Тернополянки можуть стягувати аліменти навіть з батьків за кордоном

Нормативно-правовим докуменом, що регулює стягнення аліментів за кордоном є Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, укладена у м. Нью-Йорк 20 червня 1956 року. Для України Конвенція набула чинності з 19 жовтня 2006 року.

Конвенція врегульовує механізм передачі прохання про стягнення аліментів з відповідача, передачу судових рішень у договірну державу, в який приймається рішення про виконання.

На сьогоднішній день Конвенція про стягнення аліментів за кордоном дозволяє вирішувати питання, пов’язані із здійсненням батьківських прав і виконанням обов’язків матеріального характеру, незалежно від громадянства і місця проживання батьків і дітей.

Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.

В Україні заінтересована особа може звернутись до Міністерства юстиції України або територіального управління юстиції за місцем проживання    для отримання повної інформації щодо порядку вирішення питання про стягнення аліментів на території іноземної держави, яка є учасницею зазначеної Конвенції.

Міжнародним законодавством визначається два способи стягнення аліментів за кордоном:

–  звернення до компетентного органу іноземної держави із заявою про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном.

– звернення до компетентного органу іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави.

Звернення із заявою про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном застосовується у разі, коли відсутнє рішення суду України про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, або коли згідно із законодавством іноземної держави вирішення питання здійснюється за місцем проживання відповідача, або коли потребує вирішення питання про зміну розміру аліментів.

Звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції оформлюється позивачем письмово в довільній формі. З урахуванням вимог статті 3 Конвенції заява чи додатки до неї повинні містити таку інформацію та документи: а) повне ім’я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу, його місця проживання протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи, фотокартку (за наявності); б) відомості про фінансові та сімейні обставини відповідача, у тому числі інформацію про належне йому майно; в) відомості про фінансові та сімейні обставини позивача (заявника), у тому числі довідка про доходи; г) засвідчена копія документа, що підтверджує ступінь родинних зв’язків між відповідачем та особою, на користь якої вимагаються аліменти (наприклад, свідоцтва про народження, рішення суду про встановлення батьківства тощо); ґ) фотокартка позивача; д) банківські реквізити рахунку на який необхідно перераховувати аліменти; е) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження відповідача (боржника) чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною іноземною державою, яка є учасницею зазначеної Конвенції як необхідна.

До звернення додаються нотаріально засвідчене доручення, яке уповноважує орган, що приймає, відповідної Договірної Сторони діяти від імені позивача, або інформація про будь-яку іншу особу, уповноважену діяти від імені позивача та  переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову іноземної держави на території якої пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову.

Звернення з проханням (клопотанням) про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої Договірної Сторони подається позивачем або уповноваженою на це особою письмово в довільній формі.

До звернення додається клопотання про визнання і виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, яке має містити таку інформацію: а) повне ім’я відповідача (боржника), дата народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адреси протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартка; б) наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно; в) банківські реквізити рахунку на який необхідно перераховувати аліменти; г) будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцезнаходження боржника чи виконанню клопотання або яка визначена відповідною іноземною державою, яка є учасницею зазначеної Конвенції як необхідна.

До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи: а) копія судового рішення (бажано із зазначенням твердої грошової суми відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України); б) довідка про те, що рішення набрало законної сили; в) довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;                 г) довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;             ґ) при необхідності та можливості копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті.

До звернення додається фотокартка стягувача і переклад клопотання та документів, що до нього додаються, на офіційну мову іноземної держави на території якої пропонується здійснити визнання і виконання рішення, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову.

Завідувач сектору представництва інтересів держави та органів юстиції в судах Головного управління юстиції у  Тернопільській області І.П. Шпит