Тернополяни їздили у Харків вітати письменника

Делегація Тернопільщини взяла участь у Ювілейному творчому вечорі уродженця нашого краю, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, письменника, поета, публіциста, літературознавеця, правозахисника, громадського діяча Степана Сапеляка.

Ця подія була присвячена 60-літтю Степана Євстахійовича, яке він відзначив 26 березня.

А оскільки проживає Ювіляр у Харкові, то саме там відбулася святкова імпреза учасником якої стала делегація з Тернопілля.

До складу делегації увійшли: заступник голови облдержадміністрації Петро Гоч, письменник, Заслужений діяч мистецтв України Богдан Мельничук, голова Тернопільської облорганізації Національної Спілки Письменників України Євген Безкоровайний, директор видавництва «Рада» Богдан Ничик, заслужений працівник освіти України Роман Півторак.

Також привітати пана Степана приїхала мати та брат з Тернопільщини.

Петро Гоч передав Ювілярові щирі привітання від голови Тернопільської обласної державної адміністрації Валентина Хоптяна, вручив подяку та подарунки, а також запросив відвідати рідне Тернопілля, – повідомляє прес-служба ОДА.

Виступаючи перед зібрання у малому залі Харківського національного театру опери та балету ім. Миколи Лисенка Степан Сапеляк подякував за увагу до його творчості

Крім того, в рамках ювілейних святкувань, відбулася презентація тритомного видання Степана Сапеляка «І каміння те стало хлібами…».
Довідково:

Степан Євстахійович Сапеляк (26 березня 1951, за паспортними даними — 1952, село Росохач Чортківського району Тернопільської області) — український поет, письменник, публіцист, літературознавець, правозахисник, громадський діяч. Учасник «росохацької групи». Член Національної спілки письменників України (1991), міжнародного ПЕН-клубу (1992), Української Гельсінської спілки (1987).

1972 року Сапеляк надіслав до видавництва збірку поезій, яку один із рецензентів охарактеризував як «націоналістичну».

17 листопада 1973 році був виключений з комсомолу, а згодом і з ВНЗ. З лютого 1973 року перебуває під слідством в Тернопільському КҐБ, як учасник молодіжної підпільної групи, яка у ніч 22 січня 1973 р. на честь 50-річниці Акту Злуки УНР і ЗУНР в м. Чорткові вивісили жовто-блакитні прапори.

19 лютого 1973 року заарештований та 24 вересня 1973 засуджений Тернопільським обласним судом за частиною 1 ст. 62 КК УРСР («Антирадянська агітація і пропаганда») та ст. 64 («Організаційна діяльність та участь в антирадянській організації») до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання.

Видав низку прозових та поетичних творів.

1993 рік — лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Тривалий рваний зойк».

2005 рік – кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня.

Лауреат премій імені Левка та Богдана Лепких (1995), імені Володимира Сосюри.