«Все найгірше — ще попереду. Путін пообіцяв Україні i далі розвивати братські відносини»

Заява «кремлівського карлика» про приєднання Криму не має юридичної сили, але свідчить про бажання Росії стати супердержавою й протиставити себе всьому цивілізованому світу навіть ціною нової «холодної війни»

«Протягом довгого часу ми страждали від жахливої проблеми, створеної Версальським диктатом, яка посилювалася, поки не стала нестерпною для нас. Данціг був — і є — німецьким містом. Коридор був — і є — німецьким. Обидві ці території за їх культурним розвитком належать винятково німецькому народу. Данціг у нас відняли, Коридор був анексований Польщею. Як і на інших німецьких територіях на сході, з усіма німецькими меншинами, які проживають там, поводилися все гірше і гірше. Більш ніж мільйон осіб німецької крові у 1919–20 роках були відрізані від їхньої батьківщини».

Так починалася промова Адольфа Гітлера в Рейхстазі 1 вересня 1939 року, яку в сучасних підручниках вивчають як зразковий приклад нацистської ідеології.

Спічрайтери президента Росії, який свого часу також увійде в підручники з відповідними оцінками, із найкращими зразками нацистської пропаганди, безперечно, ознайомлені. Якщо замінити в наведеній цитаті згадки про Данціг та Польський коридор на Крим, а епітет «німецький» на «російський» — отримаємо короткий виклад тріумфального виступу Володимира Путіна перед Федеральними Зборами з нагоди «повернення» Криму в «материнське лоно» Росії. Іще раніше за таким самим принципом Третій Рейх анексував Судетську область Чехословаччини, де більшість становили етнічні німці.

Утім головний диктатор ХХІ сторіччя, на лаври якого, схоже, претендує Володимир Володимирович, має ту перевагу, що може об’єднати в одне досягнення усіх своїх попередників. Тож у промові кремлівського лідера оглядачі побачили алюзії й на виступи Йосипа Сталіна та Леоніда Брежнєва, і погрози Микита Хрущова «показати кузькину мать» міжнародній спільноті, й навіть ознаки психічного захворювання (манія величі — теж хвороба). Втім, медики коментувати виступ Путіна для «УМ» відмовилися — пославшись на професійну етику й той факт, що «хворий вбивця — усе одно вбивця».

Овації, якими зустрічали ледве не кожну фразу свого лідера присутні в залі, також не поступалися реакції на виступи його великих тоталітарних попередників. У Георгіївській залі Кремля, де відбувалося дійство («конферансьє», який оголошував Володимира Путіна та подальше підписання угоди про включення Криму до складу РФ, назвав його «мєропріятієм»), з такої нагоди вивісили прапор Криму та герб Севастополя. А в першому ряду сиділи очільники самопроголошеної «республіки Крим» — прем’єр Сергій Аксьонов, спікер Володимир Константинов, мер Севастополя Олексій Чалий, — для яких решта аудиторії також не пошкодували бурхливих оплесків.

По завершенні виступу «мєропріятіє» продовжилося підписанням договору про приєднання Криму, який президент Росії напередодні своїм указом визнав незалежною державою, та міста Севастополя до складу Російської Федерації.

Для того щоб приєднати до складу РФ новий суб’єкт, потрібне також відповідне рішення Державної Думи, але за цим не забарилося — російські депутати ухвалили такий законодавчий акт іще вчора вранці.

Міністерство закордонних справ України висловило протест проти визнання Російською Федерацією самопроголошеної республіки Крим і звинуватило Москву у намірах анексувати українську територію всупереч міжнародним зобов’язанням РФ за багатосторонніми і двосторонніми договорами, які гарантують територіальну цілісність України, недоторканність і непорушність її кордонів та невтручання у внутрішні справи нашої держави.

«ФЕЙСБУК» КАЖЕ

Дмитро Губенко:

— А кажуть, машин часу не буває… Хочете перенестися в 1938–й? Дивіться просто зараз прес–конференцію Путіна.

Олександр Черненко:

— Це виступ не про Крим. Це «кузькіна мать» усьому світу.

Олексій Мустафін:

— Тепер понятно, почему Приднестровье до сих пор отказывались аннексировать. Не могли же они сказать, что Бендеры никогда не будут бендеровскими.

Олександр Стукало:

— Слово «бендеровским» прозвучало. Слово «молодчики» — чьото ні. Недоработка.

Вахтанг Кіпіані:

— Все найгірше — ще попереду. Путін пообіцяв Україні i далі розвивати братські відносини.

Андрій Магера:

— За спільною статтею 2 Женевських конвенцій агресія визнається навіть тоді, коли окупована країна не чинить збройного опору.

 

СПРОТИВ

Росіяни вже почали стріляти

«У Криму не відбулося жодного збройного зіткнення, і не було людських жертв… Бо проти народу і його волі воювати неможливо. Тож хочу подякувати тим українським військовослужбовцям (…), які не пішли на кровопролиття та не заплямували себе кров’ю», — лукаво заявив учора Володимир Путін у своєму «кримському» зверненні. Збройне зіткнення — якщо не рахувати викрадень і побиттів українських вояків та активістів — сталося вже після промови «кремлівського карлика». Кров’ю заплямували себе саме росіяни.

Після 16–ї години почався штурм осередку українських військових картографів у Сімферополі (фотограментричного центру Управління центрального військово–топографічного й навігаційного Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України). Як повідомив у «Фейсбуці» організатор групи «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук, «із вікон будинків біля об’єкта працюють російські снайпери. За нашим даними, на цей момент поранена одна людина».

Так закінчилося умовне перемир’я з росіянами, яке, за словами в. о. міністра оборони України Ігоря Тенюха, мало б тривати до 21 березня.

У ніч на вівторок російські військовослужбовці заблокували навчальний центр та базу озброєння ВМС України в Севастополі. Близько 40 озброєних людей у камуфляжі перекрили в’їзд до КПП військової частини № 4068 у Севастополі й поставили ультиматум — «до півночі здатися». На військово–морській базі в Донузлаві українським морякам запропонували здатися до 22:00 вівторка (у разі відмови — «силова зачистка»).

Військові ЗСУ кажуть, що жодного наказу, крім «триматися», з Києва так і не надійшло…

Напередодні прикордонникам відділів «Чорноморське», «Євпаторія» та «Севастополь», які відмовились присягнути на вірність так званій «новій владі Криму», було поставлено ультиматум про їх виселення разом із сім’ями зі службових квартир. Озброєні спецназівці увірвались до прикордонного підрозділу вночі, побили старшого зміни прикордонних нарядів та, погрожуючи зброєю, наказали всім мешканцям квартир протягом 10 хвилин зібрати речі й покинути помешкання й територію відділу.

Також учора стало відомо, що рахунки Державного казначейства України на території АР Крим заблоковано — перерахування податкових та митних платежів до державного бюджету України фактично вже не здійснюється.

 

ОЦІНКИ

Євген Перебийніс,

директор департаменту інформполітики МЗС України:

— Підписання так званої угоди про приєднання Криму до РФ і виступ із цього приводу російського президента не має нічого спільного ні з правом, ні з демократією, ні зі здоровим глуздом.

Виступ Путіна дуже рельєфно продемонстрував, наскільки реальною є загроза Росії для цивілізованого світу та міжнародної безпеки. Ми звертаємося до усіх відповідальних держав та міжнародних організацій із наполегливим закликом вжити дійсно дієвих заходів проти агресора. Також МЗС звертається до всіх членів міжнародного співтовариства з наполегливим проханням утриматися від міжнародного визнання «республіки Крим». Це означатиме, що суб’єкти такого визнання у свою чергу вчиняють міжнародний протиправний акт.

Дмитро Кулеба,

голова правління Фонду культурної дипломатії UART, експерт з питань міжнародного права і зовнішньої політики:

— Якщо говорити про юридичний бік справи, то після «референдуму» про входження до Росії мешканців Криму очікує криза правової системи. Ця криза буде пов’язана з бажанням багатьох політичних сил використати результати референдуму у своїх інтересах. Це буде проявлятися у спробах націоналізації компаній, перегляду права власності на бізнеси, на акти земельних ділянок тощо. Є всі підстави вважати, що в Криму виникне правова вакханалія. Тобто всі проблеми в Криму вирішуватимуться за принципам сили. Хто сильніший, той і використовуватиме право на свою користь.

Це з точки зору внутрішнього права. З точки зору міжнародного права хочу наголосити на тому, що нічого не відбулося. Міжнародне право не визнає цю подію, не визнає її результати. Тому, з точки зору міжнародного співтовариства, міжнародного права Крим залишається повноцінною частиною України.

Олексій Чалий,

так званий «народний мер» Севастополя:

— Будемо вживати всі зусилля для того, щоб не рвати наявні економічні зв’язки. Опинившись в іншій юрисдикції, ми нічого торпедувати не будемо. Будемо намагатися пройти цей етап таким чином, щоб мінімально постраждали люди по обидві сторони кримського перешийка. Дуже хотів би сподіватися, що влада в Києві зрештою усвідомить, що те, що трапилося, — незворотне, і треба починати домовлятися.

Але у випадку негативного економічного сценарію Севастополь має «план Б», який дозволить зберегти економічну працездатність міста, якщо Київ почне якісь дії. У цьому випадку ми зможемо опиратися на ресурси Російської Федерації.

 

ПРЯМА МОВА

Слідами Остапа БЕндера

Наведемо деякі найбільш

характерні цитати

з виступу президента РФ:

«Більшовики включили значні території Росії у склад України. Бог їм суддя… Це рішення було ухвалено з порушеннями конституційних норм».

«Коли Крим опинився в іншій державі, Росія відчула, що її не обікрали — пограбували!»

«Російський народ став найбільш розділеним народом у світі».

«Росія опустила голову і змирилася, проковтнула образу. Але люди не могли змиритися з історичною несправедливістю».

«В Криму — могили російських солдатів. Крим — це місто–герой Севастополь, батьківщина російського Чорноморського флоту. У Криму прийняв хрещення князь Володимир. Усе в Криму пронизано нашою історією та духовністю».

«Розумію, чому люди в Україні хотіли змін. За роки суверенності влада їх дістала. Остогиділа просто. Мінялися президенти, прем’єри, депутати, але не змінювалося їхнє ставлення. Вони доїли країну».

«Я добре розумію тих, хто з мирними гаслами вийшов на Майдан. Але ті, хто стояв за цими подіями, готував державний переворот.

Тепер виконавчої влади в Україні немає. Розмовляти ні з ким. Самі перебувають під контролем радикалів».

«Потрапити на прийом до деяких міністрів України неможливо — зупиняють бойовики».

«Ми не могли залишити Крим і його мешканців у біді — це було б просто зрадою».

«Російські військові не входили в Крим, вони там перебували згідно з міжнародним договором».

«Крим — це унікальний сплав народів і культур. І значна частина кримських татар орієнтуються на Росію. І на референдумі голосували за Росію».

«Референдум (у Криму) відбувся за демократичними нормами. Понад 96% громадян висловилися за возз’єднання з Росією».

«Буде правильно, якщо в Криму діятимуть три державні мови: російська, українська і татарська».

«Крим буде землею росіян, українців, кримських татар. Але Крим ніколи не буде бЕндерівським».

 

ГЛАС НАРОДУ

Росіяни бояться війни, але підтримують Путіна

Військове вторгнення в Крим забезпечило подальше зростання рейтингу Володимира Путіна серед росіян. Як свідчать результати останнього опитування громадської думки, оприлюднені Аналітичним центром Юрія Левади, 79% опитаних

громадян РФ підтримують інтервенцію до Криму і приєднання півострова до Росії. При цьому 83% респондентів бояться збройного конфлікту з Україною, але підтримують дії Путіна у Криму. Соціологи центру Левади констатують, що безпрецедентна в пострадянській історії Росії злива пропаганди дала результат: люди бояться, але підтримують політику Путіна. Аналітики звертають увагу, що в Росії фактично заблоковано всі альтернативні до урядових джерела інформації. На тлі конфлікту з Україною рейтинг Путіна зріс до 72% і є найвищим за два останні роки.

Водночас лише 32% учасників опитування заявили, що проголосували б за чинного президента, якби вибори відбулися найближчої неділі.

Україна Молода

Коментарі вимкнені.