Василь Лабайчук: «Хоптяна потрібно було зловити і кинути у підвал, щоб мєнти не бачили, а не дискутувати з ним!»

Революційний Майдан має своїх героїв та переможців. На жаль, ми не маємо навіть точної кількість загиблих та поранених. Та всі очікують, що ці жертви не марні. Після закінчення активних дій у столиці люди хочуть бачити очирену та некорумповану владу.

Однією із головних надій всіх українців є нове формування Майдану – «Правий сектор». Його лідер брав на себе відповідальність за досить жорсткі та кровопролитні акції, які привели таки до кінцевої перемоги.

На Тернопіллі «Правий сектор» представлє молодий та вже відомий громадський діяч Василь Лабайчук. Останній місяць революційних подій він не міг бути на території області, адже йому міліція інкримінувала кримінальний злочин пов’язаний із захопленням адмінбудівлі облдержадміністрації.

Василь Лабайчук в інтерв’ю «Свободі» розповів про теперішню діяльність «Правого сектору», відносини з опозиціонерами та бажання радикальних змін у системі влади.  

Набити морду мусору – свята справа! А спаливши автомобілі, нічого не зміниш.

– Сталося те, чого ми так прагнули. Ми створили об’єднання, яке до вподоби багатьом людям, – розпочав пан Василь. – Правильне визначення щодо цього озвучив керівник нашого силового крила в області Валерій Чоботарь: «Правий сектор» – це не щось, до чого можна торкнутися чи потримати! «Правий сектор» – це стан душі!».

На сьогодні «Правий сектор» діє як широкий громадсько-політичний рух. Всі ті громадські організації, які увійшли у нове формування, у жодному разі не ліквідовуються. Тобто, залишаються «Тризуб», УНА-УНСО, «Білий молот» з Київщини, тощо. Але «Правий сектор» – це мобілізаційний центр для всіх формувань. Та здебільшого до нас приходять люди, які не мають стосунку до жодної партії та організації.

Поки ми залишаємося у форматі, з якого ми стартували, працювали і перебуваємо зараз. Але все ж зміни таки мають бути. Є досить багато цільових напрямків, які ми б могли охопити. Поки ми прагнемо дотиснути розпочате попередньо.

Представництво в областях – це політичний напрямок та силовий блок. Стосовно політики, у залежності від потреби, інтереси рух представляє одна людина, або максимум кілька. На Тернопіллі я вже тривалий час є політичним лідером. А лиш кілька днів тому керувати силовим блоком призначений підполковник «Тризубу» Валерій Чоботарь, псевдо «Гатило». Завдання цієї людини сформувати армію з неймовірно великої кількості бажаючих працювати з нами. Ми не говоримо про те, що це буде заміна Збройним силам України. Але це буде грунт, аби пізніше зробити люстрацію у лавах силових структур. Туди після вишколів, навчань, а кому потрібно і здобуття необхідно освіти, мають прийти наші нові молоді хлопці, які мають змінити обличчя з кримінально-українських на реально українські силові структури.

– Пане Василю, «Правий сектор» під час революційних подій у Києві не боявся брати на себе відповідальність за силові акції.

– «Правий сектор» бере відповідальність на себе за ті акції, які ми планували і втілювали їх у життя. Ми і надалі готові брати відповідальність на себе, подібно того як наш лідер Дмитро Ярош брав на себе відповідальність за події на Грушевського та вибивання ментів з Майдану.

– За які події у Тернополі ви готові взяти відповідальність на себе? Я маю на увазі події 19 лютого, які закінчилися погромом та підпалом міліції, прокуратури, суду та СБУ.

– Пояснюю: оскільки 19 лютого я не був присутній у Тернополі, з причини всеукраїнського розшуку мене міліцією, чіткої координації та планування дій не було. Звичайно, що якщо би я міг бути присутнім тут і планувати, все могло бути по-іншому. Але це був людський гнів та стихія. І ці емоції виразилися у погроми та підпали. «Правому сектору» не було хоч якогось змісту спалити ментам чотири чи п’ять автомобілів. Це нічого не змінює. До того ж, транспорт куплений за наші гроші. Звичайно, набити морду якомусь мусору, який свого часу безчинствував, чи прикривав наркобізнес – свята справа. Не було змісту і палити документацію з доказами їх злочинної діяльності. Ми такі речі засуджуємо. Звісно, тут вже не йде мова про взяття на себе відповідальності.

– Ширяться думка, що тут орудували заїжджі «революціонери».

– Тут вистачає своїх виродків. Нам не потрібно нікого завозити.

– На вашу думку, чому зі сторони Штабу національного спротиву не було навіть спроби хоч якось припинити чи мінімізувати безчинства? Вас у Тернополі не було. Чому все відбувалося так стихійно? Адже опозиційні лідери мають певний авторитет серед тернополян.

– Все що відбулося, це результат танців, махань ліхтариками та інших подібних речей. І Штаб напевне найбільше винен у тому, що люди виплеснули кількамісячні придушені емоції. У той час, коли по всьому Києву найняті владою та «кришовані» «мусорами» «тітушки» вбивали мирних людей, оголошувалися перемир’я. Головні опозиціонери йдуть до цього «ган…она» Януковича і тиснуть йому руку. На Тернопіллі Стаюра (голова Штабу національного спротиву Тернопільської області, – авт.) стоїть дискутує з Хоптяном (колишній голова ТОДА).  Про що з ним говорити? Мали силу нейтралізувати, то потрібно було зловити і вивезти його у підвал так, щоб менти не побачили. А говорити з ними не було про що.

Це скоцтво! Ще не похоронили загиблих, а вже за «крісло» б’ються!

– Зі сторони вже стає чітко зрозуміло, що між офіційними партійними опозиціонерами та «Правим сектором» існує досить така суттєва напруга та протистояння.

– Ми робили те, що мали робити. Ми робили те, що потрібно робити. Не єдині, адже був ще Автомайдан. Люди хотіли бачити силу, адекватну позицію, а не угоди та прощення цим виродкам. Адже всі розуміли, що жодними перемовинами та голосуваннями нічого вирішити не вдасться. Ми ж показали людям силу. І люди пішли за тою силою. Що ми ж бачили з іншої сторони, людей вбивають, а вони тиснуть їм руки. Ще не всіх загиблих похоронили, а вони борються за «крісло» голови районної ради. Хіба ж це не «бл…дство»? Це найнатуральніше «скоцтво».

– Ви визнаєте що протистояння між Штабом та вами все ж існує?

– Тут не так протистояння, як намагаються дуже здружитися з нами, або взяти нас «під себе», або здискредитувати. Всі намагаються якимось чином нейтралізувати фактор «Правого сектору». Всі розуміють, що це «кістка у горлі». І це їм буде заважати. Ми розбудовуємо силову структуру. І ви думаєте ми будемо спокійно дивитися, як вони будуть продовжувати красти? Ми будемо їх нещадно бити!

– Політики вже пробують вести з вами переговори чи то консультації про спільну діяльність?

– Ми готові спілкуватися зі всіма. Що таке український націоналізм? Це дія в ім’я нації. Якщо хтось робить позитив для української нації, то ми, звичайно, підтримуємо їх, незважаючи на політичну приналежність, колір капців чи прапорів у руках.

– З ваших слів можна зрозуміти, що дуже багато людей, колишніх політиків, громадських діячів намагаються влитися у ваші лави. Зрозуміло, що багато хто прагне і очолити нову рушійну силу революції.

– Очолити нікому нічого не вдасться. У націоналістичній боротьбі все само автоматично розставляється на свої місця. Як пише Біблія: «По їхніх плодах ви пізнаєте їх».

– У Тернополі багато бажаючих працювати з вами?

– Ціла купа людей виходять на контакти, починаючи від колишніх, теперішніх політиків і закінчуючи студентами. “Різношерстий” народ. Стільки дзвінків, що я фізичного не можу робити щось інше, аніж відповідати на них. Підтримка народу шалена. Всі бачили недільне віче у Тернополі. Люди як тільки почули, що перед ними виступить представник «Правого сектору», одразу відчули підтримку. Впевнений, що 99% присутніх і не знали хто такий Василь Лабайчук, але сама реакція не мене була дуже позитивна. Ми зробимо все, щоб не втратити цю довіру.

Візьму автомат і сам розстріляю

– Зі всього сказаного активістами Майдану, можна зробити висновок, що зараз проміжна перемога. Наступним кроком революції має бути люстрація та очистка влади. І ці неспинні процеси зачеплять не тільки представників впавшої влади, але і теперішніх опозиціонерів.

– Дмитро Ярош в одному з недавніх інтерв’ю заявив, що багато опозиціонерів є частиною загальної системи. Вони були при владі,  і вони крали. Тому Ярош заявив, що Майдан не має розходитися доти, доки всі вимоги не будуть виконані. І друге, має відбутися жорстка люстрація. Хто де грішив, тому через має бути заборонена діяльність у цій сфері та і загалом у державній службі.

– На Тернопіллі вже почалися люстраційні процеси?

– Наскільки мені відомо, що є активна група громадських діячів та підприємців, які ведуть збір інформації. Фактів корупції та зловживань надзвичайно багато. Там буде на всіх про кого ми лишень чули і говорили. Щось принесуть менти, яких совість замучила. Щось з прокуратури принесуть. Щось журналісти підкажуть. Що думаєте студенти не здадуть викладачів, які з них хабарі беруть? Що студенти не згодяться дати провокативний хабар разом із відповідними службами? Звичайно згодяться. Ви що думаєте, 77 людей загинуло і хтозна скільки загинуло на марно? Я сам візьму автомат і застрілю того, хто буде спекулювати на цьому. Вони вже починають, але хай тільки почнуть далі красти. Вони будуть знати, що таке з ногами і руками. Можна дещо з інтимного у дверях затиснути.

– Ви згадали за силовий блок, який очолив знатий тернопільський тренер Валерій Чоботарь.

– Це буде контролюючий механізм. Принцип силового блоку – забрати молодих людей з вулиці, щоб не спивалася і не скурювалася. Силовий блок буде постійно різнопланово тренувати та підготовлювати – від рукопашного бою до використання зброї з метою захисту української нації. Все буде робитися для того, щоб у разі потреби, а вона буде, влитися у лави міліції, прокуратури, збройних сил та решту силових структур. Це нейтралізує деструктивний елемент хабарництва, зловживання владою. Наприклад, відділи по боротьбі з корупцією її очолюють, відділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиками дурманом і торгують, митниця возить контрабанду. У цій системі все налагоджені з точністю до навпаки. Як ми вже побачили «Правий сектор» на Закарпатті взяв під контроль перевали. Це означає, що там з часом контрабанда закінчиться. А там мільярдні прибутки. Я не здивуюся, якщо проти нас стануть серйозні кримінальні структури. Та ми до цього готові, як кількісно, так і якісно. За три останніх місяці до нас приєднувалися не тільки студенти без особливих вмінь, але військові, і люди, які були у «гарячих» точках. Ми координуємо свої дії з афганцями. У наших лавах є від комп’ютерника до танкіста.

– Які завдання має політичний блок?

– Можливо, якщо система внормується, і створимо політичне формування, яке буде брати участь владі. Наш політичний представник – це офіційна особа, яка уповноважена представляти організацію у перемовинах, у спілкуванні з пресою, тощо. У політичного представника не стоїть завдання балотуватися у мери.

– Все ж, «Правий сектор» має право вимагати хоч якихось посад у владі.

– Логічно би було, якщо б представникам «Правого сектору» за всі події на Майдані дали важелі впливу на силові структури. Але ми не хочемо впливу на силові структури, які збудовані неправильно. Так коли відбудеться переформатування, всі виродки будуть сидіти, всі «беркутвці» у кращому випадку будуть звільнені, судді, прокурори та начальники міліції будуть обиратися народом, тоді ми зможемо спокійно працювати при владі. Але це дуже довгий процес. Може до своєї пенсії і закінчу, (сміється, – авт.).

Свобода