Знищення Бучацького району стає реальністю
Останнім часом йде справа до того, що Бучацький район, як адміністративна одиниця, піде в історію. Нічого дивного в цьому немає. Чиновники, які грілись та гріються в теплих кріслах бюрократичної машини Бучача, не дбали про зміцнення, розвиток та популярність міста, району. Ми зробили маленький екскурс по сусідніх районних центрах і результат, як то кажуть, на лице.
Для порівняння взяли кілька об’єктів міста Монастириська та Теребовлі.
Найцінніше в історії України – це пам’ять про національного героя, символа України – Тараса Григоровича Шевченка. У Бучачі Тарас Григорович в немилості. Закинутий, забутий пам’ятник є результатом діяльності владних структур. У 1850 році Тарас Шевченко був ув’язнений на довгий термін – 7 років. А тут yкраїнською Бучацькою владою вже більше 15 років пам’ятник стоїть …- немає слів. Агнона, Собецького “святкують”, а символ України в стороні. Одразу на думку спадає історія сім’ї, яка їхала в поїзді і діти скаржились на батьків, що поки вони зроблять ( на верхній полиці в купе) ще одну дитину, то заб’ють попередніх. Так і тут. Через реставрацію Ратуші про пам’ятник забули, а місце розташування занедбали. Самі ж чиновники хизуються вишиванками, але чи варті вони того?
Порівняйте пам’ятник в м. Монастириська та в Бучачі.
Спортивний напрямок молоді на задньому плані. Починаючи з продажу приміщення ДЮСШ в центрі міста, і закінчуючи облаштуванням і порядком на Бучацькому центральному стадіоні. Порівняте центральний вхід в стадіон міста Теребовлі та в місті Бучач. Там “Колос” і тут “Колос”, але зернятка зовсім не схожі!
Організація забудови і розміщення місць торгівлі, для самозайнятих людей в Бучацькій міській раді, вже роками висить в повітрі. Всі приміщення розпродані, земельні ділянки роздані і нема де помістити людей з базару. У Теребовлі збудований торговий комплекс вирішив це питання і будівля прикрашає місто.
У Бучачі ні міська рада, ні архітектура не має тями як і що робити. За часів нового архітектора району (та й попередник не кращий) місто стало виглядати по-циганськи з будками, павільйонами, закинутими кісосками. Знову ж таки – ніхто цього не бачить, не регулює, не приводить до порядку.
Вигляд “Дошки Пошани”, чи інформаційного стенда району… в Бучачі досяг первісного виду. Знову ж таки ніхто цього не бачить вже роками. Будівля Бучацької адміністрації з усіх сторін оточена позорними стендами та бардачними загорожами вже десятки років і пережила десятки високопосадовців. Соромно, що жителі цього не бачать і не тикають носом об це жахіття чиновників, а захищають їх в коментарях до критичних публікацій. Деградація? Сліпота? Чи байдужість? От “дослужились” чиновники міста до реальної теми про знищення району, як адмінодиниці.
Ще за часів “панування” Оверка О.С. виділилась територія та кошти на облаштування сцени в Міському парку. Тут мали б святкувати всі свята пов’язані з життям міста. Закономірно, що лицем чистоти міста та компетентності в діях керівництва містом є також стан Міського парку. Не дивно, що парк є в закинутому стані. Який господар, така й господарка. Мосціпан нехтує наведенням порядку в парку, тому й нема де святкувати День міста, День молоді… Та й можна спитати в Оверка про не раціональні виділені кошти, або Мосціпана про нехтування рішенням міської ради Оверкових часів правління. Але хто? Хто має зрушити цей поїзд з місця – поїзд корупції, кругової поруки та кумівства? Не мовчіть! Відстоюйте свої права, громадське майно, кошти!
Є думка, що цю ділянку депутатська “земельна комісія” може перепрофілювати в приватну садибу. Вони це добре вміють. Кому виділять, хто буде ініціатором – час покаже. Наразі всі святкування проходять в парку центра міста. Шумно, тісно, але міській владі це добре, бо не потрібно затрачати лишні кошти, та й підприємці центральних магазинів-кафе, “вдячні”. Вдячні, а потім залежні. Населення ж має глумитись, тиснутись, відчувати дискомфорт.
Оцінку людей , які проживають в будь-якому населеного пункті, роблять гості міста. Це відбивається на відвідуваннях, популярності та розвитку туристичного міста. Шкода, що байдужість і пасивність напала на мешканців Бучача в виборі керівних осіб; в контролі їх діяльності; у встановленні справедливості, прозорості та законності в їх діях.
“Дякуємо” чиновникам, які впевнено крокують до знищення Бучацького району!!! Колишні старались, теперішні підтримують і нічого не змінюють – сіли в “крісло” і втратили людськість.
Історія Вас ніколи не забуде!!!
Коментарі вимкнені.