Пам’ять чи приватний інтерес: Верховний Суд готується ухвалити рішення, яке вплине на всю Україну
Співавторка концепції Пантеону Героїв у Тернополі Дарця Веретюк опублікувала великий допис, у якому розповіла про багаторічну судову боротьбу навколо військового меморіалу. За її словами, справа давно вийшла за межі суперечки щодо одного пам’ятника і стосується формування державної політики пам’яті, співвідношення приватного та суспільного інтересу, а також майбутнього військових поховань в Україні.
За словами Веретюк, уже майже три роки триває судовий процес, ініційований сім’єю загиблого військового Віталія Стадника. Позивачі домагаються права встановити на Пантеоні Героїв індивідуальний пам’ятник замість уніфікованого світлого козацького хреста, передбаченого концепцією меморіалу.
«Цей текст насправді не про суди за один пам’ятник. Глобально він про всю українську національну політику пам’яті», – наголосила авторка.
За її словами, за цей час відбулося сім окремих судових процесів у різних інстанціях, близько сотні судових засідань, а до розгляду було залучено 47 суддів. Інтереси громади представляють чотири адвокати, а третіми особами у справах виступають 12 родин загиблих військових.
Дарця Веретюк зазначає, що наразі триває розгляд касаційних скарг у Верховному Суді. На її думку, рішення цієї інстанції може стати визначальним не лише для Тернополя, а й для сотень військових секторів та меморіальних кладовищ по всій Україні.
Два головні питання спору
На думку авторки, весь процес фактично зводиться до двох ключових юридичних питань.
Перше – співвідношення загального законодавства та права територіальних громад самостійно облаштовувати військові сектори на комунальних кладовищах.
Веретюк пояснює, що після початку повномасштабної війни більшість громад були змушені самостійно створювати правила облаштування секторів почесних поховань, оскільки законодавство тривалий час не містило навіть визначення військового кладовища. За її словами, лише навесні 2026 року в законі офіційно з’явилося поняття військового цвинтаря.
Друге питання стосується права користування місцем поховання. На думку Веретюк, місце поховання не є приватною земельною ділянкою, а перебуває на комунальній землі зі спеціальним цільовим призначенням. Саме тому, переконана вона, громада має право встановлювати єдині правила облаштування військового меморіалу.
Водночас вона звертає увагу, що в різних судових рішеннях Верховного Суду вже містяться, на її думку, суперечливі правові висновки щодо цієї справи.
Як виник Пантеон Героїв
Веретюк нагадує, що ідея створення Пантеону Героїв почала активно обговорюватися ще влітку 2022 року. Після численних зустрічей із родинами полеглих, за її словами, було обрано концепцію уніфікованих світлих козацьких хрестів із пісковику. Вона стверджує, що саме цей варіант підтримала більшість присутніх родин.
16 серпня 2023 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради затвердив Положення про Пантеон Героїв, після чого розпочалося облаштування меморіалу. Перші хрести встановили вже у вересні 2023 року.
За словами авторки допису, у жовтні 2023 року родина Стадників без погодження розпочала встановлення індивідуальної намогильної споруди. Після вимоги комунального підприємства конструкцію демонтували, а невдовзі було відкрито першу судову справу.
Веретюк також стверджує, що перед похованням кожній родині пояснювали особливі правила військового сектору, зокрема щодо уніфікованих пам’ятників і заборони підпоховань цивільних родичів.
Сім судових процесів
У своєму дописі Дарця Веретюк детально перелічує всі судові провадження.
За її словами, Збаразький районний суд наклав арешт на місце поховання.
Три цивільні справи стосувалися безпосередньо місць поховань родин Стадників, Башнянин та Гинди. Ще три адміністративні процеси стосувалися законності рішень виконавчого комітету та діяльності комунального підприємства «Ритуальна служба».
Авторка зазначає, що в адміністративних справах суди, за її словами, переважно ставали на бік громади, визнаючи перевагу суспільного інтересу.
Водночас остаточне рішення у ключовій цивільній справі ще очікується.
«Рішення стане орієнтиром для всієї країни»
Дарця Веретюк переконана, що Верховний Суд фактично визначить майбутню модель меморіалізації загиблих військових в Україні.
«Позиція, яку займе у цій справі Верховний Суд, стане орієнтиром для сотень військових секторів по всій Україні. Це питання формування нової моделі державної політики пам’яті та співвідношення приватного і публічного інтересу в умовах війни», – наголосила вона.
Вона також висловила побоювання, що суд може віддати перевагу приватному інтересу окремої родини над рішенням громади.
На завершення авторка подякувала сім’ям загиблих військових, юристам, представникам Тернопільської міської ради, журналістам та всім, хто, за її словами, підтримував створення Пантеону Героїв і відстоював ідею уніфікованих військових поховань.
Веретюк також зазначила, що незалежно від майбутнього рішення суду переконана: процес деколонізації української культури пам’яті вже є незворотним.
