Золотий голос Тамари Ґвердцителі, – музикознавець про тернопільський концерт

Надзвичайно великої честі були удостоєні 5 лютого тернополяни – меломани та шанувальники істинної Естради, маючи щасливу можливість приймати у себе в місті  високу гостю – Народну Артистку Грузії, Інгушетії та Російської Федерації, лауреатку та кавалера багатьох міжнародних премій та орденів, всесвітньовідому співачку, композиторку та акторку Тамару Ґвердцителі. 18 січня Тамара Михайлівна відзначила свій золотий ювілей – 50ліття, але, як і всі великі творчі люди, співачка не має ані жодної зайвої «люфт-паузи» – її світовий гастрольний графік заповнений вщерть на довгі місяці, і нам дуже втішно зауважити, що в списку часто відвідуваних країн Україна займає не останнє місце – адже, як неодноразово зізнається співачка у своїх інтерв’ю та зі сцени – її любов до України тісно пов’язана з мамою, котра народилася в Одесі, та й самі ми, українці – публіка вдячна, відкрита , в доброму значенні тих слів сентиментальна і до наївності довірлива, особливо в провінції. Отож, відвідавши 23 грудня минулого року столичний Київ із масштабним музичним дійством у творчій співпраці з легендарним композитором Мішелем Леґраном та талановитою арфісткою та жінкою Маестро – Катрін Мішель, Ґвердцителі в новому році знову повернулася до України, і тернопільська публіка (концерт відбувся в залі палацу культури « Березіль»), направду  хвилюючись за затримку концерту  через снігові заметілі, таки дочекалася довгожданого приїзду до нас із виступів у Білій Церкві та Чернігові талановитої грузинки та її надзвичай високого класу інструментального «земляцького» ансамблю, в складі котрого – музиканти-чоловіки грузинського походження (найближчими містами, де надалі мають відбутися виступи після тернопільского, плануються Луцьк та Івано-Франківськ).

Концертна програма містила в собі два відділи – можна символічно означити їх як «вітчизняний» та «паризький».

В першому – виконувалися пісні різних років з «вітчизняного» репертуарного блоку Тамари, підбір котрого був чудовий, хоча все ж не вистачало власних пісень співачки-композиторки (винятком була тільки одна композиція) . Розпочала блискучу плеяду пісень експресивна «Арґо»(муз. А.Басилая, сл.. Д.Багашвілі), продовжили плин музики грузинські шлягери – орнаментальна за своєю красою фолькова композиція-вокаліз, рідко чувана тепер «Ти мені снишся» на музику Ґії Канчелі, велична і розкішна «Тбілісо»(муз. – Р.Лагідзе, сл..- П. Грузинського), російськомовні пісні «Ностальгія» (музика болгарського композитора Н.Андреєва, слова О. Львова), «Шлягер моєї мами – Бесаме мучо»(автор – Ю. Гарін), а також окремої згадки заслуговує український хіт «Скрипка грає» (на слова Ю. Рибчинського), оскільки музику до неї написав наш видатний тернополянин, композитор Ігор Поклад. У сольному ж виконанні на фортепіано самої Ґвердцителі  і її ж авторства  пісня «Мамині очі» виросла в високу ліричну кульмінацію першої частини концерту, на завершення котрої  музиканти подарували глядачам блискучий за своєю майстерністю, напрочуд ефектний і віртуозний джазовий інструментальний номер, допоки співачка віддалилася за куліси, аби налаштуватися і прийняти на себе інший образ, іншу мову сповіді у піснях .

Другий відділ концерту презентував так званий «паризький» період творчості кавказької співочої Пташки (адже саме так – маленька пташка, горобчик – перекладається прізвище-псевдонім обожнюваної Тамарою божественної Едіт Піаф). Той самий паризький період, коли чотири найбільш плідних в своєму творчому житті років, як згадує виконавиця, вона прожила і змогла  зробити найбільше – дійти до світової сцени і дати концерт в омріяному всіма музикантами світу паризькому залі «Олімпія». І все це сталося  завдяки Мішелю Леґрану, Метр французького шансону, з котрим екзотична для парижан красуня з такими колосальними голосом і талантом і з таким катастрофічно невимовним для французів прізвищем уклала контракт (того знаменного вечора в «Олімпії» Леґран ніяк не міг вимовити прізвища Ґвердцителі і під несамовиті овації глядачів все повторював зі сцени : Тамара! Тамара! Париж, запам’ятай це ім’я!) – і ця співпраця, як ми бачимо, і на нинішній день жива і плідна. Насолоджуючись неперевершеними у своїй красі піснями видатних шансоньє Леґрана, Віктора Косма та Едіт Піаф – «Вічна Любов», «Осіннє листя», «Падам, падам» та ін. тернопільська публіка легко пішла за виконавицею і поринула до вічно юного, закоханого, бузкового Міста Поцілунків.

У фіналі концерту, від слів співачки – як присвята, в пам’ять безсмертних Великих Артистів, для котрих Сцена – це не частина життя, а все життя,  був виконаний всіма знаний прощальний гімн, створений Ю.Рибчинським та Г. Татарченком – «Прощай, король, прощай!». Та надіємося щиро, що наша зустріч із золотоголосою тбіліською дівою не є прощальною, і ми будемо не раз отримувати від Долі дар щастя ще і ще зустрічати кожен приїзд Тамари Ґвердцителі і кожну з її пісень вдячними, щедрими оплесками – власне, як цього разу і відбулося.

Для Погляду

Яна Іщук, композитор, музикознавець,

м. Тернопіль