Як тернопільська міська влада “мутно” відстоює інтереси громади

На своєрідний мітинг зі сварками та штурханиною перетворились збори мешканців будинку на Київській, 1. Причина невдоволення – страх, що під новобудову зріжуть тополі в їхньому дворі, а дитячий майданчик забудують. Ми з’ясували й інші цікаві моменти.

“Йди в туалеті керуй”

Багатоквартирний будинок хочуть будувати за адресою: вул. Київська, 5б. Це територія жеків з гаражами, складами і павільйонами. Розташована навпроти будинку на Київській, 1. Розділяє два об’єкти дитячий майданчик та з десяток дерев за ним (біля місця забудови – прим. авт.).

– Якісь люди почали різати дерева, – каже мешканець будинку на Київській, 1 Сергій Панчук. – Я вийшов, питаю: “Ви що таке робите? Зупиніться”. Мене один штовхнув і каже: “Ти собі вдома керуй, в туалеті”. Я тут живу, тут діти граються, якщо не мої, то чужі. Чому я не маю права втручатись? Робітники таки зізналися, що буде будинок. Сказали шо всі дозволи мають.

Люди звернулися в екологічну інспекцію, але там про зрізання дерев не знали. Мешканці почали з’ясовувати, хто що будує, але відповіді на момент зборів не мали. Представники міськради й забудовника самі прийшли до людей і “пролили світло”. Запевнили: зрізати дерева не будуть, а майданчика не чіпатимуть. Запевнили, що насадження зрізали не вони.

– Будівля не вийде за межі огородженої території, – каже архітектор проекту Ігор Гордій. – Тополі, за які хвилюються люди, за межами забудови. Стіна будинку буде від них за п’ять з половиною метрів. Те саме і щодо дитячого майданчика – ніхто його не чіпатиме.

Парковки, як дізнались в архітектора, з того боку, де дерева і майданчик, також не буде. На підкріплення своїх слів архітектор показав схему забудови. Будівля дійсно не стоятиме на місці, де ростуть дерева. Та деталь, яку помітили і ми, і мешканці, насторожила: земельна ділянка під проект захоплює не лише тополі, а й метрів десять подвір’я в напрямку до будинку №1.

– Що ви розказуєте? – лунало з натовпу. – Відірвете кусок території, поставите паркан.

Архітектор заперечив, мовляв, нічого такого не буде. Підтримав його представник земельного відділу мерії Ярослав Руцький. Переконував, що будинок не займатиме всієї ділянки.

– Напевне, збереться комісія міської ради з представниками забудовника, людьми і узгодимо межі ділянки, – сказав пан Руцький. – Територію з деревами і майданчиком ніхто не забудує.

Присутніми на зібранні були й два депутати міської ради Петро Ландяк та Михайло Сиротюк. Вони обіцяли людям допомогу. Тож із високою ймовірністю можна говорити, що територія, яку захищають люди, не постраждає. Варто сказати, що зустріч мешканців, представників забудовника та влади була напруженою. Лунали образи, була шарпанина.

– Треба, щоб у документах все зафіксували, – кричали люди. – Без бою не віддамо.

Земелю відали в суборенду

Умови виділення землі – інша цікава деталь, яка “випливла” під час зібрання з людьми. Мова про 51 сотку комунальної землі, які з січня 2014 року орендував Богдан Гевко. Чоловік, нагадаємо, очолює одне з обслуговуючих підприємств (у народі жек – прим. авт.), а його батьки очолюють ще по одному. На ділянці є складські й виробничі приміщення жеків, техніка. У квітні 2014 року пан Гевко, після кількох місяців користування за згодою міської ради, уклав угоду суборенди земельної ділянки з керівником ПП “Креатор-Буд” Ігорем Гудою. Згідно з угодою, ділянку той отримав для обслуговування нежитлового приміщення з подальшою його реконструкцією в житловий будинок. Таким чином за два-три роки, при інтенсивних темпах роботи, на площі півгектара виросте багатоповерховий комплекс із трьох секцій на 117 квартир. Мешканці сусідніх будинків, якщо вірити представникам мерії та забудовника, ущемлені не будуть. Це добре. Проте є логічне запитання щодо вигоди міста. Згідно з угодою суборенди, яку вдалось отримати, плата за землю щомісяця – 2310 гривень. Тобто майже 28 тисяч гривень на рік. Якщо припустити, що будуватимуть три роки, то місто отримає за оренду всієї землі близько 85 тисяч гривень. Навіть якщо будуватимуть весь період суборенди, то сплатять менше 100 тисяч гривень. Після завершення будівництва, як ми уже неодноразово писали, є декілька варіантів приватизації. Нормативно-грошова оцінка землі, станом на 2013 рік, – більше 1 мільйона 600 тисяч гривень. У 2014 році проводили ще одну оцінку (від неї залежить орендна плата – прим. авт.), і вона впала до 923 тисяч гривень. Ринкова вартість землі, до слова, – у декілька разів вища. Та навіть якщо порівнювати оціночну вартість і можливі надходження від оренди – різниця у десять разів. Проте забудовник також сплачує в бюджет міста пайовий внесок від проектно-кошторисної вартості будівництва.

– Суборенда земельної ділянки на вулиці Київській, 5б діє до 29.11.2018 року, – повідомили в прес-службі “Креатор-Буд ”. – Згідно з договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Тернополя від 16.07.2014 р. замовник будівництва зобов’язується сплатити шість відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва окремо розташованих гаражів і три відсотки від загальної кошторисної вартості багатоквартирного житлового будинку.

Скільки гривень “ховаються” за тими відсотками, поки невідомо. На фірмі уточнили, що сплата здійснюється після завершення будівництва, тоді і будуть відомі суми. Зрештою, це цілком може бути досить вагома сума.

Від міської ради ми півтора дня чекали відповіді на прості запитання, які адресували прес-службі: “Забудова відбувається на основі інвестпроекту чи у форматі суборенди? Які умови суборенди? Яка загальна вигода міста (розмір орендної плати та пайового внеску)?”. У результаті отримали “змістовну” відповідь.

– Земельна ділянка надавалась в оренду жеку. Варто там з’ясовувати умови суборенди, – повідомили у прес-службі міської ради. – Детальнішу відповідь, якщо потрібно, можна отримати після інформаційного запиту.

Відповідь досить дивна, адже ділянку надали в оренду не жеку, а фізичній особі Богдану Гевку, а суборенду комунальної землі погоджує міська рада. Вона ж надає містобудівні умови та обмеження, укладає угоду на сплату пайового внеску на розвиток інфраструктури.

Підприємці, і це нормально, шукають вигідні варіанти заробітку. А ось міська влада працює для того, аби відстоювати інтереси громади… але робить це якось “мутно”

Андрій Шкула, 20 хвилин