Основні досягнення Романа Заставного
Сьогодні відзначають день Романа, тож «Погляд» поспілкувався з нашим відомим сучасником екс-мером Тернополя Романом Заставним. Особливо нас цікавило, що змінилося з часів його мерства та особисте життя пана Романа.
– Я дуже радий, що у мене була така можливість. Неважливо, чим все закінчилось, адже це величезний досвід. Він незамінний, – каже Заставний. – Першого липня у мене виповнилося двадцять п’ять років від початку мого трудового стажу. Працювати я почав із чотирнадцяти років у шкільному підряді. Нас було шестеро, я був бригадиром. На нашій відповідальності було півтори гектара часнику. А до того також заробляв гроші: продавав яблука.
Зараз чоловік активно займається громадською роботою, бізнесом і багато часу приділяє власній сім’ї. Основним своїм досягненням вважає власних синів.
– Хабарів за навчання не даємо, синові доводиться багато часу приділяти навчанню. За рік старший син помітно подорослішав. Страшнувато стає: невже я такий старий, що у мене такі дорослі діти. Можу сказати, що мені пощастило з дітьми,а їм – пощастило з нами. Молодший син хоче бути лікарем. Старший прагне стати юристом. Мої батьки не впливали на вибір моєї професії, батьки дружини – також не заважали їй обирати свій фах, тому і ми дозволяємо дітям прийняти власні рішення. Взагалі-то, батько виховував мене досить жорстко, за що я йому дуже вдячний. До вступу в інститут я узгоджував свої проблеми з ним через посередника – маму. Але коли прийняв рішення одружитися, то батько дізнався про це першим. Саме тоді я переступив через цей бар’єр.
Роман Заставний полюбляє займатися городом, косить траву, вирощує суниці, малину. При цьому принципово не допомагає батькам вирощувати картоплю:
– Картополю ми не садимо – це роблять батьки. І ми нічого зробити не можемо –десять років з цим «боремось». Садять мінімум десять соток щороку, а кожної весни проблема: де ж подіти залишки картоплі? Роздаємо родичам, знайомим. І з кожним роком я все більше усвідомлюю, що цей процес перебороти неможливо, його можна тільки підкоректовувати. Батькам з картоплею не допомагаю. Принципово. Тому, що українці вирощують картоплю у своє задоволення. Ніхто не зважає, що це не вигідно. А я – раціональний, і не люблю робити того, чого не варто.
Нещодавно Роман Заставний продав частину бізнесу і дуже задоволений, що вчинив саме так: з’явилася можливість жити і витрачати гроші. Любить відпочивати в горах, відпочинок на морі вважає неповноцінним. Дружина Оксана для Романа Заставного є «бойовою подругую»:
– Це мій перший помічник, секретар, це мама моїх дітей, улюблена жінка. Мені пощастило. Найпроблематичнішими були перші вибори. Дружина була не готова, навіть мала проблема зі здоров’ям через все це.
Зараз дружина частенько «балує» Романа Йосиповича домашніми солодощами: рулетами та рогаликами із вишнею.
придурок
Романе Йосиповичу.
не можу не втриматись і таки подякую вам за те, що ви були мером нашого міста.
дякую, що ви почали процес підготовки гуртожитків до приватизації.
дякую, що ви робили кожного року по фонтану.
дякую, що ви змінили вигляд центральної частини міста.
дякую за памятник Соломії.
дякую за освітлені парки, яким зараз так пишається ваш наступник
дякую за дитячі майданчики, які ви почали оновлювати
дякую за спортивні майданчики, які ви зробили, а пан Надал тільки про це написав в своїй програмі, але не зробив жодного
дякую за те, що ви були з громадою і чесно проводили прийом громадян.
дякую, що ви не були залежними від своїх однопартійців і тих, і за те, що фінансували вибори власними силами.
просто, дякую, за те, що ви були мером нашого Тернополя
Дякуємо що розплодили жополизів ака Омелян з Барною та Святослава Романовича, котрий вважає людей лохами.
На Бродівській Заставний дійсно підготував гуртожитки до приватизації, і якби не депутати від Свободи то зараз два гуртожитки були б у приватній власності Ромця.
дякуємо що поставили на озері замість фонтану “струю Заставного” і закрили фонтани на стометрівці.
Дякуємо що відмили кілька мільонів гривень та вгробили центральну площу міста.
Дякуємо за Крушельницьку на Бандери, обренуту задом до театру.
ДЯкуємо за запущені парки і економію енергоенергії – темно було навіть в центрі.Зараз навіть у мене в дворі є три фонаря.
ДЯкуємо за забудовані дитячі та спортивні майданчики, наприклад Злуки 59 збудовано саме на спортивному майданчику.
ДЯкуємо за те, що вас таки пішли з Листопадової, бо такого крадія і мудозвона ще Тернопіль не знав і певне не знатиме.
До “Приставного”. Коментуватиму по абзацах.
1. Таке не коментую. Занадто низько ти опустився.
2. Наведи докази, що Заставний хотів приватизувати гуртожитки. Це так щоб ляпнути?
3. “Струю Заставного” поставила компанія “Київстар”, яка просто вирішила пропіаритись. Потім фонтан став їм непотрібним, тому компанія вирішила подарувати його місту. Фонтани на стометрівці – а хто б їх ремонтував напередодні зими? А після виборів цього робити не було вже кому.
4. Про відмиті мільйони – факти в студію. Що вгробили цетрі міста? Не подобається бруківка. Потрісканий асфальт на площі був кращий?
5. У тебе проблеми з географією. Пам’ятник Крушельницькій стоїть на бульварі Шевченка (або ж на вулиці Руській, перед якою стоїть пам’ятник). І вона стоїть не задом до театру, а на його фоні. В іншому випадку Соломія стояла б задом до фотографів, які бачать у кадрі її на фоні театру.
6. Парки при Заставному не були запущені. А для того, щоб вони виглядали кращими, потрібно було провести комплексну їхню реконструкцію, на що потрібні великі гроші. “Відмитих” грошей (як тут хтось говорить) тут все одно б не вистачило. Однак частина робіт була зроблена – новий фонтан та освітлена центральна алея у парку Шевченка. Також освітлено бульвар Шевченка. Теперішня влада в центрі нічого не освітила. А три фонарі у твоєму дворі – це не показник.
7. При Заставному дитячі майданчики відновлювались і будували нові: вул. Старий Ринок, у дворі між вул. Пушкіна, Тарнавського та Богдана Лепкого та інші. А двір на Злуки, 59 почали забудовувати ще при Левкові, ще десь у 2004 році.
8. Не коментую.
ДЯкуємо за те, що вас таки пішли з Листопадової, бо такого крадія і мудозвона ще Тернопіль не знав і певне не знатиме.
Як же не знатиме – от надал є 🙂