Перший кубок, «залізні ігри», підтримка мами: Лілія Проць розповіла, з чого починалася її спортивна кар’єра 35 років тому

“За кожним чемпіоном стоїть сильна мама”, впевнена чемпіонка світу з пауерліфтингу Лілія Проць. Днями виповнилося 35 років з початку її спортивної кар’єри.

“Моя спортивна кар`єра почалась із шахово-шашкового клубу “Біла тура”, що був по вулиці Затонського (тепер вулиця Б. Лепкого), — пригадує Ліля Проць. — На місці клубу зараз діє продовольчий магазин, а колись сотні дітей займались шахами та шашками. Пригадую свою першу медаль та перший кубок, стопку з сотні грамот. Як обігравала в дитячому віці чоловіків та жінок. Відпочинок у Заліщицькому санаторії. Змагання по містах України. Шкільна команда — переможець та призер міських та обласних змагань. Тоді шашки сприймались як вид спорту серед дітей. Тепер, коли розповідаю, то сміються.

23 роки тому для Лілії Проць розпочались “залізні ігри”, які теж сприйняли не на “ура” ні діти, ні дорослі. Мовляв, це не жіночий вид спорту. Інша справа була, коли почались перемоги, рекорди та титули.

— За всім цим стояла моя мама, — зауважує чемпіонка світу. — Вона завжди намагалась дати гроші на поїздку. Допомагала робити завдання в універститеті, каструлями варила їжу. Ніколи навіть в думках у неї не було питань “Для чого тобі та штанга?”. Доомагала, коли була травма. Після тренувань робила масаж. Допомагала розписувати, які вітаміни та препарати для відновлення приймати, які чаї пити. Вона лише раз була на моїх змаганнях. Побачивши пекельну працю, сказала тоді, що більше не прийде дивитись.

Лілія Проць тричі ставала чемпіонкою світу. Особистий рекорд у жимі лежачи – 110 кілограмів. У присіданні – 170 кілограмів. Встановила 65 рекордів України з пауерліфтингу та жиму штанги лежачи. Володарка близько 70 медалей. Більше про спортсменку читайте в інтерв’ю для “Погляду” під назвою “Мені б хотілося бути для Тернополя Лілією Роналду”.