Принадливий Тернопіль: вілла Грабовського

dsc_9319 dsc_9322 dsc_9331 dsc_9336 dsc_9337 dsc_9338Пам’ятаю те враження, яке свого часу на мене справив цей будинок — це було щось близьке до зачудування. То були мої перші кроки в пізнанні міста та несміливі вилазки у його історичну частину. Тоді я мешкала на масиві Сонячний, хоча йому більше пасує в цьому випадки таки “БАМ”, тобто, крім однотипних багатоповерхівок, де все за одним шаблоном я й не бачила. Аж тут — колони, ліпнина, вигадливі металеві грати на дверях.
Це вже потім, читаючи матеріал тернопільської краєзнавиці Любомири Бойцун, дізналася більше: “На вулиці І. Франка збереглася гарна вілла – зразок респектабельного помешкання заможних тернополян. Збудована у 1894-му, вона належала відомому тернопільському лікареві Олександру Грабовському. Після смерті батька у 1920-х роках її господарем став син Мар’ян – відомий адвокат й філателіст. Прихід «червонозорих визволителів» спричинився до того, що господарю у вирі подальших подій вдалося виїхати в Польщу, а будинком заволоділа компартійна еліта. Довгий час зручний і гарний будинок був закритий високим парканом: тут мешкали перші секретарі обкому”.
Нині у віллі розмістилася бібліотека-музей “Літературне Тернопілля”. І можна скільки завгодно розглядати будинок, милуючись його деталями. А їх тут чимало: чого вартують добре збережені двері дерев’яні, оздоблені вирізбленими орнаментами, які перегукуються із металевими декоративними гратками. Чарує делікатна ліпнина. Ну, і звісно — центральна тераса — неможливо втриматися й не зайти на неї, принагідно помріявши про щось своє.
Тож і нині ця вілла — такий-собі залишок іншого життя Тернополя. Його промовиста історична деталь.
Анна Золотнюк.

Коментарі вимкнені.