6,5 мільйонів гривень на догоду мешканцям Почаєва та паломникам
Поблизу Почаївської Свято-Успенської лаври відремонтували ділянку автошляху Остріг-Радивилів-Вільшанка, довжиною понад два з половиною кілометри. Рух автотранспорту цією дорогою насичений, адже чимало туристів і паломників їдуть нею до Почаївської святині. Відтак для ремонту використали новітні технології і довговічні матеріали, кажуть чиновники. Задоволені новою дорогою і місцеві мешканці, які прийшли сьогодні на її урочисте відкриття.
Свято-Успенська Почаївська лавра — найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври, в Україні. Щороку сюди, у місто Почаїв Кременецького району, приїжджає все більше паломників не лише з нашої країни, а й із закордону. Проте ділянка дороги поблизу самої лаври досі була в аврійному стані, кажуть мешканці Почаєва.
– По офіційних статистичних даних понад 30 тисяч відвідують Тернопільську область. Одночасно ці дані не враховують релігійний туризм. Як ми знаємо, тільки прощу у Зарваниці відвідують понад 100 тисяч паломників. Місця у Почаєві – до мільйона паломників, – розповів ТВ-4 заступник голови Тернопільської ОДА Василь ГЕЦЬКО.
– Дуже багато їздили і дуже страждали. На скит, на Монаше кладовище, дуже страждали. А зараз дуже хороша дорога, – розповідає мешканка Почаєва Наталія ТАРАСЮК.
Цієї весни ділянка автомобільної дороги Остріг-Радивилів-Вільшанка поблизу лаври й справді змінилась на краще. Капітально відремонтували понад два з половиною кілометри. На ній вклали нове дорожнє покриття, відремонтували в’їзди у двори та тротуари, укріпили узбіччя, встановили дорожні знаки та сигнальні стовпчики, а також нанесли дорожню розмітку. За словами Василя Гецька, на все знадобилося 6,5 мільйонів гривень. Місцеві мешканці такими змінами задоволені, бо пам’ятають, якою дорога була досі.
– Дуже пам’ятаю, якою вона була, тому що кожну людину, яка відходить на той світ, несли сюди на кладовище. І не можна було пронести, бо були калюжі, і зимою дуже погана була дорога. А зараз хто її зробив, дай їм Бог здоров’я і многая літа, що вже можна пронести людину в останню путь по такій дорожці, – каже Наталія ТАРАСЮК.
Коментарі вимкнені.