Зриме слово Шевченка: тернополянам покажуть прем’єру драматичної містерії «Тарас»

Прем’єрні дні — 10, 11, 15, 18, 28 березня.

У прийдешню суботу, 10 березня, на великій сцені Тернопільського академічного обласного українського драмтеатру ім. Т. Шевченка покажуть прем’єру — “Тарас”. Вистава триватиме без антракту впродовж 1 год 30 хв. Жанр драматичної містерії відтворять за участю всього акторського складу з використанням рухомих елементів сцени, з дивовижними світлоефектами, цікавим музичним вирішенням. Очікується, що в перші прем’єрні дні в Тернополі перебуватиме провідний драматург Богдан Стельмах, за мотивами твору якого великою мірою створено сценічне полотно вистави “Тарас”.

Як розповів режисер прем’єри, народний артист України Олег Мосійчук, поява вистави про Тараса Шевченка в репертуарі однойменного театру Тернополя була його давньою мрією.

— Я давно мріяв, що в афіші театру Шевченка нарешті з’явиться вистава за його творами чи про нього, — сказав під час прес-конференції Олег Мосійчук. — Той матеріал, який шукався для роботи, той підготовчий період були, напевно, значно складнішими, аніж саме втілення. Безліч написано п’єс про Шевченка, але мені було тяжко знайти щось могутнє, потужніше, ніж сам текст Тараса Григоровича. Хотілося провести лінію не лише конфлікту поета і держави, влади, а показати той страдницький шлях Тараса, який він пройшов, померши в 47 років. Для мене було важливо, щоб там був поет, його слово, думка. Адже кожне Тарасове слово – це ми сьогоднішні. Свого Шевченка тут знайдуть всі. Я хотів зробити таку виставу, яка не буде мати вікового цензу, на яку будуть іти і діти, і дорослі. Гадаю, що кожна молода людина, яка прийде на цю виставу, вийде за межі театру очищеною і набагато святішою, я цього прагну.

За словами режисера, 50 відсотків матеріалу в виставі “Тарас” — це твори провідного драматурга, нашого сучасника Богдана Стельмаха, інша частина полотна — поезія самого Тараса Шевченка.

— Ми з Богданом Михайловичем знайомі дуже багато років, — сказав Олег Мосійчук. — Я, працюючи ще Рівненському театрі, грав в його виставі «Фрак для доцента», напевно, це були його перші спроби як драматурга. Потім у нього вийшли чотири книги п’єс і одна з них — це геніальні п’єси про Тараса Шевченка. Всі його діалоги, колізії написані не просто з фантазії, а на підґрунті матеріалів про Тараса Григоровича. Богдан Стельмах досконало знає все про Шевченка. Він присвятив життя, щоб створити таку потужну тетралогію про особистість пророка. Богдан Стельмах — це наш сучасний пророк. Маю велику надію, що наш театр зустрінеться з ним 10 і 11 березня.

Над пластикою вистави “Тарас” працювала заслужений діяч мистецтв України Мирослава Воротняк зі Львова.

— Заздрю тернопільському театру, тут нема проблем із трупою, є хороший жіночий і чоловічий склад, пластичні актори, — прокоментувала роботу з шевченківцями Мирослава Воротняк. — Сама робота, на мій погляд, зачепить будь-кого, незалежно від віку. Кожен знайде тут частинку своєї долі, своєї історії. Сучасна ситуація з Україною там теж вибудована, хтось її побачить, хтось ні. Багато запитань так і залишаться без відповіді.

Загалом Тарас Шевченко постане в виставі у трьох іпостасях: у дитячому віці його грає 8-річний Іван Черненко, роль молодого Шевченка виконує Євген Лацік, словами Кобзаря говорить народний артист України В’ячеслав Хім’як.

— Думаю, кожен актор мріє про те, щоб у творчому доробку були такі ролі, як Шевченко, — зазначив Євген Лацік. — Мені приємно, я гордий сам за себе, що граю цю роль. У цій постановці ми хочемо бодай торкнутися постаті Шевченка, насамперед, показати, якою людиною він був. Для мене Шевченко був борцем, людиною, яка переживала не настільки за себе, як за свій народ, Україну. І він це все ніс в собі впродовж всього життя.

В одному з епізодів можна побачити, як чоловік-актор по-справжньому плаче на сцені. Це — народний артист України В’ячеслав Хім’як у ролі Кобзаря.

— Насправді мені дуже важко плакати, — розповів В’ячеслав Хім’як. — Я все життя грав “залізних” людей… А вже коли залізні люди плачуть, це повинно хвилювати глядача.

За словами актора, українці більше прагнуть притягнути Шевченка до себе, ніж самим піднятися до його величі. “Дуже добре, що ми взялися перевести слово Шевченка в виставу — зробити його зримим, — сказав В’ячеслав Хім’як. — Вся проблема українського суспільства в тому, що Шевченко впродовж більше, як 150 років актуальний. От якби в суспільстві відбулися такі зміни, щоб його поезія стала архаїкою, почала належати тому часу, в якому він творив… Але поки що це не можливо, Шевченко досі сучасний, і таке враження, що писав учора”.

Сценографія вистави “Тарас” — Григорія Лоїка.

Художник з костюмів — Дарія Зав’ялова.

Диригент — Василь Драгомирецький.

Хормейстер — заслужений діяч мистецтв України Мирослав Кріль.

Студійний запис — Олександр Чикалов.

Підготувала Ірина Юрко.