Долучитись до написання історії Тернопільщини може кожен

Уже два місяці, як діє «Тернопільська енциклопедія» – проект, який конденсує інформацію про нашу область. Розробив його та втілює краєзнавець Микола Василечко.

Цей тернополянин тривалий час писав і редагував статті для «Вікіпедії», а потім вирішив створити ресурс, який би був орієнтований на місцеву історію.

Пан Микола наголошує: йому йшлося про достовірність інформації. Тож на відміну від «Вікіпедії», редагувати яку може кожен, «Тернопільську енциклопедію» писатимуть, наповнюватимуть й редагуватимуть відповідні люди. Поки таких двоє — пан Микола та Дмитро Логуш. А ось подавати інформацію до ресурсу може кожен. На відміну від «Вікі», тут також можна розміщувати оригінальні дослідження.

Микола Василечко наголошує, що з пієтетом ставиться до авторського права, через що тексти статей «Тернопільської енциклопедії» формуватимуть із джерел, що є суспільним надбанням чи подібних вільних джерел, а тексти з невільних джерел переписуватимуть. Зокрема, більше тисячі своїх статей Микола Василечко імпортував із «Вікіпедії».

Як випливає з назви, головний акцент у «Тернопедії» на локальні постаті й події. До речі, такі на «Вікі» часто не проходили через критерії значимості. Як наголошує пан Микола, у «Тернопільській енциклопедії» таких обмежень нема. «Для нас важливими є всі науковці, митці, освітяни, політики, депутати і керівники обласного та районного рівнів, інші відомі на теренах краю особистості чи ті, що зробили вагомий внесок у розвиток різних галузей науки та виробництва Тернопільщини. Важливими є всі навчальні заклади, колективи, установи, організації, підприємства, твори, пам’ятники та багато іншого», — мовиться в описі проекту.

Нині «Тернопільська енциклопедія» — це вже більше семи тисяч сторінок, з яких майже тисяча статей і більше двох тисяч заготовок для них. По-суті, каже Микола Василечко, — це продовження праці «Тернопільського енциклопедичного словника» та «Історії міст і сіл». Головна мета проекту полягає в тому, щоби про Тернопільщину дізналися більше у світі, адже паперові видання виходять обмеженим тиражем, а несортована інформація губиться в Інтернеті.

Анна Золотнюк.

Фото Яніни Чайківської.

 

Comments are closed.