської ради, оскільки до деяких документів є обмежений доступ. Відрадно, ми наближаємося до позитивного кінцевого результату.

–  Як на Вашу думку, міська рада повинна забезпечити депутатів інформаційним майданчиком, де вони можуть демонструвати процес і результати своєї роботи?

– Депутати це політичні фігури, кожен намагається якнайкраще продемонструвати себе і свої ініціативи. Головний демонстраційний майданчик – це сесії Тернопільської міської ради.

Є багато важливих рішень, які ініціюють депутати, але про це ніде не зазначається. Скажімо, разом з управлінням ЖКГ я ініціював зміни у правила благоустрою. На своєму виборчому окрузі (вул. Злуки, 1) виявив проблемну ситуацію, коли бізнесмени, використовуючи підвальні приміщення чи перший поверх у багатоповерховому житловому будинку, відмовляються сплачувати ЖЕКу за утримання будинку, перекладаючи все на плечі мешканців цього дому. В рамках нового рішення внесемо пункт у правила благоустрою, який зобов’яже власників нежитлових приміщень укладати угоди з обслуговуючою організацією.

Окрема когорта людей, які беруть участь у роботі Тернопільської міської ради, – це громадські організації. Як відбувається співпраця з ними зараз?

– Відрадно, що в Тернополі є активний громадський сектор. Це – не вороги чи конкуренти, а люди, які вказують на недоліки, допомагають. Зокрема, під час попередньої сесії були зауваження щодо конфлікту інтересів, коли депутат Михайло Сиротюк голосував за нагородження відзнакою Тернопільської міської ради своєї дружини Христини Білінської, або коли депутат Володимир Місько, який працює доцентом кафедри історії України в Тернопільському національному педагогічному університеті, голосував за присвоєння звання почесного громадянина Тернополя ректору ТНПУ Володимиру Кравцю. Хоч і не вважаю це питання надто проблемним, з боку активістів запропоновано проект рішення, який запобігатиме конфлікту інтересів.

Вікторе Володимировичу, яка Ваша позиція щодо демонтажу монументу літака на масиві “Східний”?

– Це компетенція виконавчого органу, хоча депутати активно беруть у цьому участь. Відповідними висновками спеціалістів підтверджено, що монумент літака перебуває в аварійному стані, сильний порив вітру або гіпотетична негода в Тернополі можуть стати причиною його падіння. Логічно буде, коли пам’ятку демонтують.

Подейкують, що на місті “Літака” хтось планує збудувати багатоповерхівку.

– По-перше, депутати цього не допустять. По-друге, в Тернополі вже не буде такої активної міжбудинкової забудови, як у попередні роки. Оскільки зараз освоюються нові мікрорайони – вулиця Яреми, виїзд до міста Хмельницький, у напрямку вул. Микулинецька, близько 85 га становить масив для учасників АТО біля Львівської траси. Будувати є де.

gora4

Нині в Україні спостерігається підвищена увага до майна владних осіб. У яких умовах живете Ви, на чому їздите?

– За неповний рік роботи в міській раді в мене майже нічого не змінилося: проживаю в двокімнатній квартирі на масиві “Канада” в Тернополі, яку з дружиною придбали у рамках програми “Молодіжного кредитування”. Воджу автомобіль “Ford Transit” 2005 року, який особисто пригнав з-за кордону.

 Яка у Вас зарплатня?

– Орієнтовно 7 тисяч гривень у місяць.

Де полюбляєте бувати в Тернополі?

– Маю школярів сина і дочку, тому зазвичай гуляємо там, де це зручно з дітьми, – в парку Національного відродження, який недалеко від дому, в парку “Топільче” відвідуємо екзотичних тварин.

Як провели літню відпустку?

– Моя літня відпустка тривала 11 днів. Із сім’єю вперше відпочивали на морі в Туреччині. На той момент там був введений надзвичайний стан у зв’язку з заколотом. Але в нас не було варіантів – гроші за готель вже були проплачені, квитки куплені. У цей період там суттєво впали ціни, тож витрати на відпочинок були цілком доступними.

Маєте хобі?

– Я люблю садівництво, в батьківському садку вирощую 9 видів столового винограду, часто саджу дерева.

Знаю, Ви – ще й затятий колекціонер грошей.

– Системно колекціоную українські обігові кошти. Маю невеличку колекцію від найперших паперових гривень. Колекціонери розрізняють гривні за монетним двором, де вони друкувалися, за роками випуску, підписами голів Національного банку України. Дизайн особливо сучасних гривень високо цінується в світі фахівцями друку грошей. Окремо маю колекцію обігових монет, які між собою дуже відрізняються. Є різні ювілейні гривні, присвячені визволенню України, Євро-2012 тощо. Маю 2 копійки 1996 року, які вийшли малим тиражем, нині вони орієнтовно коштують 120 грн. Хочу знайти монету однієї гривні 1996 року, вартість якої тепер складає більш як 2 тисячі гривень. Збираю монети з різних країн, які часто привозять друзі. Зберіг радянські купони, карбованці.

Розмовляла Ірина Юрко.

Фото автора.

Коментарі вимкнені.