Бойовий шлях: Юрій Бойчук з Тернопільщини в Українській Повстанській Армії. Частина дев’ята

Стаття підготовлена на основі матеріалів архівно-кримінальних справ, які зберігаються в Управлінні СБУ Тернопільської області. 

Наш поневолений народ Тернопільщини ніколи не ставав на коліна перед загарбниками. Та російська система застосовувала всі засоби, а особливо у 1944-1945 роках. Ні вагонні тюрми, ні страшний голод, ні Сибірський холод, ні постійні розстріли чи показові повішання наших патріотів перед людьми та дітьми, чи брехливі обвинувачення, ні море української крові не заставили наш народ просити помилування у радянських “визволителів”. І тоді, прийшовши на наші землі Тернопільщини, НКВС та НКДБ розпочали шукати нові сили для боротьби з наростаючою революційною діяльністю нашого українського поневоленого народу. Адже ворогам потрібно мати коло себе цілу купу нових гончих псів, собак, які піднімають скажений гавкіт тільки по команді на патріотів нашого народу Тернопільщини.

Тих псів називали істребками (солдати винищувальних батальйонів). Вони були майже в кожному селі нашої Тернопільщини і вели боротьбу проти своїх рідних, сусідів, односельців, проти патріотів Тернопільщини. Ці військові агенти були явні і потаємні. І немає нічого гіршого, як своя скажена собака, заражена більшовицькою скаженністю НКВС, накидається на простих, безвинних людей, іншими словами: йшов брат на брата.

І вступаючи у місцевий винищувальний баталйьон, вони раділи думкою, що цим спасають своє життя, не йдуть на фронт, але знали добре, що тут, на своєму фронті, проти своїх рідних людей, проти своїх братів, своїх ровесників, проти всієї України і виконують команди, подані чужинською мовою, мовою поневолювачів. І життя своє мерзенне рятували страшною зрадою.

Коли вони не хотіли кусати своїх братів, то їх командири змушували це їх робити, показуючи продажним псам кусок черствого хліба. А тих собак НКВС розводили для того, що їм уже не вистачало сил боротися проти патріотичних українців. А місцеві пси, які виросли на цій землі нашої Тернопільщини, знали добре цей край, чого не знали чужинці з НКВС, де проводити полювання на патріотів і ще більшовики не дуже хотіли бути вбитими. Хай брат вбиває брата, хай воюють свій проти свого. Це було добре придумано  і не хотіли більшовики відповідати про злочини проти українського населення, щоб потім їх не судили і мати можливість сховатися проти місцевого  народного гніву та сказати, що це істрибки все робили, ваші люди, ваші родичі, ваші брати, українці.

Наша  історія   знає багато чорних прикладів. Першим був ІУДА, а потім в нас українців татари викрадали малих дітей і робили з них яничарів. І тепер, у 1944-1945 роках, появилися в кожному селі свої Юди, які підло купували собі краще життя ціною десятьох жертв своїх братів при облавах чи засідках. А потім їм за таку підлу зраду проти своїх, давали відповідні посади, приймали в партію, робили головами колгоспів, директорами заводів і фабрик, а малограмотних ставили комірниками, завскладами, дітей їхніх потім приймали у вищі навчальні заклади. Але дальше вони працювали агентами НКВС та НКДБ, постійно підслуховуючи, що говорять їхні родичі, сусіди, односельці. І потираючи руки, кожного тижня писали звіти про свою зрадницьку діяльність.

Спогади Юрія Бойчука.

“Я, “Онук” брав участь у засідці на бандитів “істребків” які часто вешталися групами по лісах Вишнівеччини. Такі рейди вони робили кожного дня по різних лісах, виловлюючи хлопців і дівчат які носили повстанцям їсти, або передавали грипси. Ми також постійно робили групові засади виловлюючи червоних бандитів. Таку засаду ми зробили у ночі з 3 на 4 січня 1945 року коло села Олишківці. Тоді був Я. “Онук”, “Макар”, “Оса” та “Чупринка”, Ми  у ночі зупинили групу істребків і сказали їм скласти зброю, але вони у відповідь відкрили вогонь, ми також почали стріляти по них. Вони почувши стрілянину кинулись тікати, тим самим наразилися на наші кулі. Загинуло тоді п`ять чи шісь істребків з Почаївського району. Через тиждень я перебував у “Чупринки”. “Чупринка” був станичним  в селі Башуки Почаївського району  СБ ОУН. Його підлеглі затримали два дні тому незнайомого чоловіка, який підозрювався в вивідуванні місця перебування повстанців у навколишніх селах. Його посадили у підвал на господарстві, де перебували повстанці і поставили одного охороняти вхід до підвалу. У ночі затриманий втік, а охоронець не зміг пояснити втечу. Довго радилися і вирішили покарати розстрілом охоронця. “Чупринка” виконував це рішення і провів вистріл, але не застрілив, а поранив. Тоді поранений зумів втекти аж у Почаїв. У січні ми проводили засідки на істребків у таких селах: Кривчики, Манево, Великий Кунинець, Дзвиняча, Гнидава, Малий Раковець. При перестрілці було вбито сім істребків. Наших хлопців — два. Ми захопили шість десятизарядок, вісімнадцять гвинтівок, десять гранат. У селі Малому Раківці  ми перестріли 24 січня 1945 року групу істребків і вони нам віддали зброю і ми їх відпустили. Вони запевнили що більше в істрибки не підуть.”

Про виконання постанови Тернопільського обкому КП(б)У “ Про посилення боротьби з українсько-німецькими націоналістами в Тернопільській області”.

Вишнівецькому райкому КП(б)У, начальникам райвідділів НКВС і НКДБ провести слідуючі міроприємства.

З 20-го січня 1945 року по 15 січня 1945 року провести у кожному населеному пункті Вишнівецького району збори селян по питанню реєстрації населення і ознайомити жителів з розпорядженням що до охорони села і населених пунктів та боротьби з українсько-німецькими націоналістами.

Проводити основну роботу серед місцевого  населення, опираючись на найбідніші верстви населення, на посилену боротьбу з місцевими куркулями та середняками, тому що вони являються опорою і агітаторами банд українсько-німецьких націоналістів.

Членам партійних організацій та комсомольцям активно розкривати на місцях злочинну діяльність  місцевих банд українсько-німецьких націоналістів, піднімати проти них місцеве населення і вміло використовуючи любі методи.

На протязі січня 1945 року у Вишнівці та в селах району, на хуторах написати та розвісити в людних місцях лозунги, плакати та листівки, які розкривають злочинну діяльність банд українсько-німецьких націоналістів.

Широко і постійно висвітлювати в районній Вишнівецькій газеті  українсько-німецьких націоналістів, як агентів і підсобників німців.

У всіх громадських приміщення, у сільських радах, в клубах, в хатах читальнях, в школах організовувати стінні газети де постійно висвітлювати злочинну діяльність банд українсько-німецьких націоналістів.

У кожному селі з найбільш активних жителів створити агітаційні бригади по висвітленню злочинної діяльності на Вишнівеччині місцевими бандами українсько-німецьких націоналістів.

З січня 1945 року провести активну роботу серед місцевого населення по залученню нових свідомих молодих жителів в районну комсомольську організацію та по можливості організовувати в кожному селі комсомольські організації.

Районним відділам НКВС і НКДБ з 20 січня по 25 лютого 1945 року здійснити суцільну прочистку в населених пунктах Вишнівецького району. До проведення операції залучити опергрупи 226 і 184 батальони війск НКВС.

До 25 лютого 1945 року ліквідувати бандогрупи, які дують у Вишнівецькому районі, а саме:  “Снопа”, “Мельничука”, “Сокола”, “Голуба”, “Кості” та “Ярого”.

Розширити сітку агентурної роботи в кожному селі Вишнівецького району, Всю роботу по цьому питанню виключно покласти на НКВС і НКДБ.

Ввести з 1 лютого 1945 року щоденну звітність начальників НКВС і НКДБ по результатах агентурної роботи.

До кінця січня 1945 року оформити справи по виселенню не менше 20 — ти сімей активних членів ОУН і учасників УПА. У лютому 1945 року оформити по Вишнівецькому районі на висилку 25-ть сімей.

Детально провести регістрацію місцевого населення віком від 15 років і вище. При проведенню обліку встановити, де знаходиться той чи інший громадянин чи громадянка. Родичів тих людей, яких не було встановлено місце перебування попередити під розписку, що коли вони не являться в органи радянської влади то будуть рахуватися учасниками банд, а родичів виселяти.

Протягом січня місяця 1945 року документувати винищувальні батальйони по всіх селах Вишнівецького району та добре озброїти гвинтівками та кулеметами.

Секретар Тернопільського обкому КП(б)У (Компанієць).

 

Інформаційний звіт ОУН Вишнівецького терену за січень 1945 році.

(В скороченому варіанті)

 

ТОРГІВЛЯ

На базарі у Вишнівці купити щось дуже тяжко. Базар раз в тиждень у понеділок. Ціни на базарі дуже високі, а населення у нас дуже бідне і грошей не має. Сало коштує 150-160 крб., центнер жита 1200 крб., центнер картоплі 500 крб., коробка сірників 20 крб., чоботи 2500 крб., середня корова 10000 крб. Товару на базарі дуже мало, в більшості люди виносять на базар свої старі речі, щоб продати. Люди також йдуть на базар щоб поспілкуватися. Адже багато людей приходять з різних сіл Вишнівеччини.  Часто на базарі мають зустрічі і місцеві сексоти, щоб передати інформацію в НКДБ або НКВС. У кооперативах Вишнівця можна купити сіль, горілку, мило, та мануфактуру, яку привозять у малій кількості. 1 кілограм солі коштує 10 яєць, 1 кілограм мила — 20 яєць, 1 бутилка горіли — 100 рублів.

ШКІЛЬНИЦТВО

 

Наука проходить у Вишнівецькому районі дуже слабо з огляду на брак націоналістичного спрямування вчителів. У школах основну увагу комуністична влада звертає на вивчення   російської мови та  конституції СРСР. Ті учні, які хочуть вчитися  у дев`ятий клас, йдуть на навчання у місто Кременець, бо у Вишнівці восьмирічна школа. У всіх школах району дітей розпочали навчати, як вони мають захищатися від газової війни. І саме головне що у школах вчать дітей негативно ставитися до Бога. Українських дітей вчать бути яничарами, запроданцями, зрадниками і любити чужу, російську мову.

З ЖИТТЯ СЕЛА

Місцеве населення у всіх селах Вишнівецького району живе у великих злиднях. Харчуються в основному картоплею та горохом. На даний час з фронту повертаються в наші села поранені та покалічені. Часто приносять в хати посмертні картки, з яких видно, що Сталін хоче винищити весь боєздатний український народ. Все місцеве населення Вишнівеччини залякують газовою війною, яку розпочнуть скоро американці. По селах  їздять партійні інструктури і читають місцевим людям лекції про страшні газові війни, тим самим залякують населення страшними наслідками цієї нової війни. А саме головне, що ці лектори говорять, що спричиняють цю страшну війну банди УПА. Місцева влада також організовує нічні чергування по селах, яке здійснюють істребки. З ціллю слідкувати за рухом бандерівців бо за їхніми словами “бандерівці” ходять групами і грабують місцеве населення. Залякавши таким чином місцевих людей, комуністи хочуть притягнути жителів до боротьби з нами. Більшовики постійно залякують місцевих людей. В кожному селі Вишнівецького району є наші розвідники, які все вислідковують і доповідають в районний провід ОУН. Але є в наших селах багато сексотів, які за гроші доносять в НКДБ і НКВС”.

Продовження буде.

Матеріали підготував Олег КРИВОКУЛЬСЬКИЙ.