Сергій Притула: київська публіка дуже балувана, але і “Вар’яти” — не тицьки-пицьки

На сайті “Главред” відбувся чат із ведучим Національного відбору на конкурс “Євробачення-2017”, ідейним натхненником та керівником “Першого україномовного гумор-шоу “Вар’яти” (проекту, який уже шість з половиною років існує та активно гастролює Україною та за її межами), одним із найпопулярніших телевізійних ведучих нашої країни, а також волонтером Сергієм Притулою. Спілкуючись із читачами, він розповів, чим відмінні виступи шоу “Вар’яти” в різних регіонах України, чому КВН припинив бути клубом веселих і найкмітливіших, чим відмінний український гумор від гумору всіх інших народів, чим принципово різняться українські та російські анекдоти, які серйозні вади ідеї запровадження квот на українську музику вже зараз є очевидними, а також за що сказане чи зроблене в ефірі штрафували відомого ведучого. Крім того, Сергій розповів, які сучасні риси характеру українців його дратують, а які викликають — захоплення, а також поділився власним баченням того, чи вдасться українців і росіян примирити за допомогою ЗМІ.

Подаємо стенограму чату з Сергієм Притулою.

IL86: Нещодавно дізнався про те, що ви, окрім того, що шоумен, ще й волонтер. Мені самому це дуже приємно, бо сам є і воїн, і волонтер. В мене до вас є таке питання: ви, напевно, мали спілкування з високими командирами різних частин, бачили, що люди різні є, і дехто не досить, скажімо так, розуміє, що зараз реально армія змінюється, тобто ті вищі начальники ще міркують старими штампами та нормами, страждають на “уставщину”, “затянуті” і таке інше. Отже, саме питання: як з такими боротися? Як їм втлумачити в голови, що зараз у армії не простаки, не ті, хто не зміг відмазатися, а реально розумні освічені люди, які добровільно прийшли до війська, готові боронити свою землю, які у цивільному житті були нормальним середнім класом, мають свою точку зору і життєвий досвід, як пояснити їм, що, якщо ти солдат, то це не означає дурень, і що стандартні “совкові” методи не завжди правильні, коректні та адекватні? І питання особисте: взагалі просити не люблю, звик покладатися тільки на себе, але все ж-таки — якщо є бажання підтримати мій підрозділ, буду дуже вдячний. Військовослужбовець бригади ВДВ.

Сергій Притула: 1. Як із такими боротися — питання не за адресою. Моя волонтерська праця акцентована на допомозі в боротьбі з зовнішнім ворогом, а з “затягнутими” командирами спробуйте розібратися самостійно.

2. Щодо допомоги Вашому підрозділу — будь ласка, стукайтеся на мою сторінку в ФБ, кажіть, що треба, будемо дивитися, що можна зробити.

Vyacheslav Kost’yanin: Какая дальнейшая судьба актера Андрея Молочного? Ваш с ним дуэт в “Файна Юкрайна” мне как зрителю очень понравился, хотелось бы ваш дуэт увидеть снова. Есть ли такая возможность? Спасибо.

Сергій Притула: Чесно кажучи, я не дуже в курсі того, що відбувається зараз у житті Андрія. Ми не бачилися добрих років три-чотири. Нещодавно зідзвонилися, навіть домовилися про зустріч, але він може тільки вдень, а увечері зайнятий сімейними справами, зрештою, як-не-як, п’ятеро дітей. А в моєму випадку, навпаки, вільні тільки вечори. Тож зустріч поки що переносимо на кращі часи.

Юля Антонік: Чому на українському телебаченні так мало української мови і так багато “вишиваного” патріотизму? Я хочу, щоб наша країна процвітала. Хто хоче досягти успіху, той його і досягне, тому я з мамою заповнила анкету кастинг Kids Тime.

Сергій Притула: Хай Господь допоможе та благословить!

Олег Бартків: Сергію, чому “Вар’яти” вийшли на телебачення?

Сергій Притула: Усвідомлення глибинності Вашого запитання викликає у мене захоплення вівторком. Крізь призму руберойду.

Lyudmila Volodivschuk: Сергію Дмитровичу, я ваша палка шанувальниця! Дякую вам за море усмішок та незабутніх емоцій під час ваших концертів! Мені імпонує те, що ви всі прості, щирі та відкриті люди. Це дуже добре, що квитки на ваше шоу доступні і студентам, і заможним людям! Я мала можливість насолоджуватись вашим виступом з першого ряду! Моє запитання: чому ви вирішили створити “Вар’яти-шоу”? Як виникла ця ідея? Хто придумав назву?

Сергій Притула: Дорога Людмило, сподіваюся, з такою ж легкістю, як Ви знайшли можливість поставити це запитання на “Главреді”, Ви зможете поставити його в Гуглі. Це всім нам зекономить час.

Ivan Yulyk: Сергію Дмитровичу, зі скількох років ви почали кар’єру телеведучого? Чи приїдете Ви знову до Чернівців із командою “Вар’яти-шоу”, і як Вам наше місто, і театр? Я — пародист Іван. Дякую за Ваші поради, які Ви мені дали на tochka.net. Вони допомагають, і мені 17. 🙂

Сергій Притула: Алілуя, Іване. Так тримати! Чернівці мені дуже подобаються. На честь театру хочу назвати дочку.

Богдан Українець: Владзьо насправді знає німецьку мову, чи то так, чисто поржати для шоу, але чесна відповідь? І наступне питання стосовно “Підйому”. Чи ще проводите зустрічі з командою “Підйому” раз на рік? Ну, тобто не тільки ви, а взагалі всі, хто мав відношення до цього проекту, чи зустрічаєтесь далі кожного року? І наступне питання: чи була Ольга Фреймут хоч раз глядачем виступів “Вар’ятів” наживо, наприклад, у Києві в Жовтневому, ну, або десь в іншому місці? Ну, і останнє. Дивлячись на ваш дуже напружений графік концертування з “Вар’ятами” по всій країні, зйомки на “Новому”, волонтерство, скільки в середньому годин вдається спати, просто цікаво? Буду вдячний за відповіді!

Сергій Притула: 1. Владзьо за освітою німецький філолог. Тому мову дійсно знає.

2. Чергова зустріч випускників “Підйому” відбулася минулого тижня. Нас знову зійшлося близько 20 чоловік і дуже гарно провели час.

3. Фреймут на “Вар’яти-шоу” не пам’ятаю.

4. Сплю — як вдасться.

Joker: Сергію, як вам вдається поєднувати концертну діяльність, роботу на ТБ та ще й волонтерство? Треба бути супер-самоорганізованою і дисциплінованою людиною, аби все встигати…

Сергій Притула: Вітаю, Ви самостійно відповіли на своє запитання!

Inga: Сергію, Вас без перебільшення можна назвати експертом із гумору. Скажіть, а в чому, по-вашому, особливості українського гумору, чим передусім він відмінний від гумору будь-якого іншого народу?

Сергій Притула: Український гумор позбавлений шовіністичної складової. За винятком останніх 25 років, він тяжів до побутової тематики, а не до політичної царини. Ще одна важлива відмінність — традиційний український гумор має віршовану форму. Ви це можете простежити, починаючи від листа, якого писали запорожці турецькому султану, “Енеїди” Котляревського, гуморесок Вишні, Глазового, Сови.

polit_ua: Якою є Ваша позиція щодо вирішення проблеми Донбасу? Хтось вважає, що допоможе тільки стіна. Інколи наші політики (наприклад, Кравчук), говорять, що Донбас слід відпустити у вільне плавання. Що, по-вашому, слід із цим регіоном робити сьогодні?

Сергій Притула: Я вважаю, що потрібно на більш глобальному рівні, аніж виключно політика української сторони, тиснути на “господіна” Путіна, щоб він прибрав своїх військових з Донбасу. А далі — хлопці із ЗСУ знають, що робити.

polit_ua: Як змінилася готовність наших співвітчизників допомагати армії? Чи справді відчувається втома, що виявляється у зменшенні кількості охочих/спроможних віддати на потреби військових якусь копійку?

Сергій Притула: Що стосується фінансових надходжень на мої рахунки як волонтера, то — так, відчувається істотне зменшення донорської допомоги. За інших розписуватися не готовий.

journ_: Які у вас стосунки з колегами по гумористичній сцені, наприклад, з тим же “95 кварталом”? Дякую.

Сергій Притула: Чудові стосунки практично з усіма колегами по цеху. З “кварталівцями” я знайомий 15 років. Знаю особисто всіх учасників “Дизель-шоу”. Давно слідкую за “Мама хохотала”, іноді відвідую їхні виступи. Повністю підтримую Андрія Шабанова, який розвиває перший український стенд-ап.

Є, щоправда, невелика кількість “гумористів”, до яких ставлення дуже негативне у зв’язку з тим, що вони регулярно крадуть жарти у інших гумористичних проектів. Мої “Вар’яти” — не виняток.

Smilik: Пане Сергію, як, по-вашому, Україна має прийняти учасника від Росії на майбутньому “Євробаченні”? А якщо він виявиться людиною із “чорного списку”?

Сергій Притула: Учасника від Росії на “Євробаченні” Україна має прийняти згідно з умовами прийому, прописаними в положеннях конкурсу. Якщо це буде людина з “чорного списку”, то Дерприкордонслужба просто не впустить її на територію України.

Inga: Сергію, таке питання… Те, що у українців змінилася свідомість за останні два-три роки — не секрет. Але чи завжди, відмовляючись від усього радянського, російського та вважаючи все українське най-найкращим, ми чинимо з розумом? Як не перегинати палку, не ставати сліпим у любові до України, не перетворюватися, як то кажуть, на “вишиватника”, тверезо бачити вади, які, безперечно, є і в нашого суспільства, а не кричати на кожного, хто на ці вади вкаже, що він – “зрадник”? Поділіться Вашими міркуваннями. Дякую за відповідь.

Сергій Притула: Напишіть мені це запитання у приват на Фейсбуці. Не хотів би, щоб відповідь на Ваше запитання горе-журналісти виривали з контексту і виносили заголовками своїх статей із чорним піднебінням.

dim-dim: Поділіться Вашою думкою: скільки часу піде на те, аби відновити добросусідські стосунки між російським та українським народами? Чи станеться це колись? Або ж як посварили за допомогою ЗМІ та пропаганди за кілька місяців, так само швидко й замирять?

Сергій Притула: Замирити народи за допомогою ЗМІ, очевидно, не вдасться, принаймні наш. Це росіяни вважають, що вони зможуть зняти два-три соціальні ролики, де “хохол в вышиванке” и “русская баба в кокошнике” трошки пообнімаються на камеру та скажуть, як кіт Леопольд: “Давайте жить дружно!”.

З нами все складніше — то не ми з “калашами” в руках прийшли на їхню землю вбивати їхніх дітей. І те їм буде дуже довго відхаркуватися. Точно можу сказати, що моє покоління, покоління ровесників мого сина, тисячі з яких стали сиротами і напівсиротами, не будуть тим поколіннями, яке стане рушійним пластом примирення. Думаю, глобально миритися будуть вже наші онуки, але це не означає, що у нас не буде якихось нормальних стосунків на особистісному рівні, чи кудись зникнуть фанати “Океану Ельзи” у Росії чи Макаревича в Україні.

Sonita: Які сучасні риси характеру українців (як народу) вас найбільше дратують, а які, навпаки, викликають захоплення?

Сергій Притула: Почну з хорошого. Викликає захоплення набута здатність до самоорганізації. Два Майдани за десять років, зародження волонтерського руху, формування громадянського суспільства — ось наслідки загострення цієї риси.

З негативного маю відзначити тотальну нетерпимість українців до думки свого опонента. І найбільше це проявляється в дискусіях у соцмережах, де ніхто не намагається вступати в полеміку. Просто якщо чиясь думка відрізняється від твоєї, можна сміливо слати людину на три літери. І якщо раніше подібне відбувалося при обговоренні таких тем, як політика, релігія, спорт, то зараз вас можуть послати, навіть якщо ви обговорюєте, які краще купити лижі на Буковель.

Dinka: Сергію! Пригадуєте стару добре відому дитячу книжку “Проданий сміх”, та й фільм є такий, доволі вдалий… А чи є в цьому житті щось, за що ви готові були б заплатити власним умінням сміятися? Дякую.

Сергій Притула: Мабуть, ні. Сміх — це похідна від твого стану. Тобто, якщо ти щасливий, ти посміхаєшся, а якщо ти не посміхаєшся, ти не щасливий, тобі хижо. А на холєру таке життя..?

Liam: Ви вже багато-багато років в українському “тілівізорі”. 🙂 А наскільки вам самому комфортно на українському ТБ? В які роки було краще і чому?

Сергій Притула: Мені максимально комфортно працювати на ТБ. Якби мені було некомфортно, я б тут не працював.

Всім, до речі, раджу не працювати там, де вам не комфортно. Бо ви будете нещасними.

Не скажу, що краще, а просто простіше із провадженням телевізійного проекту з моменту появи ідеї до зйомки було десь у період 2008-2012 років. Зараз доводиться дуже багато часу витрачати на бюрократію.

Ginger: За яких умов ви би погодилися стати ведучим політичного ток-шоу? Чи це unreal?

Сергій Притула: За умови хорошого гонорару.

Paulina: Почуття гумору — це вроджений дар чи набутий талант, який можна виховувати і розвивати?

Сергій Притула: Я бачив тюленя, який жонглював м’ячем. Тобто талант можна розвивати. Але не факт, що тюленю це подобається.

Paulina: Пригадайте, що з останнього змусило вас сміятися до сліз?

Сергій Притула: На жаль, я не зможу Вам про це розказати, бо поважаю дівчину, яка набирає ці рядки. Це вульгарна історія.

Kukla: З нагородою “Телетріумфу”, Сергію! Як на мене, цілком заслуженою! Що, взагалі, для вас означають різного роду нагороди, відзнаки, звання “народних” і “заслужених”? Корисна штука чи пережитки радянських часів?

Сергій Притула: До таких звань як народний, заслужений, недонародний-перезаслужений я ставлюся доволі скептично, зважаючи на те, хто ходить із подібними титулами.

Відзнака “Телетріумф” дещо вагоміша, позаяк її вручають колеги по цеху, люди, які щось петрають у медіа-бізнесі. А взагалі, для мене найкраща нагорода — це коли я приходжу в клас до свого сина, кажу дітям, що якщо ви будете гарно вчитися, якщо мені ваша класна керівничка скаже, що ваш клас — найкращий, я заведу вас на зйомки “Хто зверху”. Вираз очей та емоція тих дітей в цю мить — це найкраща нагорода за свою працю.

Kukla: Здається, “Новий канал” вже час перейменувати на “Канал імені Притули”:) Бо ви задіяні в такій кількості проектів на каналі, що не припиняєш дивуватися, як ви усе встигаєте, чи складно бути потрібним і затребуваним всюди?:)

Сергій Притула: Насправді його треба називати “Педан—Притула канал”. У нас із Сашею порівну — по чотири проекти на рік. Це дійсно доволі важко. Цього року у мене було відзнято 67 випусків різних програм на “Новому каналі”. Але я, мабуть, повторюся, я дуже люблю свою роботу, і тому подібні навантаження — в радість.

journ_: Сергію, скажіть відверто, а бувало таке, що вас штрафували за щось сказане в ефірі?

Сергій Притула: Вам про які штрафи — на радіо чи на телебаченні? Бо штрафували і там, і там. До честі мого керівництва, завжди справедливо. Бо не можна казати, що Чайковський був ковбой, і в нього був друг, і вони знімалися в фільмі “Горбата гора”. За це штрафували на Music Радіо. 10% з зарплати “скосили” на “Новому каналі”, коли я дер на шматки в прямому ефірі газету “Блік” і казав, що “гі*но в мене на столі лежати не буде”. За такою самою схемою штрафували за газету “Жизнь”.

Rudyj: Чи охоче ви погодилися стати ведучим національного відбору “Євробачення”? Чого очікуєте від такого досвіду? А ведучим самого конкурсу, не нацвідбору, хотіли би бути? І від чого залежить ваше обрання для цієї місії? (Де можна проголосувати, яку петицію підписати?:))

Сергій Притула: Так, на нацвідбір погодився одразу. Як не погодитися, коли тобі це пропонує керівник нашого холдингу Володимир Бородянський? Тобі залишається тільки сказати: “Мені за честь, шеф!”. І попросити сценарій.

Щодо самого конкурсу “Євробачення”, то не знаю, не знаю… Боюсь, що там буде сильна конкуренція, і в боротьбі за цю посаду люди можуть втратити совість. Якщо я побачу, що таке відбувається, я не буду претендувати на цю високу посаду.

Valentyna: Розкажіть, наскільки і чим саме відрізняються ваші виступи з гумористичним шоу у різних регіонах України, наприклад, у західних областях та у східних, у Києві та у прифронтових містах? До речі, наскільки комфортно виступати перед київською публікою, адже вона, як ніяка інша в Україні, балувана найрізноматнішими артистами, шоу-програмами та розвагами…

Сергій Притула: Нічим. Абсолютно нічим. Хіба міняємо в текстах мініатюр слово “вельон”, більш вживане на Західній Україні, на “фату”, яка зрозуміла східнякам.

Київська публіка, дійсно, дуже балувана. Але і “Вар’яти” — не тицьки-пицьки. Ми пропонуємо глядачеві ексклюзивний матеріал. Єдине — стовідсотково україномовне гумористичне шоу. І, повірте, якби наш гумор не знаходив позитивних відгуків у глядачів, то ми б не мали 122 концерти на рік. А саме на таку цифру у 2016-му ми вийдемо 20 грудня, коли будемо закривати концертний рік.

Fedor: Когда в Украину прекратился поток гастролеров из России, в том числе российских юмористов, стало ли больше людей на ваших концертах? Или это никак не отразилось на востребованности вашего шоу, и оно — что тогда, что сейчас — собирало аншлаги?

Сергій Притула: Конкретно в контексті “Вар’ятів” — практично не вплинуло. Єдине, що нам було трошки легше заходити у великі міста Східної України. Був менший ризик від’ємного сальдо після концерту. А ми не настільки багате шоу, щоб дозволяти собі крупні інвестиції у нові території. Ну, принаймні, були…

Fedor: Есть ли отличие между типичными российскими и типичными украинскими анекдотами, или все же мы смеемся над одними шутками?

Сергій Притула: Є дві типові відмінності. Перша — український анекдот позбавлений матюків. В російських анекдотах матюк — це основа, база, фундамент.

Друга — ви коли-небудь чули український анекдот про тупих чукчів, заторможених естонців, кавказців з гомосексуальними потягами і т.д.? І не почуєте. Бо такі анекдоти були популярні за радянських часів і приходили в наш побут з “культурного середовища” “старшого брата”.

Український анекдот не має на меті образити когось іншого, окрім хіба москаля. Але тут вже вибачайте, так історично склалося.

olesya_fun: Сергію, дуже подобається ваше гумор-шоу. З нетерпінням чекаю кожного випуску, щоб щиро посміятися з чудових жартів, а також полюбуватись вашими хлопчиками. Так от, скажіть, будь ласка, чи у всіх учасників шоу “Вар’яти” вже зайняті серця, чи у всіх є дівчата чи дружини? Можливо, нам є ще на що сподіватись. 🙂

Сергій Притула: Так, Олесю, надія завжди вмирає останньою. Практично всі учасники нашого шоу мають серйозні стосунки. Але якщо Ви вмієте щось таке, чого не вміють наші дівчата і жінки, то Владзьо сказав, що “всьо реально”.

Михайло Цапар: Слава Україні! Чи подобається вам “Ліга сміху”, як формат? Чи подобаються вам їхній гумор? Чи зможе “Ліга сміху” перевершити КВН?

Сергій Притула: КВН перестав бути клубом веселих і кмітливих. Це просто ще один язик в *упі Путіна. Я дивився ювілейну гру — 55 років КВН — і просто хотів блювати, дивлячись, на що перетворилася колись улюблена гра. В цьому сенсі “Ліга сміху” більш варта уваги.

Oksana Zinovkina: А в мене не запитання, а слова вдячності. Дякую Вам, Сергію, за Вашу життєву позицію! За допомогу! За щирість! Після Вашого концерту 8.12.16 у Дніпрі, так тепло стало на душі. 🙂 Дякую Вам за позитивні емоції! Здоров’я Вам, глядачів повний зал, успіхів!

Сергій Притула: Щиро дякую.

Мария Чопик: Свого часу Ви виступали проти закону про квоти в тому вигляді, в якому він існує. Минув місяць від початку його дії, як Ви вважаєте, чи змінилося щось на краще? Як Ви бачите подальший розвиток ситуації з квотами? Чи є у Вас улюблені гурти, пісні які Ви б хотіли чути в радіоефірі? І, якщо можна, про наболіле. Як Ви ставитеся до нецензурної лексики та лайливих слів, що лунають з телеекранів? Взагалі, яка її роль у житті людини?

Сергій Притула: Сталося те, про що я попереджав, — української музики в ефірі стало більше, але не за рахунок появи в ефірі нових гуртів та молодих виконавців. А саме турботою про них були обумовлені вище згадані квоти. Я попереджав, що музичні редактори будуть ставити перевірені хіти “Океану Ельзи” та “Бумбоксу”, а не пісню якоїсь молодої групи, яку 60 чоловік вважають дуже перспективною. І що? Вакарчук пише статтю, в якій ледь не просить радіостанції перестати закручувати його пісні до дір, бо в людей вже виникає рвотний рефлекс. За що боролися, на те й напоролися.

До нецензурної лайки ставлюся з розумінням. Проте в час, коли неповнолітні можуть переглядати телепрограми, краще її уникати.

Алёна Зброцкая: Сергію! Дякую Вам за те, що розбавляєте сірі будні гарним гумором! Скажіть, чи не плануєте розширення основного складу “Вар’ятів”?

Сергій Притула: Друзі, дякую всім за запитання! Буду з нетерпінням чекати разом зі своїми хлопцями вас усіх 18-19 грудня в Жовтневому палаці о 19.00 на наших чергових концертах гумор-шоу “Вар’яти”. Традиційно — нова програма. Дві години веселощів і хорошого настрою.

Фото Олександра Синиці

Главред