В бібліотеці з’явилась «Річка Геракліта» Ліни Костенко

Фонд відділу міського абонементу Тернопільської ОУНБ поповнився поетичною збіркою Ліни Костенко «Річка Геракліта». Це друга книга, яка вийшла після 20-літнього мовчання письменниці.

До збірки, яка побачила світ у видавництві «Либідь», увійшло понад двісті вибраних віршів із написаного раніше, у тому числі близько півсотні нових.

Поезії в «Річці Геракліта» не пов’язані ані хронологічно, ані тематично. За словами Ліни Василівни, вони — про людське, про те, що близьке кожному. «Цикли природи та людського буття тут зв’язані в єдине ціле, — ідеться в передмові. — Вірші-осяяння, вірші-попередження, вірші-реквієми і вірші, де тріумфує неприборкана стихія людських почуттів, створюють цілісну симфонічну «поему» філософського осягнення Часу».

«Поет і Час» — наскрізний мотив нової книжки Ліни Костенко, — говорить Юрій Медюк, провідний редактор видавництва «Либідь». — І недарма вгадана художником постать античного мислителя щоразу виринає на її сторінках, із кожною з’явою наближаючись до нас сьогоднішніх. Плин Часу людина найяскравіше відчуває, мабуть, у зміні пір року, і ця природна круговерть представлена в книжці у вигляді чотирьох поетичних циклів. А розпочинає все це дійство не звично календарна Зима, а саме Осінь — натхненниця поетової душі. Але чи можна вдруге увійти в ту саму Осінь?.. »

Слід зазначити, що книгу упорядкувала та написала до неї передмову письменниця, культуролог, донька Ліни Костенко Оксана Пахльовська. Вона пояснила, що, формуючи збірку, спостерігала в поезії Ліни Костенко перетікання часу. Тому видання побудоване у вигляді чотирьох поетичних циклів за порами року. Проте це не пори року в буквальному розумінні, а переживання космічних станів людини, дотик до абсолютного, дотик до кожної хвилини життя.

Художній коментар до віршів — оригінальні роботи Сергія Якутовича, який «транслює» таємницю буття через витончені фантазійні «портрети» пір року, які постають у символічних, містичних та неореалістичних жіночих образах. Вони так само багатовимірні, як і книжка.

У післямові літературознавець Дмитро Дроздовський осмислює поетичний світ письменниці в контексті європейської художньо-філософської традиції.

Та справжньою «родзинкою» цього ошатного подарункового видання став його додаток — компакт-диск із записами поезій в авторському виконанні під музичний супровід скрипки Мирослави Которович. Це дає змогу читачеві подивитися на творчість Ліни Костенко так би мовити її очима, почути її інтонацію, акценти, відчути настрій, який вона вкладала у створення віршів. Мабуть, головне в книжці — голос самого Автора, напрочуд проникливий, сповнений гідності й упевненості. І за цією впевненістю відчувається щось вище, непоборне. Тут і шістдесятницький гарт, над яким не владні будь-які роки, і вічна жага істини, і невимовний щем, і граційна самоіронія, і більш як красномовні паузи… Це треба слухати. Це треба читати. Адже то — наші з вами думки, до яких поети лише добирають найадекватніше слово.