Як Тернопільщина звільнилася від російської окупації

Початок ХІХ століття — Європа у вирі Наполеонівських воєн. З першого листопада 1814-го по восьме червня 1815 року проходив «Нюрнберзький трибунал» ХІХ століття — Віденський конгрес. Він діяв, незважаючи на відновлення влади Наполеона, і завершився за дев’ять днів до остаточної поразки імператора у битві при Ватерлоо.

Конференцію послів великих держав Європи очолював австрійський дипломат фон Меттерніх, головну роль відігравали переможці над Наполеоном: Австрія, Англія, Пруссія та Росія. Як не дивно, серед держав-переможців був також представник Франції Шарль де Талейран. Це пояснювалося тим, що відповідальною за війну вважали не Францію, а Наполеона, якого королівські представники Франції, перебуваючи тоді у вигнанні, вважали не легітимним. Росію представляв цар Олександр І. У його оточенні, зокрема, був і дипломат з українського роду — другий син гетьмана Кирила Розумовського князь Андрій Розумовський.

Під час роботи Конгресу ухвалили ряд рішень із зміни кордонів Європи. Зокрема, Росії віддали велику частину Варшавського герцогства і дозволили залишити у володіннях Фінляндію, яку вона завоювала у Швеції в 1809 році. Габсбургам повернули північ Італії та частину Східної Галичини. Цар Олександр І намагався приєднати до Росії Варшавське князівство, створене Наполеоном, а також переконати Австрію, щоб йому віддали всю Галичину «для собіранія русскіх зємєль». Якщо Австрія на це погодилася б, він готовий був віддати їй іншу територію взамін. Російський цар позиціонував білорусів та українців, чи то пак малоросів, як один народ із москалями-великоросами. Як зазначає російське видання всесвітньої історії, «цар Олександр був вимушений пожертвувати частиною «своєї власності» і віддав Пруссії Познань, а Австрії — Галичину». Князь Меттерніх, до речі, вимагав, щоби Росія повернула Австрії Тернопільський край, який вона забрала за згодою Наполеона в 1809 р. Українські землі — Підляшшя та Холмщина, які Австрія отримала при третьому розподілі Польщі, залишилися у складі польського князівства, яке було передане під владу Олександра І. Також Віденський конгрес погодився на російську окупацію Бессарабії, яку Росія захопила в Туреччини під час Російсько-турецької війни 1810 р.

Дев’ятого червня 1815 року Тернопільський край знову повернувся під юрисдикцію Австрійської імперії. Через сто років, у час Першої світової війни, Галичина знову могла потрапити під владу російського царату, та врятували її, як не дивно, рішучість кайзера і німецька зброя.