У багатодітній родині Марківих із Бережанщини – семеро дітей, і всі вони вишивають

У багатодітній родині Марківих із села Куропатники Бережанського району – семеро дітей. І всі вони вишивають. Це захоплення – сімейна традиція, яка Галині Марків передалася від бабусі і матері.

– У нас вся родина вишивана, – посміхаючись, мовить жінка. – Я перейняла любов до вишивки від своєї матері, а вона – від моєї бабусі. Мамина сестра Михайлина не тільки вишивала, а й схеми малювала. Моя ж сестра Марія, крім того, що захоплюється вишивкою, ще й кравчиня. І чоловік мій також вправно володіє голкою й ниткою. Сам собі сорочку вишив. У нього п’ятеро братів і вони теж вишивають. Тішуся, що діти наші продовжили добру родинну традицію.
Найстарша вісімнадцятирічна Марія вперше взялася за голку в другому класі. Згодом до неї долучилися Василина, Софія та Іванка. Та чи не найбільше пані Галина тішиться тим, що вишиванням захоплюються її сини – 14-річний Тарас та десятирічний Андрій. Навіть першокласник Павлик уже вишиває. Щоправда, поки що бісером. «Сідаємо взимку усією сім’єю і вишиваємо, – розповідає жінка. – Влітку – городи, господарка, а зимові вечори проводимо з голкою і ниткою. Одного разу за вишиттям нас застала голова обласної спілки багатодітних сімей Леся Балуш. Влітку 2016 року вона допомогла нам зорганізувати виставку у Тернопільському художньому музеї».
У доробку родини Марківих понад сто робіт: картини, образи, серветки, великодні рушнички, які здебільшого вишивають діти. Окрему колекцію вишиванок створила своїм дітям мама Галина – це вишиті нитками і бісером сорочки для хлопців та блузки і сукні – для дівчат. Крім того, доньок ще й обдарувала вишитими лляними костюмами. Жоден взірець у її витворах не повторюється. Деякі узори майстриня бере в Інтернеті, дещо запозичує з журналів, багато придумує сама.
– Усі сорочки та сукні раніше шила моя товаришка, – розповідає Галина Степанівна. – Тепер цю справу буду передавати своїм донькам Василині і Софії, які в Тернополі навчаються на кравців-закрійників. Ось нещодавно вишила для Василини блузку, яку кроїти і шити вона буде вже сама.
Юні Марківи, крім того, що вишивають, ще й малюють і пишуть вірші. Кілька років тому вийшла поетична збірка найстаршої Марії. Ілюструвала книгу її сестра Василина. Не відстають від дівчат і хлопці – вони також захоплюються малюванням.
У цьому сімействі все роблять гуртом. До Великодня тут також готуються разом: діти малюють писанки і допомагають мамі пекти паски. Найбільше цього року відзначилися хлопці – для своїх кошиків вони вишили бісером великодні рушнички, тож нинішню Пасху святкували з обновками.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА
Фото Івана ПШОНЯКА

Газета “Сільський господар плюс”