Про утеплення будинків та енергоефективність: що зміниться після прийняття закону

В рамках проекту Громадського радіо та Громадянської мережі ОПОРА говоримо про енергетичну ефективність будівель. У студії — народний депутат, голова підкомітету з питань енергоефективності та енергозбереження Олексій Рябчин.

Ірина Славінська: Що відбувається із законопроектом «Про енергетичну ефективність будівель»?

Олексій Рябчин: Це дуже важливий законопроект, оскільки наша країна є найменш енергоефективною у Європі. Ми не імплементували всі норми, давно вигадані світом, Європою, куди ми інтегруємося. Енергоефективність будівель є європейською директивою. Вона була прийнята у Європі ще у 2010 році. Вона пройшла вже декілька ітерацій, вона ще більш жорстка у вимогах щодо Європейського Союзу, щодо своїх.

Нарешті ми будемо її імплементувати. Історія цього законопроекту дуже цікава. Двічі уряд подавав законопроект як імплементацію директиви, однак двічі зал не приймав цей законопроект.

Ірина Славінська: Чому? Народні депутати не переймаються енергоефективністю?

Олексій Рябчин: Я думаю, що тут треба подякувати народним депутатам, які переймаються не тільки енергоефективністю, а також добробутом громадян. Законопроект двічі подавався урядом з фокусом на інтереси Європи і власне лише текст директиви, а не на інтереси громадян України. Там були просто неприйнятні норми.

Цей законопроект про те, що кожна будівля, яка за певними критеріями підпадає під цей закон, повинна пройти енергоаудит, енергоменеджмент та отримати сертифікат відповідності, як на холодильниках, мікрохвильових печах. У нас є A, B, C, D. Коли ви збираєтеся придбати цю побутову техніку, то ви бачите, скільки вона споживатиме енергії. Те ж саме і з житлом. Коли ми його орендуємо, придбаємо, коли держава орендує і платить за це кошти громадян, ми повинні знати, скільки воно буде коштувати. Це візуалізація наших енерговитрат. Після того, як будівля пройшла аудит, видається сертифікат. Якщо сертифікат видається для публічної будівлі, то він буде вивішуватися на вході, як в Європі. Якщо для приватних будівель, то він буде у вас.

Ми доопрацювали законопроект комітетом енергетики, у якому я працюю, та комітетом житлово-комунального господарства, де працюють мої колеги. Ми забрали звідти суперечливі норми і залишили сферу застосування цього законопроекту тільки за трьома типами будівель. Перші — новобудови. Коли ви купуєте нещодавно побудоване житло, ви повинні бути захищеними. Ви повинні розуміти, що є такі показники, забудовник обіцяє, що він не буде споживати більше, ніж прописано в цьому енергетичному сертифікаті.

Ірина Славінська: У нас нещодавно була розмова про енергоаудит будинків. Ішлося про те, що для новобудов діє державна будівельна норма. Про це нам розповідав керівник навчального центру Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин. Ці норми уже діють?

Олексій Рябчин: Я згоден. Вони будуть переноситися до сертифікату. Це не буде впливати на подорожчання житла, а забудовник нестиме відповідальність згідно із законом за задекларований клас енергоефективності. У першій редакції законопроекту пропонувалося, що забудовник відповідатиме за сертифікат 5 років. Зараз розглядається можливість збільшити строк. Ви зможете подати до судуна забудовника, який викоритсав неякісні матеріали, у зв’язку з чим ваші комунальні платежі більші, ніж ви розраховували. Однак рішення залежатиме і від вашої поведінки. Якщо ви відкриваєте вікно, постійно марнуєте енергоресурси, то це питання вже до вашої поведінки.

Друга категорія — приміщення, в яких знаходиться центральна або регіональна влада, тобто всі відомства, міністерства, податкові. На регіональному рівні ідеться про ті приміщення, які є більшими за 250 квадратних метрів та де здійснюється термомодернізація. На центральному — приміщення, які часто відвідують громадяни. Якщо це склад, то не потрібно робити енергоаудит, бо туди не часто ходять.

Якщо це центр надання адміністративних послуг, то це має бути зроблено, щоб люди бачили, наскільки ефективна влада. Якщо влада забажає зробити модернізацію, то це буде прозоро, не «я замовлю у свого друга». В енергосертифікаті буде чітко написано, що треба зробити. Громада буде бачити, чи дбають депутати про бюджет міста.

Третя категорія — будівлі, які претендують на державне фінансування, грантове фінансування на термомодернізацію. Щоб отримати аналоги «теплого кредиту», ОСББ повинне спочатку зробити енергоаудит, щоб люди знали, що ефект буде більшим, якщо вони зроблять комплексний ремонт.

Ми прибрали з редакції першого читання вимогу кожній людині на кожну квартиру отримати такий сертифікат. Це неприпустимо.

Треба розуміти, що у Німеччині, у Австрії, у Франції орендуються близько 60 — 70% квартир, але це не «сіра» оренда, коли ніхто не платить податків. Це цивілізована оренда, все офіційно. Там держава намагається захистити тих людей, як орендують квартири, тому вони вимагають від орендодавця цей сертифікат. Я сподіваюся, що ми теж до цього прийдемо, коли у нас в країні все буде офіційно, будуть нормальні пенсії та зарплати. Але зараз це неприпустимо. Тут депутати захистили людей і не скалькували європейські норми, адже у нас неєвропейські реалії.

Інший законопроект — «Про Фонд енергоефективності» — дозволить нам поступово покращити якість українського житла до європейського рівня. Він відкриває можливість залучення іноземних коштів для термомодернізації нашого житла у розмірі більше 100 — 120 мільйонів євро. Я сподіваюся, що наша найбільш неенергоефективна країна буде перетворюватися на більш енергоефективну. Ми будемо отримувати більш комфортне житло і менше платити за платіжками. Я вважаю, що ці речі, які ми імплементували, треба було робити спочатку, перед тим, як домовитися з МВФ про підвищення цін.

Євгенія Гончарук: Коли документ буде ухвалений, хто буде проводити енергоаудит?

Олексій Рябчин: Ми кажемо про комплексну реформу. Я працюю в комітеті з енергетики. А є комітет житлово-комунального господарства, який є основним комітетом цієї реформи. Є комплекс законопроектів. До них належать «Про енергоефективність будівель», «Про Фонд енергоефективності», «Про облік». Наші колеги пропонують ще законопроект «Про житлово-комунальні послуги», який зробить реформу остаточною. Був уже прийнятий законопроект «Про ОСББ». Ці п’ять законопроектів є в фундаменті нової реформи. На вівторок першими законопроектами у Верховній Раді стоять «Про облік» і «Про ЖКП».

Далі ми повинні прийняти (я сподіваюся, що це буде на початку літа) законопроекти «Про енергоефективність будівель» та «Про Фонд енергоефективності». Вони ще не пройшли комітет з енергетики. Я — голова робочої групи. Я запрошую шановних експертів та фахівців на круглий стіл з членами комітету, віце-прем’єр-міністром Зубко, головою групи підтримки Європейського Союзу Пітером Вагнером, приїжджає заступник міністра енергетики та екології Німеччини, європейські експерти для того, щоб роз’яснити, як у них працюють фонди. Захід відбудеться завтра з 14 до 16.

Ірина Славніська: Скільки сотень чи тисяч гривень матиме заплатити кожна квартира чи кожен квадратний метр?

Олексій Рябчин: У законопроекті «Про Фонд енергоефективності» ми заклали кошти на енергоаудит. Якщо люди, ОСББ, беруть гроші на термомодернізацію, то фонд їм компенсує майже 80 — 90% цього енергоаудиту.

Енергоаудити будуть різні. Ми зараз відкриваємо цей ринок. Ми намагаємося зробити його найменш корумпованим.

Енергоаудиторами можна стати, пройшовши шлях через саморегульовані організації або через спеціальні програми, які будуть у наших вишах. Спочатку у тебе має бути фах, потім ти маєш пройти підготовчі курси.

Ціна буде ринкова. Ми намагалися якомога більше захистити людей.

У випадку з новобудовами це буде безкоштовне перенесення з одного папірця на інший. Якщо ОСББ бере гроші на термомодернізацію, буде можливість отримати компенсацію. Якщо це буде робити державна влада, то це залежатиме від ринку. Ми намагалися зробити це прозоро, через механізм електронних закупівель.

Євгенія Гончарук: Чи є якісь строки після того, як закон буде ухвалено, коли з’являться перші енергоаудитори?

Олексій Рябчин: Коли я сказав, що немає ринку, я мав на увазі, що немає інфраструктури, законодавчого врегулювання. Фахівці є, вони працюють.

Так звані парламентські канікули не були канікулами для мене і моєї команди. Люди працювали і на святах, щоб якомога швидше подати ці законопроекти. Чому у нас були такі дедлайни? На початку літа Європейська комісія буде приймати рішення про виділення Україні безповоротної допомоги у розмірі 100 мільйонів євро.

Євгенія Гончарук: Наскільки теоретично може зменшитися сума в платіжках після проведення енергоаудиту і термомодернізації?

Олексій Рябчин: Я вивчав це на власному досвіді. Я є членом міжфракційного об’єднання «Зелена енергія змін». Ми з колегами, депутатами з різних фракцій, з науковцями, журналістами, експертами їздимо в зелені експедиції в регіони. У Луцьку та Рівному ми вивчали досвід ОСББ. Ці міста є одними з найкращих у цих практиках. Ми бачили, як ОСББ нам показували платіжки. Їм вдалося за рахунок термомодернізації, залучення коштів іноземних донорів та власних коштів громадян досягти скорочення 30 — 50% в платіжках. Ти платиш більше на 10 — 20 гривень в залежності від терміну угоди з банком, кредитором чи донором за термомодернізацію, а наприкінці отримуєш скорочення платіжок.

Євгенія Гончарук: Коли закон буде ухвалений, уже можна буде розпочати пошук енергоаудитора?

Олексій Рябчин: Я би радив уже це робити. У же є «теплі кредити», програма Європейського банку реконструкції та розвитку.

Фонд енергоефективності буде працювати через енергоаудит. Коли він почне діяти? Потрібно ще попрацювати Кабінету міністрів, щоб він прийняв підзаконні акти, попрацювати з донорами.