Через видіння Зеновій Ничик почав творити неймовірні ікони

Мабуть, у всіх творчих людей особливі стосунки з Богом. І тому вони вирізняються. Їх серця завжди мають що сказати іншим.

Недавно у нашу редакцію завітав майстер народної творчості Зеновій Степанович Ничик. Проте це сьогодні він знаний на Тернопіллі і поза її межами як оздоблювач ікон. А колись і не думав, що займатиметься такою особливою справою.

Зеновій Степанович каже: «Народився я художником, тільки освіти художньої не здобув». Закінчив Теребовлянське культосвітнє училище та Львівський поліграфічний інститут. Усе трудове життя присвятив поліграфії, працював майстром друкарсько-поліграфічної дільниці у видавництві «Збруч». Від малечку малював, а власні творіння роздаровував друзям, рідним, співробітникам. Іконопис прийшов у його життя уже після 90-их…

Коли вийшов на пенсію, несподівано затурбувало серце. Довелось робити складну операцію в Києві. У реанімації п.Зеновій мав видіння. З нього і почалось його творче захоплення інкрустацією. Бачив у сні ікону Зарваницької Божої Матері і дорогу до каплички. Усе було так, як у дитинстві, коли його водила у це святе місце мама. Наступного дня, у неділю, знову уві сні бачив ікону, вона по-особливому сяяла. Прокинувшись, зрозумів, що дуже хоче відтворити її такою, як бачив. І за Божим промислом трапилось ще одне диво. У лікарні лежав чоловік, якому зробили уже другу складну операцію на серці. Якось він запросив п.Зеновія до себе у палату і показав інкрустований бісером виріб, виготовлений за лінійною технікою, яку сам розробив. На жаль, цей чоловік невдовзі помер, а п.Зеновій зберіг у пам’яті його добру науку. Коли йому покращало, взявся реалізовувати задум. Підібрав матеріал – намистинка до намистинки творив ікону за велінням серця. Коли відобразив, разом з дружиною понесли до катедри. Її благословив о.Микола Шаварин і попросив продовжувати добру справу.

Минуло кілька років. За цей час п.Зеновій оздобив багато різних ікон – Почаївської Богородиці, Зарваницької, Матері Божої Неустанної Помочі, Пресвятої Родини, святих. Чимало творив на замовлення до пам’ятних родинних подій, але здебільшого свої робити дарує – у храми, рідним, друзям, бо вважає, що якщо Бог дає талант – його треба показувати людям, ділитись ним. У цьому має велику потребу. Це своєрідні ліки для його серця.

Чотири роки тому методист будинку народної творчості із промислів І.Кузишин запропонував взяти участь у виставці до Дня міста. Відтоді Зеновія Степановича запрошують на виставкові заходи у філармонію, «Березіль», на Співоче поле. Неодноразово його роботи експонували у Києві, Львові. Помандрували багатенько з них в оселі людей у Польщі, Чехії, Італії, Словаччини, США… Є у майстра чимало відзнак. Наприклад, у 2010-2011 роках нагородили Дипломом першого ступеня «Барвиста Україна» під час заходів до Дня незалежності.

Цьогоріч, 21-22 травня, Зеновій Степанович брав участь у дводенній творчій лабораторії “Мистецький передзвін ремесел Тернопілля”, яку організували у Тернополі з метою підтримки, збереження, розвитку традиційного і сучасного народного мистецтв та народних художніх ремесел.

Окрім ікон, п.Зеновій виготовляє й інкрустує хоругви, вертепи, іконостаси. Їх можна побачити у різних церквах нашого краю. Недавно взявся за нову для себе справу – виготовлення каплиць. Матеріали (бісер, напівкоштовне каміння, тканини) митець замовляє в Італії, Чехії, Індії. «Вдягає» у пишні шати лише італійські ікони, виготовлені глибоким друком на тканині.

Коли бачиш ці неймовірні рукотвори, то мовби все довкола сповнюється сяйва і тепла. Ікони переливаються яскравими, вдало підібраними барвами, кожна намистинка, кожен камінець, кожна складочка на одязі природно вписуються в композицію. Це дуже копітка робота, але вона дарує людям багато радості. Зеновій Степанович зізнався, що одну ікону «вдягає» 2-3 місяці. Чому береться за ту чи іншу ікону, не може пояснити. Вони приходять самі, а він відтворює. У такій благородній справі допомагає йому дружина Ганна Романівна – перша порадниця і критик. А ще натхненням для нього є онуки – Юля, Павлик, Андрійко, Святославчик та Ілля. До речі, Павлик охоче переймає мистецтво інкрустації ікон. Від цього дідусь дуже тішиться, бо чого ще бажати від життя, як не здоров’я, опіки від Бога і любові від рідних.

Напередодні виходу газети ангел нам сповістив, що у славного майстра незабаром день народження. Тож ми вітаємо ювіляра і сердечно бажаємо здоров’я, довголіття, родинного благополуччя і багатих творчих ужинків! Хай Господь береже вас та щедро благословить!

Оксана БАЛИК, Свобода