На великому екрані в Тернополі: кіно, як італійці бачать Україну, — «Ізі»

Днями в тернопільському кінотеатрі «Сінема Сіті» можна було «помацати» очима і думками трагікомедію «Ізі». На прем’єру фільму в файне місто приїхали продюсери Олег Щербина, Юлія Чернявська, акторка Вероніка Шостак. Був на перегляді і Володимир Кучма з Тернополя (!), який зіграв одну з другорядних ролей.

Про що кіно

Це кіно про Україну очима італійця крізь призму депресивного настрою головного героя і химерних збігів обставин.

Це кіно не про хлібосольну Україну і не покликане звабити іноземного туриста. Українцеві без очевидних підказок взагалі важко впізнати свою державу в кадрі. Але, як жартують у знімальній групі, на тлі долі італійця, у нас все ще дуже ок.

Ісідоро (скорочено Ізі) – колись він був перспективним гонщиком, ним навіть цікавилася Формула-1, але якось заснув на перегонах й після цього був дискваліфікований. На 14 років чоловік фактично зачинився вдома: переїдав, спав у ліжку в формі машини, грав у комп’ютерні ігри, жив з мамою. Все тривало без змін, доки брат не попросив Ізі відвезти до україно-угорського кордону тіло українця Тараса, який загинув на тутешньому виробництві. Зі смерті українця символічно починається нове життя італійця.

Особливості жанру

“Ізі” – фільм-подорож або дорожній фільм (road movie).

Це трагікомедія з акцентом на чорний гумор, зіткана з символів та алегорій. Головний посил фільму: все, що нас обмежує, слід сприймати з легкістю. Цей фільм ще називають «Сценарієм виходу із ситуації, яка склалася».

–  У кадрі багато радянських будівель, –  розповіла “Погляду” продюсер Юлія Чернявська. –  Вони дійсно є, просто ми, українці, їх не помічаємо, бо не хочемо на них дивитися. Іноземці ж дивляться на все. Українцям слід задуматися, що якщо ми не хочемо, аби Україну бачили такою, як побачив італійський режисер, негатив з життя треба видаляти. І про це також кіно.

Продюсери фільму “Ізі” Олег Щербина та Юлія Чернявська під час візиту в Тернопіль.

Маловідомі факти про історію створення “Ізі”

“Ізі” – перша офіційна україно-італійська копродукція, де наша країна виступила мажоритарієм, вклавши в бюджет більше грошей (58%), аніж Італія (42%). Весь бюджет: 1 млн. 200 тис. євро Зазвичай Міністерство культури Італії не фінансує проекти, в яких не є мажоритарієм. Це своєрідне виключення з правила.

Коли режисер отримав «добро» на початок зйомок, в Україні розпочався Майдан, потім війна. Весь кінопроцес був заблокований. Коли Нікола Ночелла (зіграв роль Ізі) дізнався, що, мабуть, нічого не вийде, то вперше заплакав через цей фільм.

Вдруге він плакав, коли довелося зануритися в крижану воду зимової гірської ріки.

Щоб взяти участь у зйомках, виконавець головної ролі мав набрати в вазі 20 кілограмів. Не виключено, що він плакав і в цьому випадку. Хоча спочатку плакала знімальна група – треба було знайти плавальний костюм такого великого розміру.

У фільмі звучить радянська пісня “Уно моменто”, в Італії це невідома композиція, але вона дуже заімпонувала італійцям після показу “Ізі”. Закордом фільм показали на два тижні швидше, ніж у нас.

У фільмі режисера Андреа Маньяні знялися три італійські актори, решта – українці. А знімальна група складалася з 80 осіб.

В Італії фільм знімали 6 днів, 30 днів в Україні (Київ і околиці, Львівська, Закарпатська області).

З нагоди прем’єрного показу “Ізі” актриса Вероніка Шостак приїхала в Тернопіль й провела майстер-клас з акторської майстерності. Як це було, читайте за активним посиланням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі вимкнені.