Із “Криниченьки” майже 50 літ ллється чиста пісенна вода по всьому Тернопіллю

Яке це диво — українська пісня, кого тільки не полонила її вічна краса! Вона — живий скарб, що йде від душі від покоління до покоління, несучи радість, чаруючи людську душу, даючи силу й натхнення. Й ось 27 серпня, недільного дня, у великій концертній залі Кременецького районному Будинку культури відбувся чудовий творчий вечір під назвою «З любов’ю до вас» із нагоди 30-річчя присвоєння почесного звання «Народний аматорський» жіночому вокальному ансамблеві «Криниченька» Будинку культури с. Білокриниця.

Ведучий-конферансьє, головний режисер Кременецького РБК Ігор Ленчук докладно й цікаво, захопливо та пізнавально, у поетично-ліричному стилі, нестандартно і, водночас, із гумором розповів про історію створення колективу у 70-х роках, його учасників, династії, концертну діяльність, нагороди:

— Тепер слід у минуле трішки зазирнуть, коротке виголосити слово про рідної «Криниченьки» пісенну творчу путь…

…У далекому 1970 році на районній сцені вперше прозвучала назва «Криниченька». І звідтоді співоча спільнота, однодумці, отримавши глибинний поштовх до творчого зростання, впевненою ходою рушила крізь п’ять (!) десятиліть. Не вистачить і доби, аби перелічити численні здобутки нашої білокриницької «Криниченьки». Десятки нагород та відзнак, участь у сотнях мистецьких заходів Кременецького району й Тернопільської області. Серед найбільш знакових подій у житті уславленого колективу слід виокремити такі:

Лауреати обласного огляду — конкурсу художньої самодіяльності (1985 р.); учасники телевізійного конкурсу «Сонячні кларнети» на телеканалі УТ-1 (1986 р.); дружній візит у Сумську область напередодні проголошення Незалежності України

(1991 р.)…

Далі була робота в Кременецькому РАЦСІ (1991 р.).

«Криниченька» навіть стала переможницею обласного огляду-конкурсу обрядових ансамблів обслуговування районного РАГСу (обряди одруження).

У червні, із 2002-го, – вокальний колектив щорічно

брав участь як Народний аматорський вокальний ансамбль «Криниченька» в урочистому відкритті XIX Всеукраїнській спартакіаді лісників (приуроченій Дню Незалежності України).

На колишньому телеканалі УТ-1 пролунав виступ білокриницьких голосистих співачок «Дзвенить піснями рідний край» (Кременецький район).

У вересні-жовтні 2005 року «Криниченька» була незмінною учасницею творчих звітів Кременецького району на обласній сцені…

…А в далекому 1987 році, під керівництвом Валентини Січковської та за творчого сприяння знаного музиканта та аранжувальника Ігоря Кравчука вокальний ансамбль «Криниченька» було удостоєно почесного звання «Народного аматорського».

Звичайно, приємно, коли стільки друзів зійшлося на спільне свято, але, на жаль, невблаганна доля не всім, кому дорогий цей колектив, дозволила стати свідками звітного свята. Тож саме цієї миті присутні в залі пригадали імена тих учасниць колективу, кому не судилося дожити до цього дня, та вшанували світлу пам’ять артистів хвилиною аплодисментів…

За свою багаторічну творчу діяльність Валентина Андріївна Січковська, будучи хресною мамою «Криниченьки», постійно перебуває у творчому пошуку. Часто на різних сценах можна побачити і чудових солісток колективу, які зачаровують слухачів своїми оксамитовими голосами. Також не рідко вдячні глядачі Кременеччини стають свідками неперевершених виступів різноманітних вокальних тріо, дуетів та квартетів – учасниць ансамблю. Отже, й того ювілейного дня кременчани мали невимовну насолоду від спілкування з чарівними солістками «Криниченьки».

Упродовж вечора прозвучали відомі й милі серцях слухачів пісні українських композиторів та самодіяльних авторів Кременеччини та Тернопільщини, зокрема, білокриничанки, методиста із вокального жанру Кременецького РБК Галини Страдомської (Омельчак), відомого творчого подружжя кременчан Ольги та Олександра Бистрицьких, знаного автора-тернополянина Олександра Смика…

Усяким людям всякії дари:

Одному ясний ум.

Що не знаходить в світі пари.

Другому — рій крилатих дум,

Що, мов орли, летять за хмари.

Ще іншим — руки золоті,

Що очі бачать — руки вміють.

Який же дар дістали ті.

Що вміють гарно так пісні співати.

Мені здається, в скарбі тім

Любові Божої найбільш дісталось їм, — продовжував свої гармонійно вмотивовані, влучно підібрані поетичні, ліричні відступи-вкраплення ведучий концерту.

Поетичні рядки «Україно моя! Стиглий колос, замріяне небо…Ти — в джерельній воді, в працьовитих натхненних руках. Ти — у кожному серці, і хочеться жити для Тебе. Щоб словами пісень ти бриніла в майбутніх віках…» — стали свого роду прологом до пісні «Моя земля, моя любов» на вірші Юрія Рибчинського та музику Ігоря Карабиця.

«Пісня — незбагненна. Пісня — Дар Господній. І від неї стане серцю в грудях тісно. Бо така від Бога українцям доля: в щасті чи в недолі — все життя у пісні…» Ці слова пломеніли немовби лейтмотивом пісні «Нове тисячоліття» на вірші та музику самодіяльної білокриницької композиторки Галини Страдомської (Омельчак).

Хороша пісня, наче поклик долі – тамує біль і не рахує літ. Іду я з нею по життєвім полі та відчуваю струн душі політ, — пройняв до глибини душі твір «Три дороги» на вірші авторки-тернополянки Марії Баліцької й музику О. Зозулі.

Летять літа, мов білі журавлі… Дзвенять, літа, як ті волошки в житі, та не зникає слід їх на землі, якщо для добрих справ були прожиті, — підтвердила мелодійним пісня «Слід на землі» на вірші М. Куєва та музику М. Новицького.

Людське безсмертя з роду і до роду у вись росте з коріння родоводу, і тільки той, у кого серце чуле, хто знає, береже своє минуле та вміє шанувать сучасне, лиш той майбутнє вивершить прекрасне! – підтвердила душевна пісня «Коріння» на вірші Володимира Вихруща, музика Володимира Толмачова.

Навіяла романтичні мотиви лірична українська народна пісня в обробленні В. Їжака «Нічка цікавая».

Зачарувала й сколихнула чулі серця відома українська народна пісня в обробці Ігоря Кравчука «Карі очі».

Пісню-дарунок «Цвіте калина» дзвінкоголосо виконала багаторічна, але чарівна солістка колективу Наталія Тимощук.

У День народження колективу — як же ж у день іменин та без гостей? Хтозна, може колись хтось із юних артистів, які зійшли на найвищу кременецьку цю сцену, віллється й до складу «Криниченьки». Що ж, із роками побачимо, а того світлого дня слухачі щирими оплесками зустріли юні обдарування із с. Білокриниця – на вірші та музику Наталії Май пролунала відома й улюблена пісня «Виглядаєм сонечко», котру виконали маленькі вихованці дошкільного навчального закладу «Берізка».

Мелодійний та вихристий «Вальс», котрий недарма й цілком справедливо називають «Королем танцювального Всесвіту», подарували ювіляркам учасники танцювально-спортивної студії «Антре» (керівник — Олена Трофимлюк).

Милозвучну й романтичну пісню «Колір ночі» англійською мовою виконала солістка «Криниченьки» Вікторія Онучина.

Чарівливий, ніжно-голосистий твір «Забери у казку» заспівало тріо у складі Олександри Горобець, Вікторії Онучиної та Ірини Струкало.

І знову на сцену виходили гості й друзі по аматорсько-мистецькому цеху кременецького краю. У виконанні вихованки Народного аматорського ансамблю танцю «Орієнталь» РБК приємно здивував кольоровою гамою рухів та виконавською грацією танець «Веселкова феєрія».

…Немов ударили вечірні дзвони на дзвіниці, полинули акорди ніжні до зірниці, озвалася вечірня пісня молитовна, о, радуйся, Маріє Діво, ласки повна!.. Так-так, вокальний ансамбль «Криниченька» у своєму репертуарі плекає й на повні груди «підіймає» аж до піднебесся такі складні за нотною побудовою твори, як, приміром, високодуховний і славнозвісний «Ave Maria» Йогана Себастьяна Баха, Штефана Гуно.

На срібних струнах бабиного літа

Осіння тиха музика заграла.

Уся земля, росою вранці вмита.

Свою одвічну пісню заспівала.

Ключі пташині в небо піднялися.

Є нотний стан — лиш ноти записати…

Мелодії над світом розлилися…

Любити й жити треба поспішати…

На вірші та музику Анатолія Житкевича пролунала пісня «Музика землі» у злагоджено-зіспіваному виконанні ювілярок-«криниченьок».

Акапельне звучання пісні “Ой гай, мати, гай” завжди зачаровувало слухачів, мабуть, тому, що ця пісня — народна, котру обробив відомий український композитор Микола Леонтович, і завдяки цьому музичному обробленню показаний увесь глибокий зміст всього твору-перлини.

…Тебе співець підніс аж понад зорі

Та ще й безсмертним світлом оточив.

Тебе, о вічна музико любові.

Що в майбуття іде крізь плин віків…

На вірші відомих кременецьких творців Ольги Бистрицької та музику Олександра Бистрицького концертну залу заполонила дивовижними переливами милозвуччя пісня «Дівочі мрії» у чудовому виконанні солістки «Криниченьки» Наталії Тимощук.

Пролунав романс «Як довго я не розплітала коси», до сліз розчуливши душі слухачів, створений на вірші та музику Олександра Смика (аранжування — Ігоря Кравчука).

Особливу ж подяку і ведучий вечора, і художня керівниця «Криниченьки» склали та низько вклонилися за багаторічну плідну творчу співпрацю, а також презентувавши цінний подарунок і квіти неперевершеному музикантові та аранжувальнику, незмінному концертмейстерові, викладачу Кременецької школи мистецтв імені М. Вериківського Ігореві Кравчуку. Бо без цієї особистості, справжнього скарбу, Майстра електронного й живого фортепіанного музикування, глибокого музикознавця та турботливого наставника, як з’ясувалося, взагалі б не відбувся згаданий жіночий вокальний ансамбль. Адже саме його витончене володіння музичним інструментом, саме його багатющий життєвий, творчий досвід, невичерпна скарбниця всіляких композиторських й аранжувальницьких «родзинок»-знахідок, інструментальних технік, музично-мистецьких вирішень і дарує краянам ось уже впродовж стількох десятиріч свіже, оновлене звучання, здавалося б, відомих та знайомих пісенних творів-діамантів. Бо, як одного разу жартома й доброзичливо висловилася вельмишановна  художня керманичка «Криниченьки» Валентина Андріївна Січковська, «У природі, на світі є багато здібних, неординарних аранжувальників, але саме великий кременецький музикальний Талант від Бога Ігор Кравчук є «живим» доказом існування надприродного!..»

…Коли вечір готує приємні сподівання на зустріч із милим, то протягом дня співається радісно. Якщо веселі думки, то веселі й пісні. Про її величність Любов — найвище почуття і найсвітліше, цю благодать, котру дарує час, адже у коханні ми і кращі, й добріші, й тому любов у серці хай горить у нас, пролунала популярна українська пісня «Запитай у серця» на вірші В. Кудрявцева, музику Олександра Семенова.

…Тридцять років, багато це чи мало? У контексті Всесвіту – це навіть не мить. Але в рамках людського життя – це ціла епоха. Тож приємно зазначити, що любов до української пісні приводить до «Криниченьки» вже артисток у третьому (!) поколінні учасників. Відтак численні слухачі оплесками чи навіть гучними оваціями вшанували тих чудових родоначальниць ансамблю, чия любов до прекрасного й особистий творчий приклад створили вже співочі династії учасниць «Криниченьки»:

Ірину Семенівну Вовк, Марію Олександрівну Гринчук, Людмилу Яківну Матвійчук, Валентину Григорівну Зубкевич, Олександру Григорівну Кривчун, Світлану Миколаївну Кузь, Валентину Степанівну Міньковську, Лесю Павлівну Біндас, Софію Іонівну Стрікулу, Ольгу Савівну Мельничук, Олену Татаріну.

–Тож Для вас, дорогі родоначальниці, — мовив ведучий Ігор Ленчук, — та для усіх учасників колективу всіх часів і періодів прозвучить ця незабутня, безсмертна пісня на вірші Дербеньова, музику Зацепіна (аранжування — Ігоря Кравчука) «Є тільки мить» (під час пісні було продемонстроване добірно-ємнісно підібране й створене із чорно-білих та кольорових світлин життєпису «Криниченьки» «сукупне слайд-шоу»).

Також життєлюбно, життєствердно, наснажено й оптимістично полинула в слухацьку залу пісня на вірші Н. Полтавської та музику О. Моршавки (аранжування — Ігоря Кравчука) «Джерело любові».

…Цвіте калина біля хати,

Курличуть в небі журавлі,

А на покутті — Божа Мати

І хліб рум’яний на столі.

Це все мій дім, моя Вітчизна,

Що Україною зову,

Моя сім’я, моя родина,

За них я Господа молю!..

Ось так патріотично, питомо по-українському, велично вінчав глибоко національне свято-дійство, завершуючи мистецький захід, високодуховний, складний за своєю нотною побудовою твір на вірші О. Бориса та музику В. Хлиста «Молитва за Україну».

Шанованим ветеранам колективу були вручені цінні подарунки.

Упродовж вечора учасницям ансамблю «Криниченька» глядачі дарували квіти та щедро «викупали» вокалісток «у теплих хвилях» гучних оплесків.

На завершення яскравого свята з вітаннями та словами вдячності й букетами квітів виступили начальник відділу культури, туризму, національностей і релігій Кременецької райдержадміністрації Лариса Антонюк, художній керівник та соліст РБК Володимир Дзюма, методист із вокально-хорового жанру РБК Галина Омельчак, самодіяльна поетка й виконавиця власних аматорських пісень із с. Підлісці Олена Барвінок.

А Білокриницький сільський голова Оксана Шевчук спеціально до ювілейної урочистості разом із колективом сільради та односельцями організувала виготовлення та закупівлю для учасниць ансамблю новенькі, просто чудесні сценічні, вишукані, ніжні, біло-блакитні вишивані костюми, виконані в істинно народному стилі, осяяному волинськими барвами, та під завісу дійства вручила учасницям колективу цінні подарунки.

Ростислав ЛЕНЧУК, кореспондент Кременецького інформаційного центру «Діалог», член НСЖУ

Фото Віталія ЧУМАКЕВИЧА