У “вісімнадцятці” їздить “загублена” бабуся

До редакції «Погляду» звернулася тернополянка Наталія, яка стала свідком незвичної ситуації. «Часто їжджу вісімнадцятим маршрутом, – розповідає вона, – і ось вже двічі стала свідком випадку, коли жінка, їдучи у маршрутці… забуває куди їде. Жінці з вигляду років вісімдесят, одягнута в сірий плащ та червону хустку. Звертається до людей, щоб ті їй допомогли, адже не знає, куди їде, де знаходиться в даний момент. Пасажири розпитували її, де вона живе, які будинки довкола – вона щось почала говорити про дачі. Люди подумали, що мова йде про дачі біля «Подолян» неподалік від яких курсує «вісімнадцятка», однак бабуся категорично відмовилася, сказавши, що це не ті дачі. Виникла думка, що може вона їде до Березовиці, та чим закінчилася історія – не знаю, адже мала виходити на своїй зупинці. Дізналася лише від водія, що ця жінка їде вже не вперше в цій маршрутці, і така ситуація постійно повторюється. От я думаю – може вона загубилася, можливо родичі старенької не знають, де вона…»
Журналісти «Погляду» неодноразово ставали свідками схожих ситуацій, коли жінки, навіть відносно молодого віку, їдучи у громадському транспорті розмовляють самі з собою, співають, а то й лаються. Окрім відомої всім «бабці в капелюшку» останнім часом з’явилося ще декілька жінок, у яких, очевидно, є якісь психічні розлади. Однак у випадку пані Наталі жінка просить про допомогу, і не зрозуміло, як би мали реагувати пасажири. Як діяти, стаючи свідком подібних ситуацій, – намагалися дізнатися журналісти нашого порталу.
Зателефонувавши до Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, коментаря ми не отримали. Виконуюча обов’язків головного лікаря Леся Володимирівна відмовилася коментувати будь-що по телефону, зауваживши, що взагалі «не розуміє предмету розмови», коли ми намагалися з’ясувати, як правильно чинити пасажирам у подібних ситуаціях.
Більш розгорнуту відповідь ми отримали у Ганни Бабій, лікаря консультативного центру , яка сказала, що пасажири можуть викликати «швидку» . Звісно ж, це рішення варто погодити із водієм маршруту, і з іншими пасажирами. Але мати на увазі те, що стареньку завезуть до психоневрологічної лікарні. Там будуть очікувати, що родичі будуть шукати її саме у цьому закладі (адже, наскільки зрозуміло – жінка нічого про себе не може розповісти – ні адреси, ні імені та прізвища). «Якщо жінка похилого віку, то це може бути прояв так званої «старечої недоумкуватості» або захворювання Альцгеймера, яке проявляється у подібних провалах в пам’яті. Людина може згадати все, що відбувалося з нею давно, власне дитинство, може розповісти, якими іграшками гралася. Водночас часто не пригадує, чим займалася годину тому, в даному випадку – жінка не пам’ятає куди і за чим їде», – пояснила Ганна Федорівна.