Фільм Замки Тернопільщини. Історія, яку ми втрачаємо

Проект “Замки Тернопільщини – історія, яку ми втрачаємо” реалізовувався Творчим молодіжним об”єднанням “Нівроку” у співпраці з Тернопільською обласною радою і завдяки підтримці Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Саме завдяки цьому об’єднанню був знятий однойменний фільм.

Режисер фільму Юрко Зелений поділився своїм баченням Тернопільщини як туристичної Мекки України. Він зазначив, що головним підходом до зйомок фільму стало те, що біле у ньому називають білим, а чорне – чорним. А метою створення картини було не лише бажання критикувати, а й спроба надати відповіді на найболючіші питання, допомогти зрозуміти, насамперед місцевим громадам, як діяти, що можна зробити вже сьогодні. Перегляд стрічки, напевно, не залишив байдужих у залі. І хочеться вірити, що цей фільм стане потужним поштовхом до дій і для влади області, і для органів місцевого самоврядування.

Джерело

-1 thoughts on “Фільм Замки Тернопільщини. Історія, яку ми втрачаємо

  • 17:55 | 18.03.2011 о 17:55
    Permalink

    а закінчення де? :о)

  • 21:48 | 7.04.2011 о 21:48
    Permalink

    От щось Юрка Зеленого я змолоду сприймав, як інтелегента. Але написати в фільмі скорочення гривні як “грв.”???

    • 20:44 | 14.05.2011 о 20:44
      Permalink

      І що? тільки через те, що написано скорочення “грв” − людину слід не сприймати як освічену? Наприклад, якщо взяти Український правопис, то навіть самі мовознавці нині не можуть дійти до спільної і єдиної думки, де і коли, наприклад, слід вживати нашу букву Ґґ. Але ж від цього вони не стають усі поголовно неуками, еге ж? До речі, подібні суперечки присутні не лише довкола Української мови. Скажімо, у німецькій теж одні ґазети вживають т.зв. «старий» правопис, а інші послуговуються «новим», ухваленим десь з десяток років тому. Відтак в одних виданням ми зустрічаємо букву ß, а в інших її заміщує спарене -SS-. Таких прикладів є багато і в інших мовах, просто ми про це не хочемо (або не можемо) читати і дізнаватися.

      Не хочемо також більше дізнаватися і про своє літописне. Наприклад, на початках, коли постало питання про запровадження в обіг гривні − ще у 1991 році, власне коли і були накарбовані перші гривні ще в Канаді (Ви хоч пам’ятаєте, як вони виглядали?) − тоді й постало питання про скорочення назви нашої грошової одиниці. Проукраїнськи налаштовані науковці, знавці, ітд пропонували саме «грв» − що цілком логічно: від перших приголосних у слові ГРИВНЯ. Але окремі кацапики, ще вчорашні комуняки побоялися, що то буде якось занадто не звично і навіть (!) «націоналістично», тому просували абревіатуру «грн» − мовляв, аби понял Васток. Звісно, що розмаїті тодішні рухівці, нацдеми і тому подібні ліберасти прикинули, що краще поступитися малим, тобто скороченням Питомо Української грошової одиниці, але все ж таки її запровадити. Мовляв, «а абрівіятуру ми вже потім підтюпцем змінемо».

      У підсумку:
      1) гривню ввели аж на 5-му році Незалежности
      2) ніхто так і не витравив «общєпанятноє» скорочення «грн»
      3) багато хто і досі не знає, як правильно казати: гривнЯ чи гривнА; гривеНЬ, чи гривНІВ, ітд.

      Очевидно, Юрко Зелений не настільки «зелений», як вдає із себе, а відтак краще за пана shypuch-а обізнаний з тими пригодами довкола запровадження гривні, а відтак вжив як АВТОР стрічки те скорочення, яке вважає саме УКРАЇНСЬКИМ.

      Тож щодо Вашого допису можна хіба побажати «нє чітать совєцкіх ґазєт по утрам» 🙂

      Мені особисто скорочення «грв» теж припало до смаку, тож відтепер буду поширювати і вживати саме таке написання.

      ПС
      Мовчу вже про те, як Гривню обізвали у міжнародному написанні: UAH. Безглуздішого й вигадИти годі! Можна подумати, що у половини країн Африки та Азії в обігу саме гривня, що потрібно зазначати саме UA (тобто Ukrainian, Українська) гривня, а не ще чиясь! Ні, що б надати код, скажімо, HRV – коротко, зрозуміло, і ні з чим не переплутати! Так ні: наші беззубі і НЕукраїнські правителі це проковтнули: ЮАШ, так ЮАШ…. 🙁

  • 23:29 | 14.05.2011 о 23:29
    Permalink

    Подивився фільм і стало сумно….. Пока з таким фінансуванням дороблять пріоритетний Збаразикий та Вишнівецький замок то Бережанському стане торба…..

    • 08:56 | 15.05.2011 о 08:56
      Permalink

      Вони належать до різних заповідників, тому і такий стан речей. Не сприймайте це як образу бережанського ДІАЗу.

  • 23:29 | 30.07.2011 о 23:29
    Permalink

    Приємно здивований після перегляду відео, чому цього не транслюють на центральному телебаченню? Думаю багато людей в Україні пізнають багато нового для себе, по новому відкриють для себе Україну))

Коментарі вимкнені.