Микола Василечко: “Одне з основних правил Вікіпедії — жодних оригінальних досліджень”

Микола Василечко народився у селі Жнибороди Бучацького району Тернопільської області, проживає у селищі Велика Березовиця, але його професійний доробок доступний далеко за межами України — на шостому за популярністю сайті у світі “Вікіпедія” він створив 6 тисяч 124 сторінки (!), зокрема близько 600 статей, всіх редагувань в усіх мовних розділах Вікіпедії зробив на нині — 81 460. Окрім цього, пан Микола — професіонал як український краєзнавець, журналіст, фотограф, кросвордист, творець інтернет-сайтів. Хоч нам, безумовно, цікаві інші грані таланту Миколи Василечка, цього разу в інтерв’ю зосередили тему щодо наповнення Вікіпедії, зокрема, як тут представлено Тернопільщину.

— Миколо Романовичу, розкажіть, будь ласка, як з Вами “почалася” Вікіпедія?

 — З цією енциклопедією познайомився, коли збирав інформацію про своє село, до того я вже створив сайт і наповнював його. Натрапив на сторінку про село саме тут, у Вікіпедії. Своє перше редагування на Вікі здійснив на початку 2007 року як незареєстрований користувач, потім були ще зо два десятки редагувань без реєстрації у статтях про с. Жнибороди та інші села Бучаччини. Перше редагування як зареєстрований користувач зробив у статті про село Бариш Бучацького району о 14:26 15 грудня 2007 року. В цей день зробив ще кілька редагувань у статтях про села Берем’яни, Білявинці, Верб’ятин, Броварі, Бобулинці. Так все й почалося.

— Де черпаєте інформацію, якою наповнюєте електронну енциклопедію?

 — Всюди, де тільки можу знайти. Найперше з паперових енциклопедій, словників, довідників, історичних праць, а також публікацій у книгах, журналах, газетах, на сайтах. Все залежить від теми статті, яку створюю чи редагую. Важливою умовою має бути авторитетність джерела, а не якийсь там допис Василя чи Петра в соцмережах чи на сайті без автора і вихідних даних.

— Якою нині є ніша статей про Тернопільщину? Про що написано найбільше, де вбачаєте прогалини?

 — Станом на липень 2016-го, статей, які так чи інакше дотичні до Тернопілля, є близько 8 тисяч. Це статті про населені пункти області (міста, смт, села, є статті про колишні, неіснуючі, ба, навіть, про деякі хутори, що мають певну історичну, культурну чи географічну історію), географічні об’єкти (річки, озера, гори), пам’ятки (природи, архітектури, історії, культури), громадські і державні установи, організації, об’єкти інфраструктури — про все, що має значимість у рамках світу, України чи регіону. Але найбільше є про людей, пов’язаних з Тернопіллям — орієнтовно 3,5 тис. статей (більше третини). Та це ще далеко не все, про що можна створити вікіпедійні статті.

 — Якщо говорити про достовірність – наскільки вона представлена в українській спільноті Вікіпедії? Часто зустрічаєте нісенітниці? 

 — Достовірність у Вікіпедії треба визначати на конкретних статтях. Адже за кожною з них є не один, а кілька, навіть кілька десятків авторів. І все залежить від їхнього сумлінного формування текстів на основі знайдених джерел. Одне з основних правил Вікіпедії — жодних оригінальних досліджень. Тобто, кожна стаття має бути написана з однієї чи багатьох публікацій. Наприклад, якщо я нині був на події і хочу про це дописати в якусь статтю, то не маю це робити до того часу, поки про подію не напише хтось у авторитетному перідичному виданні чи на сайті.

Щоправда, з поміж тисяч користувачів є чимало недосвідчених, недобросовісних, які можуть написати будь-що без посилання на джерело. Є й такі, що пишуть нісенітниці — вандали, яких за такі редагування блокують.

Тому достовірність статті у Вікіпедії треба перевіряти за вказаними в ній джерелами, примітками, літературою та посиланнями. В них може бути набагато більше описано, ніж є тут.

— У чому, все-таки, користь Вікі нині? 

 — Як написано на Вікіпедії: «За обсягом відомостей і тематикою Вікіпедія вважається найповнішою енциклопедією, яка коли-небудь створювалася за всю історію людства — це шостий за популярністю сайт у світі. Станом на початок 2016 року містить більше 38 млн. статей. Однією з переваг Вікіпедії є можливість представлення інформації рідною мовою — сайт складається з 289 мовних розділів».

 — Які практичні поради дасте тим, хто хоче вперше долучитися до наповнення Вікіпедії?

 — Якщо хтось конкретно звертається до мене, то уточнюю те, про що новий користувач ще не знає, даю певні поради. Але майже про все, що стосується редагування Вікіпедії, вже написано в окремих правилах, порадах, настановах, тож будь-хто може їх прочитати і починати редагувати статті.

 — Кажуть, віртуальність стає реальністю. Сьогодні в усьому світі збираються ентузіасти, щоби особисто познайомитися. Адже у “Вікіпедії” вони впізнають один одного лише за синіми ніками. З ким би Вам хотілося познайомитися в живу на зустрічі вікіпедистів?

 — Вікіпедисти щотижня зустрічаються, найчастіше в Києві та Львові, де їх найбільше серед міст України. Тож не лише за ніками знаються. Ми спілкуємося на сторінках обговорень на Вікіпедії, в соцмережах, по телефону. Особисто я був тільки раз на одній з таких зустрічей у Києві під час нагородження переможців конкурсу «Вікі любить Землю». Щодо, власне, тернопільських вікіпедистів, то нас є кілька завзятців, але до таких щотижневих зустрічей, як кияни та львів’яни, ми ще чомусь «не доросли». Але скоро, може, і в Тернополі будуть вікіпедійні зрушення. Є певні задуми про віківишколи за участю вікіпедистів-тернополян для бажаючих дізнатися більше про Вікі, навчитися редагувати статті.

 — Еволюція людства триває. Як вважаєте, Вікіпедія буде актуальною, скажімо, через 10 років?

 — Безумовно. Вона існує вже 15 років і стрімко розвивається. Тож поки буде існувати віртуальний світ — існуватиме Вікіпедія і збільшуватиметься кількість тих, хто буде її читати і редагувати.

Перспективи розвитку ще досить значні, то запрошую долучатися краян до наповнення найбільшої енциклопедії новими статтями і вдосконалення існуючих українською та іншими мовами задля більшого поширення іформації про наше рідне Тернопілля у всесвітній павутині.

Підготувала Ірина Юрко.