У міській раді Тернополя «захиталися» крісла

Нещодавно заступник голови ВО “Свобода” Руслан Кошулинський оголосив про виключення з партії трьох депутатів Тернопільської міської ради. Мова йде про Романа Навроцького, Ігоря Турського та Івана Сороколіта. Підставою до такого радикального кроку, за словами Кошулинського, стало порушення трійцею програмових засад партії.

Пропонують скласти повноваження депутатів

– Роман Навроцький, Ігор Турський та Іван Сороколіт у своїх публічних виступах відійшли від програмових засад, з якими політична партія йшла на місцеві вибори. Тобто вони не виконують тієї програми, з якою йшли до виборців. Вочевидь, ці люди мають інше бачення розвитку Тернополя. На останньому засіданні політвиконкому, яке відбулося 7 квітня, зазначених осіб було виключено з лав ВО «Свобода». Ми пропонуватимемо фракції у міській раді виключити їх зі свого складу і публічно звертаємося до них, щоб вони, враховуючи морально-етичну сторону, склали повноваження депутатів ТМР, – сказав  Руслан Кошулинський під час перебування в Тернополі.

До слова, усі троє були неостанніми людьми у ВО «Свобода». Ігор Турський у першій каденції Надала 5 років відпрацював секретарем ради, Роман Навроцький ще донедавна очолював міську партійну організацію, Іван Сороколіт під час місцевих виборів 2015 року набрав найбільшу підтримку виборців серед всіх «свободівських» кандидатів.

Рішення партії стало несподіванкою для багатьох, навіть для самих «вигнанців». Принаймні ні на прес-конференцію, ні на політвиконком, який напередодні погоджував виключення, їх не запрошували.

– Понад 6 років мого депутатства працював однаково – на віддачу, в інтересах громади, котра мене обрала, та для позитиву партії “Свобода”, від якої я обирався.
Час усе розставить на свої місця, – прокоментував «виключення» депутат Іван Сороколіт.
Зауважимо, що перший дзвіночок до такого кроку з боку «Свободи» пролунав давніше. Мабуть, ще взимку ц.р., коли політична верхівка добровільно-примусово вирішила зняти Романа Навроцького з голови фракції «Свобода» у міськраді за порушення партійної дисципліни. Були й інші яскраві сигнали, щоправда, вони не виходили з кулуарів ради.

Та останню ложку дьогтю у медову бочку націоналістів, вочевидь, додало голосування за зміни до Генерального плану Тернополя, які підтримала більшість депутатів-«свободівців» у міськраді, окрім Сороколіта, Турського та Навроцького.  Тріо голосувати за головну карту міста просто не прийшло, проігнорувавши тим самим позицію донедавна рідної політсили. Зважаючи на всю спірність та скандальність «генпланівсього питання», депутатів, які його не підтримали, може зрозуміти виборець, але аж ніяк не партія…

«Замовлення» Надала?

Та, відверто кажучи, трійця заважала не так керівництву партії, як безпосередньо меру-«свободівцю» Сергію Надалу. Останній було вже звик до минулої каденції, коли сесії проходять без ексцесів, за чітко продуманим сценарієм. А тут мало того, що «Свобода» не має монополії на більшості в раді, так ще й у рядах «своїх» не все гладко.

Чорна кішка між Надалом та побратимами пробігла ще на початку цієї каденції. Конфлікт було важко приховати навіть під час публічних дискусій на сесіях, де мер часто-густо був більш люб’язний до народних обранців з чужих фракцій, натомість своїх побратимів «душив у обіймах».

За нашою інформацією, Сергій Надал навіть планував «протягнути» питання зміни голів постійних комісій із питань ЖКГ та  бюджету, які очолюють Сороколіт та Турський. Та цього, вочевидь, стало замало. Тому Сергій Віталійович вирішив позбутися «незручних» повністю.

Так, звісно, втрата партійного квитка – це не складання мандата. Проте «свободівському» меру тепер не доведеться принаймні маневрувати між відвертою неприязню до Сороколіта, Турського та Навроцького і партійними канонами, в матрицю яких не дуже «лягає» відкрита риторика із «нищення» своїх.

Зараз же у Надала повністю розв’язані руки. Мабуть, уже на найближчій сесії ми в цьому переконаємося.

Безпартійна «Батьківщина»

До речі, не лише «свободівські» крісла захиталися у міськраді. Напередодні на засіданні Бюро міського осередку ВО «Батьківщина», її члени проголосували за виключення з лав партії трьох своїх міських депутатів: Андрія Артимовича, Петра Поврозника та Наталю Шоломейчук.

Причиною стало теж порушення партійної дисципліни. Адже фракція «Батьківщина» у міськраді у повному складі проголосувала… за зміни до Генплану. Хоча верхівка партії напередодні у публічних заявах рекомендувала своїм народним обранцям не підтримувати документа. Та, на відміну від ВО «Свобода», керівництво партії Тимошенко запропонувало цим трьом депутатам ще й скласти мандати. Якщо ж вони відмовляться від заклику первинного осередку, бюро залишає за собою право, відповідно до статті 38, розпочати процес збору підписів громадян про їхнє відкликання. Іншими словами, застосувати так званий механізм імперативного мандата.

У цій ситуації пощастило четвертому депутату від «Батьківщини» у міськраді Володимиру Гринді, який не є членом однойменної партії. Тому може спати спокійно, хоч теж голосував за Генплан. Його керівництво «Батьківщини» може хіба що лякати, бо «тиснути» на нього просто нічим.

Нагадаємо, ВО «Свобода» теж рекомендувало Сороколіту, Турському та Навроцькому скласти мандати. Та наразі без погроз про примусове відкликання. Хоча, знаючи наполегливу натуру Сергія Надала, такі спроби згодом теж матимуть місце. Проте механізм відкликання сам по собі є далеким від досконалості. Його, звісно, можна запустити, але шансів на успіх не так вже  й багато.

По-перше, в законі є ряд колізій та труднощів. Зокрема, партія має знайти для кожного «вигнанця» по 300 тернополян, які готові «свідчити» проти свого депутата письмово, додаючи паспортні дані. А це, зважаючи на високий рейтинг «трійки», складно. У цьому плані, очевидно,  що простіше «Батьківщині». Після того, як її депутати проголосували за зміни до Генплану, нарікань в їх бік зібралося чимало. Тому не виключено, що люди навіть допоможуть партійному Бюро збирати підписи за їх відкликання.

Відкинувши дискусію навколо відкликання, запитань все одно залишається чимало. Зокрема, як відсутність у лавах «Свободи» Турського, Сороколіта та Навроцького вплине на політичну «кухню»  у міській раді, зокрема, серед кого тріо шукатиме союзників і т.д. А нові несподівані конфігурації точно будуть. Адже руки тепер розв’язані не лише в мера…

Джерело: Тижневик “Номер один”

-1 thoughts on “У міській раді Тернополя «захиталися» крісла

  • 15:02 | 20 квітня, 2017 at 15:02
    Permalink

    В мера файного міста руки як розв”язані, так і зв”яжемо. І то досконало зв”яжемо, щоб було надовго. А що вже, Сергію Віталійовичу, Ви вже – файний хлопець, що в файному місті нефайні порядки заводите? Чи ще не заводите, ще лише хочете заводити? Маю на увазі недавно підписане Вами рішення сесії міськради про введення оплати батьками- “нерезидентами” Тернополя батьківської плати за перебування дитини в садочку. Що, доробитеся тим, вірніше – міськрада багато коштів зекономить ?? Торік Ви “жалілися” що нема куди кошти діти і готові були з міської скарбнички вивалити 5 лимончиків (гривнями) на вишиваночку під вікнами ґубернатора. Я добре пам”ятаю такий пасаж і зразу ЗАБОРОНИВ Вам то робити, знаючи що Ви вже й плиточку з своєї фабрики нафарбували в потрібний (для вишиванки) колір. Тепер кажу Вам : перерахуйте свій бюджет, висповідайтеся на послідуючій сесії депутатів міськради, скільки коштів таким чином Ви зекономите. Таку саму суму віднайдіть з інших статей бюджету (якщо Вам буде трудно – гукніть, я вмить прибуду й допоможу, дуже люблю рахувати чужі гроші, я – економіст непоганий). Відновіть все так як було з тими садочками і не робіть більше різниці між дітьми і їхніми батьками. Приїзджим батькам і так трудно. Не з добра вони скитаються в наймах по чужих квартирах, не за “безвоздмезно”, розуміється. Зробіть подвиг, відмініть своє рішення і рішення сесії міськради Тернополя, воно ще в головах депутатів і членів виконкому. Довго не треба розсосолювати нікому. Бажаю успіху !!
    Ту тему торішню, що треба підшукувати капітальне місце для будівництва заводу по переробці ТПВ, шукати спонсора грошовитого, акумулявати всі вільні кошти – і мати свій завод (щоб не було як у Львові – з рахунку не скидаємо). Я хоч і далеченько від обл.центру, але я болію за місто юності моєї. І мої діти зараз там, і онуки. Ніякої предвзятості до Вас, зрозумійте.

Comments are closed.