8 грудня підприємці Тернопільщини вирішуватимуть, що робити з «недореформами» уряду

Шановні українські підприємці, які справді вірять у свою країну, хто пішов у бізнес, щоб бути вільними, щоб не брати у своєї молодої держави , а , в силу можливостей, віддавати їй. Віддавати, щоб вона змінювалася на краще, щоб жити  в рідній країні ставало все комфортніше і комфортніше… Шановні колеги , чому саме ми в найменшій повазі, чому саме за нами , як за злочинцями,  «полюють» державні слуги, чому з року в рік , попри гучні програми підтримки малого та середнього бізнесу (під які  так щедро виділяють кошти наші  європейські сусіди), нас стає все менше і менше?! Скільки ще ми готові слухати брехню і образи? Як довго ще здатні спокійно дивитися на те, що знищують не просто підприємців, – вбивають у зародку середній клас, руйнують Україну?!

Відповіді на ці та інші питання , які хвилюють малий та середній бізнес в Україні, шукатимуть підприємці Тернопільщини , які зберуться у вівторок, 8 грудня 2015 року ,  в залі засідань  Будинку профспілок по вул. Танцорова, 51 (реєстрація – з 14.30год, початок заходу – о 15.00год).

Організатор зібрання – Коаліція бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу Тернопільщини – запрошує представників громадських організацій , громадських активістів та небайдужих підприємців прийняти участь у заході , щоб разом  продемонструвати  свою активність та професійність  в оцінці  уже традиційних для України передноворічних  податкових  та бюджетних сюрпризів , а також  комплексно підійти до пошуку методів та концепцій, які б нарешті сформували той омріяний і оспіваний усіма органами влади «сприятливий бізнес – клімат» в нашій державі.

Адже саме до цього закликає заступник міністра фінансів України Олена Макеєва  у своєму інтерв»ю для «Української правди» щодо урядової концепції податкової реформи http://www.epravda.com.ua/publications/2015/11/30/570006/ (цитата) :

«Мне бы тоже хотелось иметь низкую ставку или вообще не платить налогов, но я пытаюсь смотреть на этот вопрос комплексно. Моя мама пенсионер, также у меня много друзей и знакомых, которые преподают в школах или работают врачами – о них я тоже думаю. Я смотрю шире, чем на мою семью или мой кошелек».

На жаль, урядовцям треба навчитися дивитися на проблеми української економіки ще ширше : а як бути, коли всі підприємці , у результаті щорічних «недореформ» захочуть стати пенсіонерами, вчителями і лікарями у державних школах та медичних закладах?! Звідки тоді брати гроші на утримання державного сектору економіки ?! Який сценарій нам нав»язують : утвердження олігархії чи повернення до командно-адміністративної системи?! А чого ще чекати, коли за 25 років українського шляху до ринкової економіки не вдалося змінити співвідношення приватного і державного секторів хоча б до 50 на 50?!

І тому, повертаючись до цитати пані Макеєвої  в частині щирого бажання платити податки, хочеться сказати наступне…

А хто любить платити за електроенергію? Знайдіть  людину, яка любить, яка чекає цього дня з нетерпінням? Напевне, не любить ніхто, але платять всі (легко чи важко, але всі). Чому? Чи держава контролює цей процес? Чи змушує? Чи нараховує штрафи і фінансові санкції? Чи існують спеціальні державні органи, які нагадують про необхідність сплати? Ні, державою у цих стосунках і не пахне (її навіть мало там, де вона повинна бути, щоб впливати на ціноутворення монополіста). Чому ж всі так чемно платять?! А тому що платять не за електроенергію, а за ті блага, які отримують завдяки їй (телебачення, комп”ютер, холодильник, пральна машинка і т.д.). Ми платимо, бо інакше нам перестануть постачати електроенергію, тобто ми втратимо можливість користуватися благами. Звичайно, можна не платити, якщо погодитися жити без певних благ, або знайти інший спосіб їх забезпечення.
До чого цей відступ? А до того, що реформування податкової системи (особливо в частині оподаткування доходів фізичних осіб, громадян країни) має базуватися на приблизно таких самих принципах : платити, щоб мати привілеї, щоб мати право на суспільні блага. Платити має бути вигідніше, ніж не платити. Платник податків має мати більше прав і більше захисту, чим той, хто не платить. Що ми маємо сьогодні? Сьогодні наше законодавство стимулює бути бідним , безробітним, малозабезпеченим. Коли ти (за допомогою різноманітних довідок, отриманих часто корумпованим шляхом) переконаєш державу в особі представників компетентних органів в тому, що належиш до однієї з вище зазначених категорій громадян, – отримаєш “зелене світло” на частину грошей платників податків. І , як це не дивно, ніхто не буде намагатися перевірити твій реальний рівень життя. А навіщо? Адже є така категорія “особливих” громадян – підприємців (яким незабаром треба буде видавати не виписку чи довідку про реєстрацію ФОП, а довідку про появу нового ЦАПА ВІДБУВАЙЛА) , які ж для цього й задумані, щоб їх за всіх перевіряли, тиснули і карали.
Отож, якщо шановні урядовці дійсно хочуть відчутних змін у країні, то , справді, треба бути далекоглядними і запропонувати  реальні реформи (конституційну, бюджетну, судову, податкову і т.д),  свідченням ефективності яких буде збільшення приватного сектору економіки, а не зростання безробітних та заробітчан. Не здатні придумати свою реформу – спишіть в успішних сусідів, або майте гідність звільнити місце іншим.