«Не влізай – уб`є!»: чортківські журналісти розклеїли листівки на закинутих будівлях міста
Діти, особливо підлітки, люблять закинуті споруди. Кожна «заброшка» міста – це місце таємних зборів та безкоштовний і дуже небезпечний атракціон. Журналісти Чортків.Сity розклеїли листівки на закинутих будівлях міста, щоб звернути увагу на те, що вони аж занадто доступні для малих. І практично ніхто з цим нічого не робить.
Свіжий приклад – нещодавня трагедія, яка мала місце під час шкільних канікул на території закинутої хімчистки, де у високовольтній незачиненій підстанції був смертельно вражений струмом 14-річний підліток.
У ході цієї акції на закинутих спорудах Чорткова ми вивісили інформаційні листівки наступного змісту:
Звичайно, ми хотіли погодити їх встановлення, як того вимагає минулорічне рішення виконкому, з міською радою. Однак найближче його засідання планується через тиждень. Й не факт, що це питання буде включене до порядку денного. Все ж, не думаємо, що наша акція буде розцінена як серйозне правопорушення. І навіть якщо нам «впаяють» штраф – це не той випадок, коли комусь від того стане легше.
Кафе «Політ»
Першою будівлею, що вже не один рік є своєрідною антивізитівкою міста, для проведення акції стало занедбане приміщення колишнього кафе «Політ». (Свого часу про це писав наш сайт). Воно належить Міністерству оборони, і з усього видно, йому до нього немає ніякого діла. Чого не скажеш про нас, чортківчан. Адже розміщене на транзитній вулиці Незалежності й виставляє нас у непривабливому вигляді перед гостями міста. Міська влада мала б, напевне, хоча б його якось обгородити, щоб туди не мали доступу діти. А загроза тут чатує з усіх боків. Адже у вибитих віконних пройомах і на долівці повно скла, служить прилистком для алкоголіків та наркоманів тощо. Як то кажуть, до біди недалеко. Три листівки, розклеєних по периметру, можливо, стануть комусь пересторогою.
Військова казарма на Монастирській
Пустуюче не один десяток років приміщення колишньої казарми військового гарнізону – теж з розряду аварійних. Тут ми застали немолодого віку чоловіка а та жінку, що саме виходили з нього; двері були відчинені навстіж. Подейкують, що його облюбували безхатченки, не раз доводилося особисто бачити, що у темну пору доби крізь затулене поліетиленовою плівкою вікно пробивається світло жарівки.
Стеля у багатьох місцях впала, у віконних рамах – залишки битого скла. Перед самим приміщенням помічаємо – нещодавно проведено вирізку дерев і чагарників. Хочеться сподіватися, що й сюди дійдуть руки.
Хімчистка по Шопена
Територія колишньої хімчистки сьогодні обгороджена повністю – навіть миша не проскоче. Свіжо пзабиті дошки видають, що так було не завжди. Попри запевнення на камеру чиновників, мовляв, як діти туди потрапили, адже там все навколо обгороджено, документально можемо підтвердити протилежне, побувавши на місці події наступного після трагедії дня. Це у нас в крові: поки грім не вдарить – мужик не перехреститься. Все ж для профілактики і тут поклеїли листівки.
Котельня на Вокзальній
Котельня колишнього будинкоуправління Львівської залізниці, яка після передачі місту виявилася нічийною, уже не один рік викликає нарікання мешканців прилеглих будинків. Головна загроза – аварійний цегляний височенний комин, вершок якого похилився, і невідомо в який бік він може впасти будь-якої миті. Ми заледве знайшли туди вхід через щільну навколишню забудову. І все було б нічого, якби не прочинена хвіртка у воротах. Тут теж видно ознаки «цивілізації» – биті пляшки, кимось принесений сюди диван, старий матрац тощо. Що цікаво, під час наших відвідин закинутих приміщень у місті ніде не помітили залишених шприців чи голок. Хочеться вірити, що перевелися у нас наркомани, а ось любителі оковитої…
Залізнична лікарня
Уже повертаючись до автомобіля, щоб їхати до редакції, зовсім випадково помітили прочинені вікна до напівпідвального приміщення медустанови все тієї ж Львівської залізниці. Піднявшись сходами всередину, зустріли ту ж картину – прочинені двері, вибиті всередині вікна реєстратури, двері, повне запустіння й руїни і наслідки візиту прихильників зеленого змія. А поруч з чагарників виднівся відкритий люк. Ще не затерлася в пам`яті чортківчан трагедія, яка мала місце років вісім-десять тому з дитиною дошкільного віку на Кадубі. На жаль, у нас більше не залишилось листівок. Але ми ще сюди завтра повернемось.
Може, ще хтось підкаже, де у Чорткові безхозні будівлі, які можуть нести потенційну загрозу дітям і навіть дорослим? Їх уже менше, ніж ще декілька років тому. Знайшовся господар для недобудованої швейної фабрики, на місці закинутого торгового центру невдовзі виросте житловий масив “Канада”, кам’яний замок зачиняється на ключ. Тож поки він знайдеться для інших споруд – мусимо діяти. Навіть якщо не для всіх, а хоча б через одного з до всього цікавих дітлахів дійде, що та чи інша закинута будівля – пастка для дітей і тут їм робити нічого, вважатимемо за успіх.
Коментарі вимкнені.