Кого з тернополян пошлють до Австрії по свічку з Вифлеєму

Визначено пластунів, які будуть представляти Україну на міжнародних акціях Вифлеємського Вогню Миру в Австрії, Прибалтиці та Болгарії. Делеговані українці відвідають Відень, Мюнхен, Вільнюс, Ригу, Таллін, Новий сад та Софію.

Серед 25 пластунів, котрі поїдуть до Австрії є й тернополянка Христина Міщій.  Вона розповіла «Погляду», як минулого року побувала в Прибалтиці в рамках акцій Вифлеємського Вогню Миру.

–          Минулоріч я їздила в Білорусію, Литву, Латвію, Єстонію, – розповідає Христина. – Була наздвичайно задоволена самою атмосферою поїздки, оскільки потрапила в шалено позитивну групу. Також дуже сподобався той передсвятковий настрій з яким нас назвичайно тепло приймали представники діаспори, тоді наче сам Вефлиємський вогонь запалював іскорки в серцях людей.

Найбільш казковішим тернополянці видався Таллін, в який пластуни потрапили на свято Миколая.

–          Там нас в своєму духовному центрі (не знаю як те приміщення привильно назвати, бо це і його дім, і церква, і місце збору громади, а в підвалі навіть була фабрика паперу та листівок ручної роботи) приймав пан Анатолій. Це було дуже казково, бо він дуже харизматична особистість – мав чудову колекцію іграшок ручної роботи та колисок народів світу, писанок, та всілякої всячини…

А ще, за словами Христини, вона бачила вежу, де можна написати комусь листа на власноруч виготовленому папері, і залишити там на багато років, віддавши людині координати скриньки і шматок штампеля. Такі листи обов’язково передають адресату.

–          Після цієї поїздки я більше долучилась до діяльності міжнародної служби Пласту, продовжує Христина Міщій, – перекладаючи статті та описуючи події міжнародних ацій.

Минулоріч в делегації пластунів на акції Вифлеємського вогню Миру їздили і колишня тернополянка, котра зараз працює в Києві, Оксанка Гнатюк, з куреня Орликівці, і Володя Карпінець з Червоної Калини.

Цього року до делегації в Австрію з Тернополя потрапили також Роксоляна Оліярчик, Марта Томахів та Юля Вонітова – всі пластунки з колишньго 58 куреня, а зараз Степові Відьми.

–          Загальний відбір членів делегації, відбувається за попереднім зголошенням на пластовому порталі, – продовжує Христина Міщій. – Всі пишуть свій пластовий життєпис, чому хочуть взяти участь саме в цій акції, чого очікують від неї. Особисто я вирішила зголоситися саме в Австрію, оскільки в країнах Прибалтики вже була, а в Болгарію, Румунію чи Сербію просто не хотіла їхати. Я працюю в сфері туризму, тому влітку мала до 15-ти туристичних рейсів в Болгарію. Хоча самі по собі ці країни дуже цікаві.

Довідка “Погляду”

Вифлеємський Вогонь Миру — міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа.

Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу Вечерю. Крім того, Вогонь заносять до сиротинців, лікарень, щоб ті, котрі перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану — до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю або гасити раз запалену від Вогню свічку — за твердженням священиків, від цього святість Вогню не втрачається.Вифлеємський Вогонь, котрий символізує тепло, мир, злагоду і сподівання, Україною від міста до міста поширюють пластуни. Вони передають Вифлеємський Вогонь Миру у всі свої осередки, таким чином він потрапляє щороку більш, ніж у 20 областей України — від Закарпатської до Донецької.

Цю прекрасну передріздвяну традицію – розповсюджувати Вифлеємський Вогонь Миру – започаткували у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх інших, хто потребує допомоги та підтримки. І одразу ж цю благородну справу, з ініціативи Гюстава Ґрюнвальда, взяли в свої руки скаути.

Щороку австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме з рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Від Австрії, через Словаччину та Польщу, у середині грудня, Вогонь потрапляє і в Україну, де ним опікується найбільша скаутська організація України — Пласт.

Вперше Вогонь до України потрапляє ще 1992 року, але як приватна ініціатива окремих пластунів. Офіційно відлік ведеться від 1998 року, коли Вогонь передали в Україну на митному переході.

Люба Вовк, “Погляд”