Досьє на депутатів, які представлятимуть Тернопільщину у Верховній раді

От і відбулися вибори. Тернопільщина має своїх представників у парламенті.

Пропонуємо Вам досьє на народних обранців.

Іван Стойко
Народився 27 квітня 1961, село Жизномир, Бучацький район, Тернопільська область) — український політик. Народний депутат України. Голова Тернопільської обласної державної адміністрації (2005–2007). Член партії «За Україну!».
Після школи Навчався в Просікурнянському ПТУ Глибоцького району Чернівецької області. У 1993 році закінчив Сиктивкарський державний університет за фахом учитель історії, а у 2004 році — Тернопільську академію народного господарства. Магістр економіки та управління.
Травень — листопад 1979 — помічник екскаваторника Бучацької ПМК-153 Тернопільської області.
Листопад 1979 — листопад 1981 — служба в армії.
Лютий 1982 — листопад 1987 — в Об’ячевському ліспромгоспі Прилузького району Комі АРСР.
Липень 1993 — травень 1997 — комерційний директор МП «Синхроімпульс» місті Дрогобичі.
Жовтень 1997 — жовтень 2000 — декан факультету, завідувач навчального відділу Тернопільського комерційного інституту.
2000–2001 — керівник управи Тернопільської крайової організації НРУ.
Листопад 2001 — квітень 2002 — заступник начальника управління у справах преси та інформації Тернопільської облдержадміністрації.
4 лютого 2005 — 22 жовтня 2007 — голова Тернопільської обласної державної адміністрації.
Квітень 2006 — депутат Тернопільської обласної ради.
Член Політради НРУ, голова Тернопільської обласної організації НРУ (2000 — березень 2005).
Член Ради партії Народний Союз «Наша Україна» (з березня 2005).
Член Ради національної безпеки і оборони України (25 травня — 24 жовтня 2007).
26 січня 2009 року Іван Стойко був виключений з лав НРУ.

Михайло Апостол
Народився 1 січня 1961 року в селі Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області в селянській сім’ї.
Громадянин України, національність – українець.
Мати Ольга, 1941 року народження, пенсіонерка, понад 30 років працювала дояркою в колгоспі.
Батько Володимир, 1933 року народження, трудовий стаж розпочав у 12-ти річному віці і з того часу став головним годувальником сім’ї, після загибелі свого батька на війні і до пенсійного віку працював різноробочим у колгоспі. Разом виростили трьох дітей.
Михайло Апостол з 1968 по 1978 роки навчався в середній загальноосвітній школі села Ласківці Теребовлянського району.
З 1978 по 1982 роки навчався у Тернопільському фінансово-економічному інституті.
З жовтня 1982 року по травень 1984-го проходив строкову військову службу.
Трудовий стаж розпочав у 1977 році в колгоспі «Вільна Україна» с. Ласківці різноробочим.
1984 – 1994 роки – головний економіст колгоспу «Вільна Україна».
1994 – 2000 роки – займався підприємницькою діяльністю.
З березня 2000 року і по даний час – директор приватного сільськогосподарського підприємства «Оріон А» в с. Григорів Монастириського району Тернопільської області.
У 2005 році переміг у відбірковому конкурсі на право навчання та стажування за програмою «Агробізнес» у Сполучених Штатах Америки при Каліфорнійському університеті за рахунок фінансування Державного Департаменту США.
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства агрополітики.
На зорі Незалежності першим вивісив синьо-жовтий прапор на приміщенні сільської ради рідного села Ласківців.
Член партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» з 2005 року.
Брав участь в опозиційних акціях «За Україну без Кучми!», «Повстань, Україно!», численних мітингах у Києві, Тернополі, інших районних центрах області.
У 2007 році був висунутий кандидатом у народні депутати України від Блоку Юлії Тимошенко.
2006 – 2009 роки – депутат Тернопільської обласної ради п’ятого скликання, обраний від Блоку Юлії Тимошенко, заступник голови бюджетної комісії ради.
У 2009 році працював в Верховній Раді України помічником-консультантом народного депутата України.
Одружений. Разом з дружиною Надією виховали двох дітей: сина Ігоря (1985 року народження) та доньку Тетяну (1988 року народження), які подарували батькам уже трьох онуків.
Проживає в с. Ласківці Теребовлянського району Тернопільської області.

Олексій Кайда
Народився у Бердянську Запорізької області. У 1978 пішов у перший клас Бердянської середньої школи № 16, яку закінчив у 1988 році. З вересня 1988 року по червень 1989 працював на Бердянській взуттєвій фабриці. У 1989 році вступив до Державного університету «Львівська політехніка». Після закінченні вузу — інженер–програміст Львівського регіонального Фонду «Молода Україна. З січня 1995 по березень 1999 року — спеціаліст по приватизації житла виконавчого комітету Винниківської міської ради. З березня 1999 по вересень 2000 — помічник-консультант народного депутата України Олега Тягнибока (апарат ВРУ). Далі Олексій Кайда навчався в Українській академії державного управління при Президентові України. По закінченні навчання працював помічником голови Львівської обласної ради. У 2003 – 2004 роках — заступником міського голови міста Винники, у 2005 – 2007 був заступником директора приватного підприємства «ЛЕГАЛІС» (місто Львів). До обрання на посаду голови Тернопільської області — виконавчий директор громадської організації «Фонд допомоги одиноким людям». 1989 року Олексій Кайда — один із організаторів товариства української мови імені Тараса Шевченка у рідному місті та Народного Руху України за перебудову. У Львові, будучи студентом, поринув у політичне життя. Брав участь у мітингах і демонстраціях. Збирав та надсилав зі Львова до Бердянська патріотичну літературу. У 1993 році взяв участь у студентських загонах, які їхали до Києва пікетувати Верховну Раду на знак протесту проти підписання масандрівських угод. Член ВО «Свобода» з вересня 1993 року. У 2006—2009 був депутатом Львівської обласної ради. Керує секретаріатом ВО «Свобода». Два роки поспіль — у 2007 та 2008 роках — експертна група у складі 37 журналістів, політологів, соціологів визнає його кращим депутатом Львівської обласної ради — зі 120 обранців. У 2009 році обраний до Тернопільської обласної ради за списком Всеукраїнського об’єднання «Свобода». 26 березня 2009 року обраний головою Тернопільської обласної ради.

Під час акцій протесту 27 квітня 2010 року проти ратифікації Харківських угод Януковича-Мєдвєдєва у Києві був затриманий міліцією, але вже через дві години його відпустили[2].

Член Політвиконкому і Політради ВО «Свобода»

За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви Патріарх Київським і всієї Руси-України Філарет нагородив Олексія Кайду Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня.

Одружений. Разом з дружиною Оксаною виховує сина Богодара.

Володимир Бойко
Народився 16 лютого 1985 року в місті Тернополі в сім`ї робітників.
Громадянин України, національність – українець. В 1992 році пішов в перший клас середньої загальноосвітньої школи № 16 м. Тернополя, яку закінчив в 2002 році.
В липні 2002 року за результатами вступних іспитів зарахований на другий курс Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола по спеціальності “Правознавство”.
В травні 2003 року призваний на строкову військову службу, яку проходив у військовій частині А 1020 м. Фастів. За час служби брав активну участь у розроблені планів-конспектів занять на історичні, суспільно-політичні та правові теми. Брав участь у спортивних змаганнях, займав призові місця. Учасник артилерійського салюту на честь ХІІ та ХІІІ річниці Незалежності України в місті Києві. Ініціатор та виконавець програми ознайомлення особового складу військової частини А 1020 із передвиборчими програмами кандидатів на пост Президента України 2004 року. Звільнений в запас в листопаді 2004 року.
Після військової служби в листопаді 2004 року поновлений на навчання у Відокремленому підрозділі – Коледжі Галицького інституту імені В’ячеслава Чорновола, який закінчив в 2006 році та здобув кваліфікацію юриста.
Член партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» з дня досягнення повноліття.
З жовтня 2005 року по сьогоднішній день член бюро Тернопільської обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
З квітня 2006 року заступник голови, а з січня 2008 року — перший заступник голови Тернопільської обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Депутат Тернопільської обласної ради п’ятого скликання.
Член президії Тернопільської обласної ради п’ятого скликання. Голова постійної депутатської комісії Тернопільської обласної ради з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи обласної ради. Заступник керівника фракції „Батьківщина” в Тернопільській обласній раді п’ятого скликання.
Протягом 2007-2010 років навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету ім. І.Франка.
Одружений. Дружина: Бойко (Волянюк) Ольга Володимирівна, 1988 року народження. Син: Бойко Ярослав Володимирович, 2006 року народження. Донька: Бойко Анна Марія Володимирівна, 2009 року народження.
Проживає разом з батьками, дружиною та дітьми в місті Тернополі.

Михайло Головко
Народився 3 травня 1983 року в селі Токи Підволочиського району Тернопільської області, з якого походить його мати, Головко (Яроцька) Галина Русланівна. У цьому мальовничому краї проживав до 10 років. Ще змалку цікавився історією України. Цьому сприяла історія місцевості. Зовсім недалеко від домівки Михайла виднілися руїни замку XVI століття, героїчно взятого козаками у часи Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

З особливою зацікавленістю Михайло Головко слухав історії про Українську Повстанську Армію, адже чимало його родичів воювали у її лавах за волю нашої країни. Зокрема, рідний брат бабусі Михайла, Євген Борецький, був вояком УПА і вижив після важкого поранення, яке отримав під час одного з каральних рейдів енкаведистів. Від нього Михайло чув багато розповідей про запеклі бої повстанців з окупантами.

Нині, виступаючи за державне визнання ОУН-УПА, Михайло захищає те, що є частиною його особистої історії. Українські герої мають бути вшановані, а молоді українці повинні вивчати правдиву історію національно-визвольної боротьби.

Батько Михайла, Головко Йосиф Богданович, родом із села Рожиськ Підволочиського району. Брав активну участь у подіях українського національного відродження 1980–1990-х років на теренах Тернопілля.

Як і мільйони українських сімей, батьки Михайла шукали можливості поліпшити життя для своїх дітей, заробляючи гроші за кордоном. Коли батьки були на чужині, чотирнадцятирічний Михайло залишився з молодшими братом та сестрою, взявши на себе важку роль голови сім’ї. На той час припадає період формування у нього лідерських якостей.

У 2000 році Михайло завершив навчання у загальноосвітній школі №9 м.Тернополя та вступив до Тернопільської академії народного господарства (тепер ТНЕУ). Під час навчання в академії брав активну участь у політичних акціях, зокрема “Україна без Кучми”. У 2005 році з відзнакою закінчив навчання за спеціальністю “Міжнародна економіка”, а у 2011-му аспірантуру в Тернопільському технічному університеті ім. Івана Пулюя на кафедрі “Маркетинг на виробництві”. У 2012 році здобув диплом за спеціальністю “Правознавство” у Київській міжрегіональній академії управління персоналом.

У 2002 році Михайлові довелося відчути на власному досвіді гіркоту заробітчанського хліба, перебуваючи у Німеччині та Італії на заробітках. Спілкуючись з українськими заробітчанами, він запитував себе: чому ми, працелюбний народ, живучи у багатій країні в центрі Європи, працюємо за копійки по всьому світу? Михайло, як і мільйони українців, не міг знайти потрібної відповіді на це запитання, тому вирішив повернутися в Україну, зайнятися громадською діяльністю і долучитися до політичної боротьби.

Повернувшись на рідну землю, у 2002 р. Михайло вступив до лав ВО “Свобода”. У 2005 році очолив Тернопільську міську організацію, а в 2011 р. – став заступником голови Тернопільської обласної організації ВО “Свобода”.

У 2006 році Михайло Головко обраний депутатом Тернопільської міської ради від ВО “Свобода”. Багаторазово визнаний громадськістю та журналістами одним з найактивніших депутатів. Серед його здобутків – важливі місцеві ініціативи, соціальні проекти, спрямовані на підтримку молоді, спорту, ветеранів ОУН-УПА, розвитку територіальних громад у різноманітних сферах суспільного життя.

У 2010 році на чергових виборах до Тернопільської міської ради громада міста вдруге обрала Михайла Головка депутатом. Він отримав найбільшу підтримку серед усіх мажоритарних округів міста. За останні роки Михайло Головко був автором низки важливих ухвал, які згодом були поширені по всій Україні: “Про заборону нічної торгівлі алкоголем у місті Тернополі”, “Про заборону розміщення на вулицях міста гральних автоматів”, “Про заборону продажу пива у паркових зонах міста та тютюнопаління у громадських місцях”.

Михайло Головко є головою обласної громадської організації “Твереза Тернопільщина”, активно займається спортом, веде та пропагує здоровий спосіб життя. Обраний головою Тернопільської обласної громадської організації “Захист рідної землі”, а також головою штабу “Захист української мови” на Тернопільщині.

Одружений, разом з дружиною Мар’яною виховує сина Гордія. Життєве кредо: «Шляхетність! Мудрість! Мужність! Шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!».
Василь Деревляний
Народився 23 серпня 1962, село Білоскірка, Тернопільський район, Тернопільська область. Народний депутат України. Член партії ВО «Батьківщина» з грудня 2001 року, голова Тернопільської обласної організації з січня 2003.
У 1979 році закінчив Баворівську середню школу і поступив в Київський геологорозвідувальний технікум на спеціальність технік-геофізик.
У 1982–1984 роках — служба в армії.
У 1985–1992 роках працював робітником на заводі «Оріон» (місто Тернопіль).
З 1992 по 2002 рік заступник голови ТОО УКРП.
З вересня 1997 по травень 1998 року заступник директора Тернопільського хлібзаводу № 1.
З січня 2002 року працював в ТзОВ «АНТ».

З січня 2003 року голова Тернопільської обласної організації партії ВО «Батьківщина».

З серпня 1989 року Василь Деревляний активно включився в національно-визвольну боротьбу, вступивши в Українську Гельсинську Спілку, на основі якої в 1990 році була утворена Українська Республіканська партія. Першим в Тернополі у січні 1990 року підняв червоно-чорний прапор боротьби українських націоналістів. Організував та очолював багато акцій в боротьбі за українську незалежність: маніфестації в Києві, поїздки під Верховну Раду, агітаційні поїздки в Дніпропетровськ та Донецьк напередодні референдуму, політичні акції на Тернопільщині.

В 1992 році був одним з ініціаторів створення Української Консервативної Республіканської партії, яка постійно займала безкомпромісну позицію до антиукраїнської влади в Україні.

За участь в акціях протесту проти існуючої антиукраїнської влади проти Василя Деревялного двічі відкривалися кримінальні справи: перша в 1989 році (за участь у маніфестації 23 серпня), друга — в 1997 році за участь в акції протесту 26 червня проти переслідувань владою націоналістів (по цій справі був засуджений Львівським обласним судом на півтора року умовно, судимість знята).

З 1998 по 2002 рік депутат Тернопільської районної ради. У 1999 році Василя Деревляного обрано керівником депутатської групи «Національний фронт».

З грудня 2000 року по липень 2001 року — координатор обласного Громадянського комітету Тернопільщини «За Україну без Кучми», відповідальний за проведення акції «Повстань, Україно!» (вересень 2002 — квітень 2003 року) в Тернопільській області, був учасником акцій у Києві.

З листопада 2001 року керівник Тернопільського обласного штабу «Блоку Юлії Тимошенко». На виборах 31 березня 2002 року Тернопільська область надала найбільше підтримки «Блоку Юлії Тимошенко».

З 9 грудня 2001 року після об’єднання УКРП з партією ВО «Батьківщина», член партії ВО «Батьківщина». В 2003, 2005, 2007, 2010 роках обирався головою ТОО партії ВО «Батьківщина».

В 2005 році закінчив Юридичний інститут Тернопільського економічного університету по спеціальності правознавство.

З 2002 по 2006 рік — депутат Тернопільської обласної ради, керівник фракції «Батьківщина», член президії обласної ради.

У 2006 року та 2007 року обраний народним депутатом України за виборчим списком Блоку Юлії Тимошенко. Голова підкомітету з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
30 травня 2010 року під час дванадцятої звітно-виборчої конференції Василя Тимофійовича Деревляного обрано головою Тернопільської обласної організації партії ВО «Батьківщина».
Ігор Побер
Народився 17 грудня 1968 року, с. Ковалівка Борщівського району Тернопільської області. Освіта: 1985 – 1990 – навчався в Тернопільському педагогічному університеті на факультеті фізичного виховання.
1987-1989 – служба в армії.
200-2002 – навчання в магістратурі Тернопільської Академії народного господарства за спеціальністю «Облік та аудит».
Досвід роботи: 2009 рік – Начальник управління з питань фізичної культури та спорту Тернопільської ОДА;
2010 рік – голова Тернопільської обласної організації Політичної партії «УДАР Віталія Кличка».
Захоплення та інтереси: Багаторазовий чемпіон Європи та світу з бодібілдингу і пауерліфтингу.
Віце-президент федерації бодібілдингу України.