5 старовинних колядок, щоб вітати або дражнити сусідів та родичів
Існує два типи людей: одні дозволяють у себе заколядувати, інші нервово чекають, поки колядники перестануть дзвонити в двері та заберуться геть.
Якщо ви серед перших, то могли помітити, що репертуар віншувальників нині не такий вже й різноманітний.
“Українська правда. Життя” відібрала 5 давніх колядок, які можуть легко конкурувати з “Коляд, коляд, колядницею”.
Їх записали фольклористи проекту “Поліфонія“, а учасник експедицій Ілля Фетисов розповів нам, чим особливі ці пісні.
На вашом дворє
Не всі знають, але в українському фольклорі існують колядки для тих, хто не відкриває двері вертепу.
Вони створені, щоб висміяти та образити негостинних господарів.
Колядка “На вашом дворє” записана в селі Червона Воля Житомирської області.
На вашом дворє сучка вертиться.
Ой, дай, Боже.
Сучка вертиться, срать садовиться.
Ой, дай, Боже.
Вийди, дядьку, з радном, забери сучку з говном,
Ой, дай, Боже.
Під дубиною, під зеленою
А у цій давній колядці, знайденій в селі П’ятківка Вінницької області, описуються сільськогосподарські роботи.
Хтось може здивуватися, мовляв, до чого тут зима і Різдво. Але все логічно, бо Різдво є перехідним етапом від одного сільськогосподарського року до наступного.
Примовляння “Ой, дай Боже” є побажанням, щоб усе описане у колядці здійснилося і господар мав хороший врожай.
Під дубиною, під зеленою.
Ой дай, Боже!
Там орав плужок восьмириною,
А за тим плужком ‒ Іван з батіжком.
Ой, дай, Боже!
Прийшов до нього батенько його.
Ой, дай, Боже!
‒ Ой ори, синку, дрібненьку скибку.
Ой, дай, Боже!
Тай посієм яру пшеницю.
Ой, дай, Боже!
Яру пшеницю – на паланицю.
Ой, дай, Боже!
А мішок гречки – на варенички.
Ой, дай, Боже!
А мішок вівса – вже колядка вся.
Ой, дай, Боже!
Добрий вечір!
Ой, рано-рано кури запіли
Весільна тематика доволі розповсюджена в українських колядках.
“Ой, рано-рано кури запіли” записана в селі Велика Глуша, на Волині. У ній йдеться про парубка, який планує вирушити на полювання, набрати там здобичі й зіграти багате весілля.
Відомо, що Різдву передує піст, далі йдуть святки, й у цей період не заведено одружуватися. Однак потім настає пора весіль.
Тож не дивно, що здавна колядники ходили від хати до хати й бажали парубкам та дівчатам вдало вийти заміж чи одружитися.
Ой, рано-рано кури запіли.
Святий вечір, кури запіли.
А ще раніше Василько устав.
Святий вечір, Василько устав.
Василько устав, коника убрав.
Святий вечір, коника убрав.
Коника убрав, дзвінком задзвунив.
Святий вечір, дзвінком задзвунив.
Дзвінком задзвунив, браття побудив.
Святий вечір, браття побудив.
Вставайте, браття, щонараніше.
Святий вечір, щонараніше.
Бо поїдемо в чистоє поле.
Святий вечір, в чистоє поле.
В чистоє поле, на полювання.
Святий вечір, на полювання.
Заполюємо лося, вєдмєдя.
Святий вечір, лося, вєдмєдя.
Лося, вєдмєдя, дикого вєпра.
Святий вечір, дикого вєпра.
Лося, вєдмєдя нам на шубойку.
Святий вечір, нам на шубойку.
Дикого вєпра на весіллячко.
Святий вечір, на весіллячко.
Ой, там на горі церковка стоїть
Загалом для українських колядок традиційним є нерелігійний зміст. Втім святі дуже часто згадуються у таких піснях.
Мало того, існують колядки не лише про народження, а й про смерть Ісуса Христа, а в текстах можна натрапити на символи смерті.
Таке є, наприклад, в колядці “Ой, там на горі церковка стоїть”, записаній на Миколаївщині, у селі Степове.
Ой, там на горі
Церковка стоїть.| 2
А в той церковці
Три гроби лежить.| 2
В першому гробу –
Діва Марія.| 2
В другому гробу –
Сьвята Вилія.| 2
В третьому гробу –
Сус Христос лежить.| 2
Над Марією
Свічі палають.| 2
Над Вилією
Книги читають.| 2
Над Сусом Христом
Рожа зацвіла.| 2
А з теї рожи
Та й вілетів птах.| 2
Куди полетів –
Та й на небеса.| 2
Тиє небеса
Розтворилися.| 2
Богу і царю
Поклонилися.| 2
Чи чули, браття, такую новину
Колядки існували ще до хрещення Русі, однак традиція виконувати їх завжди була пов’язана з богом. Точний вік тої чи іншої обрядової пісні визначити неможливо.
Етномузикологи звертають увагу на музику: більш давні колядки містять специфічні лади народної музики, а новіші ― церковні колядки, мають вплив гомофонно-гармонічної фактури, яка прийшла з Європи, починаючи з 16 століття.
Наступна колядка, як і попередня, записана на Миколаївщині, в Степовому.
Чи чули, браття, такую новину:
Ірод завзявся на Божу дитину,
Ірод завзявся на Божу дитин[у].
Божая Мати про цеє все знала,
Із Сусом Христом в чужий край тікала,
Із Сусом Христом в чужий край тікал[а].
Ой, ішли вони, буйний вітер віяв,
Там пан-господар пшениченьку сіяв,
Там пан-господар пшениченьку сі[яв].
— Помагай, Боже, орати-сіяти,
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Сьогодні сієш, завтра будеш жа[ти].
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Прошу не зрадить Божого Дитяти,
Прошу не зрадить Божого Дитят[и].
— Ой, ідіте ви, лугами-берегами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вам[и].
Божая Мати з поля не ступила,
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а],
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а].
Божая Мати на стежку не стала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впал[а].
— Ой, чудо-диво, — пан-господар каже.
Там битим шляхом іде військо враже,
Там битим шляхом іде військо вра[же].
— Помагай, Боже, цю пшеницю жати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мат[и]?
— Ой ішла-ішла, буйний вітер віяв,
Як я тут орав, пшениченьку сіяв,
Як я тут орав, пшениченьку сі[яв].
Злютився Ірод та й став лютувати,
Він своїх вояк назад повертати,
Він своїх вояк назад повертат[и].
Тоді до Мами мовила Дитина:
— Буде щаслива вся наша Вкраїна,
Буде щаслива вся наша Вкраїна.
Олександра Гайворонська, УП
Коментарі вимкнені.