Тернополян “кидав” не один Щепановський…

Фраза “обмануті пайовики” у багатьох асоціюється зі скандальною фірмою “Будівельник”. Та у Тернополі є й інші люди, які віддали гроші на будову, а обіцяного не мають. І якщо фірмою Щепановського активно займалися правоохоронці, то декого, схоже, кришують

Сорок із лишком тернополян у 2006-2007 роках уклали угоди пайової участі на будівництво багатоповерхівки на Галицькій, 7. Більшість одразу оплатили 100%. Інші розрахувались за рік. Будівництво стартувало у 2007-му і до кінця 2008-го року мали збудувати, але все завмерло.

Будівництво припинилось без причин: зникла техніка, робітники, сторожі.

– Люди укладали угоди з приватним підприємством “Укрбудінвест плюс” в особі директора Ігора Стефаніва, – розповідає один з пайовиків Роман Недошитко. – Я уклав угоду у вересні 2007 року. Мій договір, напевне, найдорожчий. Я сплатив два мільйони гривень за вбудовані приміщення під банк. Повні суми за квартири, а це десятки тисяч доларів, сплатили й люди.

Продавати квартири почали, коли ще й фундаменту не було. Будова почалась активно, але в 2008 році роботи припинились. Нещодавно ми проводили оцінку готовності об’єкта – 54%.

Забудовник повністю звів коробку, перекриття. Частина стін була поштукатурена. Де-не-де встановлені вікна. Усередині прокладена електропроводка і металеві механізми для ліфта.

– Коли працівники зникли, навіть охорони не залишилося, – каже пан Роман. – Таке враження, що просто відреклись. Цим скористались невідомі: крали все, що можна. Навіть проводку зі стін виривали, ліфтові механізми зняли, металеві огорожі балконів спиляли. Згодом Стефанів пояснював, що на охорону грошей не було. Схоже, будівництво, яке “завмерло”, фірма вела і в Хмельницькому. Люди з’ясовували, що відбувається, чули відмовки: ось-ось робота продовжиться. У 2010-му я написав два звернення до пана Стефаніва. У відповідь знову обіцянки. Це при тому, що фірма мала кошти, бо ж люди сплатили за квартири.

До 2012 року “Укрбудінвест плюс” не виправився. Пан Роман звернувся до правоохоронців.

– Написав заяву на ім’я тодішнього прокурора міста Сергія Банаха, – пригадує чоловік. – Прокурор переслав справу у міську міліцію, яка почала слідство. Правоохоронці опитали всіх пайовиків, узяли копії угод та квитанцій. Згодом почались спроби закрити справу. Я надіслав додаткову заяву про злочин, і вони мляво продовжили розслідування. Дії директора та фірми, на наше переконання, – це шахрайство. І докази знайти можна. Але міліція розслідувала за статтею 367 “Службова недбалість”. Це вже тоді насторожило. Розслідували майже два роки. Справу передали в міськрайонний суд. Туди пайовиків не кликали.

Виникає питання: що ж робив прокурор, який має стояти на захисті інтересів держави та людей? Відповідь: державний обвинувач – прокурор Шуманський П. В. у суді підтримав клопотання старшого прокурора обласної прокуратури Нестера М. Б. про звільнення пана Стефаніва від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням термінів давності. Суддя Делікатна Л. В. прийняла відповідну ухвалу, датовану травнем 2014 року, – звільнити.

– Від моменту виникнення злочину і до розгляду дійсно минуло більше п’яти років, – каже представник іншого пайовика Тарас Повер. – За це, напевне, треба “подякувати” міській міліції, яка майже два роки розслідувала. “Дякувати” можна прокуратурі та суду, зокрема за те, що не запросили на розгляд постраждалих. У нас є підозри, що фірму просто покривали.

Люди, які вклали гроші, дізналися про суд. Знайшли спосіб подати апеляцію.

– Ми всі потерпіли від незаконних дій директора підприємства і мали право бути присутніми у суді, нас мали вислухати, – говорить інший пайовик Олександра Тимощук. – Я звернулася за копією судового рішення. Пайовики отримали можливість подати апеляцію.

Жінка, до слова, аби сплатити за житло в новобудові, продала квартиру.

– Я продала двокімнатну квартиру, – говорить пані Тимощук. – Я знала Стефаніва, і він мене переконав, що ця буде краща. З плюсів – більша площа, індивідуальне опалення. Директор фірми знав, що я зразу дам усю суму…

Апеляційний суд скасував рішення міськрайонного та направив справу Стефаніва на новий судовий розгляд. На нього пайовиків уже запросили. Люди озвучили свої біди. Суддя 30 грудня минулого року прийняв рішення направити справу на додаткове розслідування.

– Справа знову пішла в міліцію. Але вона там вже була, і чим все скінчилося – ми бачили, – каже Роман Недошитко. – Підозрюємо, що в правоохоронних органах знову будуть зацікавлені ситуацією. Розслідування повинне бути об’єктивним. Це не просто недбалість. Є докази, що це шахрайство. Приміром, отримані від людей кошти мали йти виключно на будівництво нашого будинку, але є папери, які показують: гроші використовували на інші потреби. Зокрема, на інші об’єкти, хоч там також були 100% сплати від людей.

Пайовики розуміють, що повернути гроші буде складно, бо директор і фірма давно могли приховати своє майно і прибутки. У будинку створений кооператив, і люди готові своїми силами добудовувати квартири та приміщення, але поки не можуть.

– Ми хочемо, аби винних покарали. А нас визнали потерпілими, якими ми є, – говорить пан Роман. – Якщо підприємство оголосять банкрутом, люди мають право претендувати на кошти, які віддали. Ми прагнемо, аби слідство, а згодом суд допомогли отримати документи на об’єкт і права. Інакше ми не можемо добудовувати. Навіть меж ділянки не знаємо, не маємо будівельних дозволів і погоджень. Все це – у фірми. Ми зв’язані по руках і ногах…

У будівельній оборудці на мільйони гривень є ознаки шахрайства, вважають фахівці. Ситуації та об’єктивній роботі слідства може зарадити громадський контроль.

– Є укладена угода, в якій чітко прописані обов’язки та права сторін, – говорить юрист міського осередку “Самопомочі” Ірина Відловська – пайовики прийшли по допомогу в цю організацію, а вже члени організації звернулись у редакцію. – Люди виконували зобов’язання, а забудовник – ні. У його діях вбачається шахрайство, а не лише невиконання угоди. За інформацією пайовиків, були випадки використання сплачених ними коштів на сторонні операції та потреби підприємства. Крім того, вся відповідальність лягла на директора фірми, хоча запитання в правоохоронців мають бути і до засновника, і до роботи підприємства в цілому. Ми надали юридичну консультацію і консультуватимемо людей надалі, але в цьому випадку необхідний громадський контроль.

Приватне підприємство “Укрбудінвест плюс” зареєстроване в Чорткові. Його засновник, згідно з інформацією держреєстру підприємств, – Василь Гриців, а директор – Ігор Стефанів. За номерами, вказаними у реєстраційних документах та на інформаційних бізнес-довідках, ніхто не бере слухавки, хоч ми телефонували декілька разів у різний час. Мобільні номери засновника та директора ми дізнались у пайовиків. Номер пана Гриціва, якщо люди дали правильний, не обслуговується. До пана Стефаніва вдалось дотелефонуватися. Він вислухав наші питання, але результату жодного.

– Ні.. я… до побачення… я не можу зараз говорити, – відповів чоловік. Коли журналіст запитав: “А коли зможете? Коли до вас зателефонувати?”, директор фірми поклав слухавку. Згодом ми набрали знову, але чоловік збив наш дзвінок.

Чому справу до першого суду правоохоронці розглядали, як кажуть люди, майже два роки, ми запитали в обласній міліції. Усно коментувати там відмовились, порадили писати запит… Закликаємо правоохоронців – і тих, що в міліції, і тих, що в прокуратурі, об’єктивно провести розслідування та встановити реальні порушення причетних до будівельної справи осіб. Сподіваємось, що люди у формі докладуть зусилля і до того, аби допомогти постраждалим. Будемо стежити за ситуацією, а наприкінці розслідування обов’язково озвучимо деталі слідства та імена й прізвища відповідальних міліціонерів і прокурорів.

Андрій Шкула, “20 хвилин”