Про п’ять дивовижних місць Тернопілля показали фільм

Паломники їздили туди століттями, а сучасники – не знають про святині, які поряд. У Тернополі в «Палаці кіно» репрезентували фільм про забуті святині «Стежка паломника». Це проект відеостудії “PROFI”.  Творці стрічки – Олена Брода, Максим Кирилів, Олег Нищота.

– «Стежка паломника» – фільм-мандрівка.  – розповідає «Погляду»  ведуча каналу ТТБ Олена Брода. – Хоча є всі ознаки документального кіно. Це друга наша робота із Тернопільською єпархією УПЦ Київського Патріархату і відеостудією «PROFI».  Фільм репрезентує 5 дивовижних місць Волині на Тернопільщині. У кожному –  зафіксовані випадки зцілення людей. Паломники туди їздили століттями. А сучасники – подекуди і не знають про святині, які поряд. То ми трішки нагадали людям про істинні цінності. Священики, які опікуються святинями, розповіли нам про історію Божої Гори, хутора Вірля, гори Трійці, села Мала Іловиця,  де народився Святий Амфілохій, джерела Святої Анни.

 – Чи багато глядачів прийшли подивитися прем’єрний показ у суботу? 

– Попри  святковий день, у «Палаці кіно» зібралося чимало людей.   Були запрошені представники влади. Але, вочевидь, після виборів заходи духовного спрямування їх мало цікавлять.

– Які враження глядачів?

– Аплодували гучно, дякували за фільм. Тож дозволю собі припустити, що оцінили фільм добре.

– Де ще можна буде побачити фільм?

– Якщо буде запит, готові показувати в кінотеатрі. Там, де ми знімали, люди теж зможуть побачити фільм. А ще – в  навчальних закладах.

– Як працювали над фільмом?

– Максим Кирилів та Олег Нищота не шкодували часу, щоб добре зробити свою роботу. За що я їм вдячна. Вони готові працювати навіть цілодобово, щоб досягти бажаного результату. Думаю, попереду у нас ще багато спільних проектів. Можливо навіть друга частина фільму.

– Чий голос у фільмі – за кадром?

– Озвучив фільм  Архієпископа Нестор. Це родзинка нашого проекту. Ідея з’явилася  несподівано: міркували, яким має бути голосовий супровід подорожі величними місцями прояву Божої сили. Спершу несміливо запропонували спробувати Владиці. А він –  відкритий до творчих експериментів. Ось так і вийшло.

– Чому взялася за цей фільм? 

– Ідею подав Владика Нестор. Ми з радістю взялися,  адже маємо досвід попередньої співпраці. Торік  вже презентували фільм «Святитель і патріот» про Митрополита Іоана Боднарчука. Дуже приємно працювати над такими проектами. Бо це продукт, який не застаріє. Його  побачать наступні покоління.

– Було цікаво?

– Неймовірно цікаво. Ми відкрили для себе нові сторінки нашої історії. І дуже кортіло поділитися цією роботою з іншими.

– Чи стали під час зйомок якісь місця, люди, події відкриттям? Які і чому?

– Справжнім відкриттям для мене став хутір Вірля. Ще коли планували зйомку,  Владика Нестор сказав, що до хутора будемо їхати насамкінець знімального дня. Згодом я зрозуміла, чому. Там –  сосни сягають гіллям небес і зачіпають хмари, у ставку плавають лебеді, а пташки співають так, що нам не потрібна була мелодія під час монтажу. Це місце, де забуваєш всі життєві турботи. Хочеться просто бути і ні про що не думати. Було незвично, бо зазвичай у мене в голові по 5 думок одночасно. Хотілося просто помовчати і подякувати Богові за це чудове життя, тому було складно працювати.

– Чи хочеться повторити подібний проект вдруге?

– Багато прекрасних місць ще не потрапили до об’єктиву наших камер. Бо життя – це рух, і хочеться щодня творити щось добре. Вже почали обговорювати маршрут для наступної частини фільму. Можливо, покажемо святині Галицьких земель Тернопілля.

– Мріяла коли-небудь, що твою роботу побачать на великому екрані, а не телевізійному? Це зовсім інші відчуття – результат роботи на іншому екрані?

– Для мене не принципово, де покажуть роботу. Думаю, для хлопців також. Хочеться лише,  щоб якомога більше людей мали можливість побачити фільм, бо це направду цікавий проект. Він не лише для  глибоко віруючих. Також  для тих, хто шукає поштовху, щоб утвердитися у вірі. Для тих, хто просто любить свій край, історію, любить мандрувати.

– Загалом, стежка паломника – яка вона для людини: важка, цікава, стежка росту, праці над собою, молитви, тощо?

– У кожної людини своя стежка. Важливо йти, не оглядаючись, не заглядаючи на чужі стежки, які нам можуть видатися легшими. Наш фільм спонукає кожного замислитися про цінності, з якими йдемо цією стежкою.

– Що для себе знайшла у цій стежці, працюючи над фільмом?

– Знайшла друзів. Дуже важливо працювати у добрій команді, а наша команда – найкраща. Журналісти завжди цінують хороші знайомства. Під час зйомок нові знайомства спонукали мене щоразу думати, що у нас чудові люди, що я люблю цей світ. Дякую Владиці Нестору за те, що завжди вірить у нас. І Олегові з Максимом, бо з такими надійними людьми можна щороку знімати новий фільм.

“Погляд”