Білоруси приїхали на «Бандерштат-2011», бо тільки тут можуть відчути дух свободи

Перший день фестивалю «Бандерштат-2011» в самому центрі Луцька пройшов під сино-жовтими, чорно-червоними та біло-червоними стягами. Відвідали його не менше тисячі гостей з усіх куточків України, а крім того і з Білорусії та навіть Росії.

Учасників з сусідньої північної країни можна було легко впізнати – вони або обмотувалися білоруськими прапорами, або носили їх на жердинах, або вішали на ті намети, в котрих мешкали. На запитання, як добиралися, кажуть, що електричками, попутками, маршрутними автобусами, але не шкодують про таку важку дорогу, оскільки їдуть сюди, аби відчути той дух свободи, який ще на відміну від Білорусії, панує в Україні. Під час виступу білоруського гурта «ТерраКод» усі червоно-білі були прямісінько перед самою сценою і скандували «Ки-їв-Бєла-русь». А коли солістка завела “Повіяв вітер степовий”, то дружно підспівували так, наче знали слова української пісні з дитинства.

Загалом же тої молоді, котра приїхала до Луцька на фестиваль «Бандерштат-2011» з інших міст було більше, ніж місцевої. Пояснити це можна, мабуть, тим, що не всі луччани знали про це грандіозне дійство у парку. Хоча фестиваль проводиться уже вп’яте. Підприємці з Тернополя, котрі привезли на «Бандерштат-2011» страйкбольний тир кажуть, що їдучи містом помітили надзвичайно малу кількість афіш. Можливо це й стало причиною малої інформованості населення. Хоча, коли стемніло, кількість глядачів перед сценою однозначно зросла. Ведучі фестивалю «Бандерштат-2011» – невгамовна Вікторія Жуковська та веселий М’яч Дредбол – висловили припущення, що кількість гостей зросла від тисячі до двох.

Розпочалася музична програма фестивалю «Бандерштат-2011» з Калушського гурта «Широкий лан», котрі грали доволі важку та брутальну музику. Але по закінченні вирішили внести краплю романтики в ауру фестивального поля. Так, зі сцени, барабанщик гурта освідчився своїй дівчині в коханні. Таким чином, за словами М’яча Дредбола, глядачі побачили, що навіть здавалося б, непробивні хлопці, котрі грають таку брутальну музику, вміють вірно і ніжно кохати.

Пряма мова з фестивального поля «Бандерштат-2011»

М’яч Дредбол, ведучий фестивалю «Бандерштат-2011», вокаліст рівненського гурту «Ворст»:

–          Нарешті дочекалися. Всього! Фестивалю, гуртів і того, що «Бандерштат»  став платним. Адже зараз на добровільних внесках жоден фестиваль не протримається. Організаторам плюс за те, що дійство – в самому місті, адже є де заночувати пафосним «звйоздам», таким як я, приміром! Підбір гуртів гарно продуманий і той, кому не важко відірвати дупу від м’яких диванів вже в понеділок скаже, що все було ЗАШИБІСЯ!!!

 

Артем Полежака, видатний харківський поет-слемер:

–          Фестиваль хороший. Побутові умови мене повністю влаштовують, так як я людина, котра не прив’язана до якихось матеріальних благ та зручностей. Єдине, що орги не продумали – кількість туалетів. Я знайшов лише п’ять кабінок. І це на усіх гостей? Доводиться трохи нудитися в чергах. Решта все мене влаштовує. Збираємося нині коло ватри до ранку читати вірші, матюкатися, курити та «бухати», порушуючи усі правила фестивалю (сміється).

 

Олесь Доній, гість фестивалю “Бандерштат-2011”, громадський та культурний діяч:

– Так як я очолюю Мистецьке Об’єднання “Остання Барикада” і придумав та провів разом зі своєю командою вже кілька десятків фестивалів, то розумію і знаю на скільки це не просто зорганізувати такого роду міроприємство. Тому можу відповідально сказати, що “Бандерштат” вдався! Надзвичайно важливо, що він має своє неповторне обличчя. Адже в багатьох українських фестивалів майже однакові музичні програми. Колись “Барикада” першою зробила на фесті “День Незалежності з Махном” велику літературну програму, тепер літературні програми, здається, запроваджують на усіх маштабних фестивалях. І в цьому плані патріотичне спрямування “Бандерштату” робить його неповторним. Заборона алкоголю теж позиивно відрізняє фестиваль. Тож Ігорю Гузю (організатору фесту) варто подякувати за те, що він вже кілька років займається поєднанням української ідеї та культури на Волині.
Що стосується мене особисто,то я з радістю відгукнувся на цьогорічне запрошення Гузя провести відкриту лекцію на фесті, більше того – дата “Бандерштату-2011” співпала з моїм днем народження! Тому я привіз до Луцька на мініавтобусі друзів: барикадівців, Євгена Нищука, Артема Полежаку, гурт “Телері” і ми поєднали корисне з приємним.

 

Захар Ткачук, хлопець з бейджиком «Оргкомітет»:

–          Якшо говорити глобально, то нам все заплановане стосовно фестивалю «Бандерштат-2011»  вдалося. Погода не підвела. Чудово! Кількість гостей стала власне такою, яку ми і очікували. Гутірки просто неперевершені – була надзвичайно велика кількість підлітків на них. Це дуже тішить, адже означає, що молодь активно цікавиться національними ідеями та історією України.

 

Юра Славік (Ужгород), хлопець з фіраночкою «Закарпаття» на гілляці:

–          Для мене єдиний відпочинок – це поїхати на фестиваль, або в гори. Тому, аби мати гроші на такі мандрівки я підробляю в Ужгороді екскурсоводом. Цього року ми уже відвідали «Фортмісію», «Підкамінь», через тиждень вирушаємо на «Захід». Історія нашого тотему-фіранки сягає ще 2007-го року, коли доволі велика компанія із Закарпаття їхала електричкою на фестиваль «ТуСтань». Сталося все спонтанно. Ми хотіли якимось чином презентувати свій регіон і вирізнитися серед інших учасників, а ця фіранка тричі нам падала з вікна. Це був знак зверху, що ми повинні були її взяти з собою. З того часу вона об’їздила з нами вже не один фестиваль. Ми її нікому не передаємо, а тримаємо у себе, в такого невеличкого, організованого колективу людей. Плануємо цьогоріч повернути її «Укрзалізниці», оскільки ми інтелігентні люди і ніколи не крадемо чужого, а просто взяли цю фіраночку в довгострокове користування.

Що стосується саме «Бандерштату-2011», то єдиний мінус, котрий я бачу – в організації санітарного вузла. Зранку закінчилася вода і не було можливості її набрати до тих пір, поки не приїхала нова машина. А в цілому фестиваль дуже хороший, добре організований, а головне -безалкогольний, що немаловажливо. Бо дуже мало в нас фестивалів, які пропагують ідею безалкогольного заходу. Не проблема для мене і платний вхід. Як сказав на гутірці Сашко Положинський, воно повинно так бути, оскільки люди вкладають свої зусилля, аби організувати це дійство. Для однієї людини заплатити цю суму – це не багато. А для організаторів ці кошти – значний вклад.

 

Олег, 13-річний лучанин із зачіскою а-ля ерокез:

–          Прийшов я сюди з друзями і насолоджуюся атмосферою. Мої батьки в курсі, що таке фестиваль, та ще й «Бандерштат», тому я їм навіть не казав, о котрій годині повернуся. Вони не хвилюються, бо знають, що тут зі мною нічого поганого трапитися не може.

 

Олег, 15-річний лучанин:

– Своїм батькам я сказав, що йду ночувати до друга. Тому тепер можу сміливо просидіти всю ніч коло ватри, не думаючи про те, що вдома мене хтось чекає і переживає.

 

Люба Вовк, “Погляд”

Про те, якого слова не було в лексиконі українських націоналістів розповів Юрій Шухевич на фестивалі “Бандерштат-2011”

Фото з першого дня фестивалю “Бандерштат-2011”

Фото з другого дня фестивалю “Бандерштат-2011”

Всі статті на тему “Бандерштат”

Коментарі вимкнені.