Компактна неоготика Лошнева на Теребовлянщині

Коли приїдете до Лошнева, то майже одразу, як зійдете з автобуса, побачите костел св. Йоана Кантого. До нього прямуватиме вулиця і він буде її логічним закінченням, чи то пак знаком оклику. Проте не треба одразу поспішати до нього.

Дайте собі нагоду зазнайомитись із Лошневом — так мандрівка набуде сенсу та глибини. Спершу пройдіть далі вулицею — там залишки замку, перероблені під гуральню. Конкретної інформації про нього не має, згадано лише, що то замок Дульського, а далі всі сліди губляться. Тому, коли залишки давнини вас цікавлять, то вам саме сюди. Будівля не сказати б що вражає, але таки справляє враження. Принаймні, вартує того, щоби її оглянути, звернувши увагу на цікаву кладку.  

Трохи далі — старий млин. Минулого року біля нього росли великі дерева і місце було набагато атмосфернішим, цьогоріч довелось милуватися млином і озерцем без дерев. Але млин теж достойний того, аби його обійти та оглянути — зокрема, зверніть увагу на вікна — вони тут дуже цікаві.

Далі можна вирушати на знайомство із костелом. Він добре збережений, невеличкий та дуже симпатичний. Почати бодай із тендітної сигнатурки, височіння якої видно здалеку. Підійшовши ближче, розгляньте двері — їхня різьба зачаровує, збереглась автентична дверна ручка. У нішах обіруч збереглись скульптури. Колись вони були й перед костелом, тепер від них залишились тільки уламки. А ось дзвіниця себе, здається, дуже добре почуває. Обійдіть костел — вітражні стрілчасті вікна — суцільне задоволення.

На https://templesua2.jimdo.com/костели/лошнів/ можна почитати про історію храму. «В 1870 році в селі було розпочате будівництво костелу коштом місцевих парафіян та на пожертви Віктора Баворовського. Завершилося будівництво в 1873 році. Тоді ж костел освятили титулом святого Яна з Кентів… 1 серпня 1934 року до римо-католицької парафії в Лошневі приєднали римо-католицькі парафії в селах Боричівці, Кровінка, Сущин. За переписом 1935 року в Лошневі проживало 3200 осіб поляків, 523 — українців, 31 — євреїв. У червні 1945 року місцевий парох із вірними виїхали у Польщу, забравши частину церковного майна, зокрема, й образ Видіння святого Станіслава Костки. До 1991-го року храм використовували для зберігання отрутохімікатів. Зараз костел належить не чисельній римо-католицькій громаді».

Анна Золотнюк.

Фото авторки.