Росіяни добровільно вступали в УПА на Тернопільщині

Стаття підготовлена на основі матеріалів архівно-кримінальної справи №701, яка зберігається в Управлінні СБУ Тернопільської області.

У серпні 1943 року на території теперішнього Козівського району Тернопільської області відбувся Третій надзвичайний Великий збір ОУН на Українських Землях (ОУН на УЗ). На цьому з’їзді була підтверджена лінія націоналістів щодо створення масових повстанських збройних формувань (УПА) та прийнято програму про відкриту збройну боротьбу проти “двох окупантів-імперіялістів — Третього Райху та Совєцького Союзу”. Також учасники Третього Великого збору ОУН(б) ухвалили ряд документів щодо необхідності демократизації та модернізації політичних й ідеологічних засад ОУН, аби зробити їх зрозумілими й прийнятними для широкого членства, у тому числі й для самостійницьких елементів з Наддніпрянщини, Сходу та Півдня України.

Українські націоналісти на з’їзді у серпні 1943 року висловилися щодо своєї діяльності:

“…за культурні відносини з іншими народами, за виїзд громадян за кордон метою навчання, лікування та ознайомлення з культурними надбаннями інших народів,

…за повне право національних меншин плекати власну національну культуру,

… за рівність усіх громадян України незалежно від їх національності у всіх державних правах і обов’язках, за право на працю, заробіток і відпочинок,

…за вільну культуру, за героїчну високодуховну мораль, за загальну солідарність, дружбу та дисципліну..

У цей час в УПА на Тернопільщині почали почали вступати грузини, поляки, росіяни, узбеки, євреї.

У повідомленнях про бойові сутички УПА від початку-середини 1943 року згадується про діяльність також і національних відділів:

“…25 червня 1943 р. в триденних боях загону УПА під командуванням к-ра Крука в околицях Теремна на Волині, в яких цілком розгромлено сталінських партизанських грабіжників, що вже довший час напастували мирне населення, особливо відзначився відділ грузинів…”.
“…В місяці серпні 1943 р. відділ УПА, складений також з узбеків, грузинів і росіян, знищив у боях з німцями в Млинівському р-ні Рівненської области 60 гітлерівських бандитів…”.

“…29.04.44 р. у великому бою відділів УПА, де були повстанці різних національностей, з військами НКВД в с.Залізниця на Крем’янеччині взяли участь і визначилися національні відділи під командою к-ра Яструба. В цьому бою ворог утратив 240 вбитими…”.

А тепер конкретно про Тернопільщину.

З вироку військового трибуналу Чортківського гарнізону від 16 січня 1946 року (цитата мовою оригіналу) : “Подсудимый Фалеев, находясь на службе в Красной Армии, в феврале месяце 1945 года во время передвижения части на новое место дислокации в составе группы бойцов был обстрелян бандитами УПА, а потом Фалеев участниками банды был уведен в лес, где пробыл два дня и с банды был отпущен. Подсудимый Фалеев будучи отпущен из банды и не желая разыскать свою часть и защищать Советскую Родину от немецких захватчиков. Дезертировал и скрывался по селам Почаевского района Тернопольской области. В апреле месяце 1945 года подсудимый Фалеев добровольно вступил в действующую банду УПА возглавляемую бандитом под кличкой «Гордиенко». Находясь в банде, Фалеев выполнял обязанности рядового боевика имел кличку «Ваня». Занимался вопросами мобилизации новых членов в банду УПА и на личном вооружении имел винтовку и 65 штук патронов».

З протоколів допиту від 03.10 1945 року дізнаємося, шо Фадеєв був сержантом РСЧА, полк якої проходив ротацію з Житомира. В лютому 1945 року на автошляху Збараж-Підволочиск загін солдатів із 21 особи потрапив в засаду УПА і був розгромлений. В живих залишились лише він і ще два червоноармійці, яких бійці УПА взяли в полон і забрали з собою Слідчий, під час допиту спитав Фалеєва. Чому не було здійснено збройного опору нападу бандинів, на що той відповів (цитата): “Вооруженное сопротивление мы не оказали, потому что у нас не было оружия». Ось так радянська армія забезпечувала солдатів. На наступний день повстанці Фадеєва з товаришами відпустили цілими і неушкодженими (правда. Забравши документи і обмундирування). Даний факт говорить проти поширеної в радянських документах про те, що в УПА займалася вбивствами полонених.

Із протоколу допитув Фалеєва І.І. Від 03.10.1945 року: “ Вопрос: почему вы после того как вас на другой день отпустили из банды, не заявили о случившемся в ближайщую воинскую часть, военкомат, НКВД. Ответ: по уставу Красной армии, наши действия считаются как дезертирство».

Віддавшись в руки долы, але з твердим рішенням не стати «без вини винуватими” троє колишніх бійців — червоноармійців розійшлися в різні сторони . Фалеєв опинився на хуторі поблизу села Старий Олексенець Почаївського району (тепер Кременецький район). Допомагав по господарствах, майстрував, поки до нього не навідався боєць сотника УПА “Гордієнка” під псевдо “Фронтовий”. Він запросив і відвіз Федеєва неподалік у хутір Хоми, де знаходився загін “Гордієнка”. Сотник запропунував йому приєднатися до повстанців і він дав згоду. Його внесли в список, дали псевдо і вручили зброю. Так Іван Фалеєв став бійцем УПА і отримав псевдо “Ваня”. В обовязки “Вані” входила агітаційна робота по мобілізації нових учасників УПА. Для цього він їздив по селах Почаївського та Вишнівецького районів, часто бував в Ст. Олексенці. 15 серпня 1945 року. Поблизу Старого Олексенця, Іван Фалеєв був затриманий групою озброєних радянських військових, які неподалік виявили невчасно сховану ним гвинтівку та патрони до неї.

Біографічна довідка повстанця УПА: Фалеєв Іван Терентійович народився в 1923 році в селі Мендянка Новозаїмського району Омської області РРФСР. Росіянин. В 1941 році до війни працював бригадиром у колгоспі в рідному селі. Служив в Червоні армії з серпня 1941 року до лютого 1945 року. Отримав поранення на фронті в 1944 році в районі Камянця-Подольського. З квітня по серпень 1945 року перебував в УП а саме в сотні “Гордієнка”. 16 січня 1945 року засуджений за чт. ст. 54-1 “б” (зрада Батьківщині) та 54-ІІ ( участь в антирадянській організаціїЇ Кримінального кодексу УРСР до 10 років позбавлення волі і з конфіскацією майна. 6 лютого 1947 року помер у виправно-трудовому лагері в селі Шексна Вологодської області.

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ