Як місцева влада тероризувала населення Тернопільщини податками

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ОБЛАСНОГО ПРОВОДУ ОУН ПРО ПОДІЇ НА ТЕРЕНАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА КВІТЕНЬ-ЛИПЕНЬ 1948 РОКУ

Чотирирічна більшовицька діяльність не вбила національної свідомості та не зламало національної гордості українських громадян Тернопільщини. Не вдалося більшовицьким сатрапам зробити місцевих українців слухняними ягнятами, які б автоматично виконували всякі більшовицькі накази. До їх наказів населення відноситься з упередженням, ігнорує їх та саботує. Більшовики цього року переробили свято першого травня. Крім шкільної дітвори та активу села, все населення по селах області в цей день працювало. В другій половині квітня населення було повідомлене, що з початку травня відбудеться збирання державної позики й щоб на той час приготувати гроші. В перший день збирання позики показалось, що наші люди не тільки не приготувало гроші, але зовсім вороже поставились до цього більшовицького вимагання. Господарі замикали хати, втікали в поле, деякі симулювали хворобу, а деякі в вічі заявляли, що нічого не дадуть бо вже нічого не мають.

6 травня в селі Шили Новосільського району селяни, яким не вдалося втекти в поле, ховалися в соломі. Стрибки робили по селі ревізії і знайшли господаря Верещака В. За це йому збільшили позику з 400крб. До 1000 крб.

14 травня в селі Стриївка Збаразького району втікали з поля Верещак Дмитро та Клепач Петро. Їх зловив енкаведист Назаров, сильно побив та відвів у район.

21 травня в селі Лисичинці Новосільського району уповноважений Проценко стріляв з пістолета в жінку Г.А. яка тікала з дому. Жінка не звертала уваги на стрільбу і кричала до Проценка. “Стріляй мені в ……….” показуючи рукою на низ спини і втекла.

3 травня в селі Яцівці Новосільського району жінка Кисілевих (переселенка) з лінії Керзона сказала до уповноваженого Таращука: “Я ще грошей не дала і нічого не дам, бо не маю. Ви нам дайте, бо ми приїхали голі. Нас, подібні як ви пограбували, і ви ще хочете тут нас шкіру дерти”. Коли Таращук вдарив її в лице, вона накинулась на нього з поліном.

Були випадки, коли люди вигонили більшовицьку зграю з хати і обзивали їх вульгарними словами.

3 травня в селі Клебанівка Новосільського району до 85-ти річного священика Копистянського А. в ночі за позикою прийшов прокурор, уповноважений з обласного центру Риласький і голова сільської ради. Коли вони сказали священикові чого вони до нього прийшли, він довго не думаючи, почав їх випихати за плечі з хати і при цьому їм говорив: “Бандити не дають людям виспатися і відпочити. До мене вдень завтра прийдіть, бо я зараз сплю”.

13 травня в селі Шили Новосільського району голова райвиконкому Слободян Іван і перший секретар райпарткому Коваленко перевірили скільки зібрано позики. Коли виявилось, що до цього часу зібрано дуже мало грошей і вина в цьому десятників, які відповідали за збір коштів, була дана команда зібрати їх. Керівництво району розпочало їх лаяти. А Слободян сказав:” Ви американські дипломати, ми знаємо що вам радянська влада не до смаку. Вас дати до Греції, там монархісти провчать і тоді ви будете знати як любити радянський союз.” А десятники почали сміятися йому у вічі, що дуже розлютило владу. Коваленко почав називати їх бандитами та фашистами.

3 квітня в селі Клебанівка Новосільського району “стрибок” покликав місцеву жінку Смолу Катерину білити їм помешкання. Коли жінка відмовилась один із “стребків” сильно вдарив її в лице. Це побачив її син Михайло і став захищати маму та сильно побив цього “стрибка”.

2 червня в селі Кошляки Новосільського району уповноважений мінзагу Похилюк хотів сконфіскувати корову у сільської жительки Харчук Катерини за те, що вона не здала державі всього молока. Господиня разом із своєю сестрою взяли в руки сокири і пригрозили Похилюку, що відрубають йому голову, якщо він відважиться брати у них корову. Похилюк побачив що сам не дасть ради, покликав на допомогу кількох “стрибків”. Жінки ще більш агресивно повторили свою вимогу і більшовики пішли з двору ні з чим.

26 липня в селі Добромірка Новосільського уповноважений по контингенті Чкалов зупинив сільського жителя Зьобра Максима і почав заставляти вернутися його додому та готовити збіжжя на здачу державі. Господар йому відмовив, мотивуючи тим, що зерно ще недостигало і молотити ще не можна. Чкалов почав обзивати Максима нецензурними словами. Тоді Зьобра взяв батога і кілька разів вдарив уповноваженого. Через деякий час прибули “стрибки” заарештували господаря і сильно побили на відвезли в район.

В селі Богданівка Підволочиського району при головній дорозі є могила “ГЕРОЯМ СЛАВА”. Вночі з першого на друге травня молоді хлопці поставили хрест з табличкою, на котрій був намальований тризуб і напис”Слава Героям, загиблим за Волю України” та прибрали могилу вінками. Рано, а саме на Великдень 0/у РО МГБ ст,лейтенант з своїми бійцями зловили кількох молодих хлопців із села і примусив їх скинути з цієї могили хрест та позривати вінки. У наступну ніч хлопці знову прибрали могилу так саме як і минулого разу.

4 червня в селі Гнилиці Малі Новосільського району МВД арештувало п’ять малих дітей у віці 10-12 років. Ці діти час від часу робили на цвинтарі сходини, де вирішували свої справи. Кілька разів писали листівки та розкидали їх по селі та приносили в райцентр. На останній своїй зустрічі вирішили вбити 1-го секретаря райкому партії Коваленка, начальника РО МВД Йонова, і голову райвиконкому Слободяна Івана. Щоб реалізувати цей план потрібна була зброя. Тому зібрали 300 крб. намовили свого десятирічного товариша (його батько працював у райбазі і мав автомат) щоб він викрав у батька автомат. Про цю справу довідався від хлопця його батько і повідомив органи МВД. Того самого дня всі діти були заарештовані. На допитах малі признались кого хотіли застрелити. Після допитів того дня їх всіх відпустили.

21 червня до села Кошляки Новосельського району приїхав зав. рай. ВНО Овченніков та скликав інвалідів Вітчизняної війни на збори. До них він сказав: ”Ми вас закликаємо товариші, щоб роз’яснити вам, щоб ви добровільно вступили до колгоспу. Зрозумійте, що ви будете перші, то вам у колгоспі буде краще. Ми вас просимо, других просити не будемо. Якщо ви добровільно не запишетесь, то ми вас пограбуємо до останнього куска хліба. Краще ви б зрозуміли все і записалися в колгосп добровільно. Інвалід Харчук Теодорій відповів йому: “Ми не є проти колгоспів, але колгосп не є будинком відпочинку, ані санаторієм щоб інваліди були там першими. Для інвалідів держава повинна щось краще пожертвувати ніж колгосп. А якщо цього не має, то залиште нас в спокої, як ми жили до тепер, я думаю, що мені нога в колгоспі не виросте, без якої не буду могти виконати норму.” Після цього виступу інваліди добавили ще кілька промов і розійшлися по домах. Овченніков з гіркою міною від’їхав до району.

У квітні постійно по селах роз’їхались уповноваженні. На мітингах вони пропагували селянам, щоб вони готовили гроші, бо вже з початку травня будуть збирати позику і обов’язком кожного громадянина в перших днях сплатити 100%.. Працівники зобов’язанні були здати в позику одно-місячну зарплату. Між селянами була поділена позика: для бідняків 500 крб, для середняків 1000крб, для куркулів 3000 крб.

На початку травня, а саме 6 — 9 в селі Кошляки Новосільського району забрано у Підгурської Ганни і Варуха Петра по одній корові. В Хана Івана і в Підгурського Андрія по одному центнерові зерна, а в Живчика Івана 4 центнери та ще сильно побили не давав забирати. В селі було забрано від людей 6 корів і 160 центнерів посівного зерна. В цілому по Новосільському районі протягом трьох днів було забрано 370 центнерів посівного зерна і 47 корів”

МАТЕРІАЛИ ПІДГОТУВАВ ОЛЕГ КРИВОКУЛЬСЬКИЙ