«Тернопільводоканал»: чому зросли тарифи, навіщо взяли кредит і чи можна пити воду прямо з крана?

Нещодавно у Тернополі розгорівся скандал із платіжками від «Тернопільміськтеплокомуненерго», який досі не вщухає, адже обурені тернополяни категорично відмовляються платити за неіснуюче тепло в місцях загального користування. Проте не теплом єдиним – одразу ж вслід за цією подією містян обурили й ціни за воду, які зросли з 1 січня одразу на 6 гривень за кубометр. І здавалось би, всі очікували подорожчання, але, напевне, не такого.

Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року в Тернополі зріс тариф для споживачів централізованого водопостачання та водовідведення. Вартість одного кубометра води і стоків змінювалась востаннє рік тому. Впродовж 2021 року тернополяни платили за ці послуги по 30 гривень. А відтепер – по 36 гривень 70 копійок.

Із чим пов’язані такі тарифи і чи не коштом тернополян водоканал погашає кредит, який узяв у 2014 році в розмірі 36 мільйонів доларів? На ці та інші запитання нам відповів начальник планово-економічного відділу КП «Тернопільводоканал» Володимир Водовіз.

– Починаючи із серпня 2021 року в Україні суттєво зросла вартість електроенергії для підприємств. До прикладу, ціна для нас була досить високою – 3,50 грн. за одну кіловат-годину, а за грудень вона становила вже 6 гривень. Ринок електроенергії зріс удвічі, відповідно ціна на воду також зросла.

Вартість електроенергії для нас є дуже важливою, адже вона складає майже 40% собівартості води, яку ми постачаємо. У нас підземний водозабір, відповідно, щоби підняти воду зі свердловини (глибиною 40-50 метрів), треба витратити чимало ресурсів та коштів. Також враховуйте, що Верхньоівачівський водозабір знаходиться за 18 км від Тернополя, тому воду потрібно насосами перекачати на цю відстань, плюс очисні споруди й каналізаційні насосні станції, які відводять використану воду з міста, – для цього всього використовується електроенергія, – розповідає Володимир Євстахійович.

– Скажіть, будь ласка, чому все-таки новий тариф на воду в Тернополі найвищий серед усіх сусідніх областей? Приміром, у Львові з 1 січня тариф склав менше 26 гривень за кубометр…

– По-перше, є технічні особливості, особливості рельєфу. В когось підземний водозабір, в інших – поверхневий, з річок. Лише 25% водоканалів України (і наш у тому числі) використовують воду з підземних артезіанських джерел, а от тим, хто бере з річок, не потрібно використовувати електроенергію, щоби підняти воду на поверхню, тому ціна також інша. Окрім того, ми беремо участь у проєкті «Розвиток міської інфраструктури-2» і в нас у тарифі є інвестиційна складова (понад 7 грн. за кожен кубометр у тарифі, – авт.). Тобто ми вкладаємо зараз гроші у великі проєкти, як от станція знезалізнення, яка повинна покращити якість води. І, до речі, у 2022 році ми плануємо ввести її в експлуатацію. Є проєкти, котрі пов’язані з реконструкцією каналізаційних насосних станцій. Частину вже відремонтовано і це дає суттєву економію електроенергії – близько 30%. Також встановлюється система SCADA, яка дозволить моніторити роботу всього обладнання на різних об’єктах.

– Що можна зробити для того, аби вода для споживачів стала дешевшою?

– Близько 36 гривень вартує тисяча літрів води. Давайте просто порівняємо: в автоматі ж вода коштує приблизно одну гривню за один літр. Якщо наш тариф перевести на літри, то один вартуватиме всього 4 копійки. До того ж є фактори, які не залежать від нашого підприємства, – ціна енергоносіїв, зростання мінімальних зарплат, податків, зборів тощо. Тобто державою здійснюються кроки, при яких підприємство не в змозі знизити ціну, але зі свого боку ми робимо все можливе, щоби хоча б втримати її.

– Ви сказали про станцію знезалізнення, завдяки якій наше місто нарешті забуде про дводенні відключення від води. Але ж декілька років тому Ваше підприємство взяло великий кредит для будівництва цієї станції. На що ж ці кошти було витрачено?  

– Сума виділеного нам кредиту становить 36 мільйонів доларів. У міру того, як підрядні організації виконують роботи, ми їх і оплачуємо. Справді, кредит був узятий для будівництва станції, але і проєкти, про які я розповідав вище, теж фінансуються цими коштами. Цей кредит дається на 20 років під дуже низький відсоток – у середньому 1% річних. Ми брали його не лише для будівництва станції, а й для модернізації каналізаційних очисних споруд, реконструкції каналізаційних насосних станцій, заміни деяких мереж водопостачання, водовідведення найскладніших ділянок, найбільш аварійних. Ми повинні розрахуватися за нього до 2033 року.

– Яку суму боргу вже повернуто і чи закладено його повернення у тариф тернополянам?

– Повторюся, що підняття тарифу відбулося лише через вартість електроенергії. Всі інші показники залишилися на рівні 2021 року. Скажу відверто: стосовно працівників водоканалу не врахували, що з 1 січня змінився прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата. Ми повинні самі утримувати своїх працівників. У нас був період, коли аварійні служби складалися всього із 20 людей, а не 50-ти, які б мали бути у штаті. Тому, можливо, буде ще один перегляд тарифів на водопостачання та водовідведення. Звісно, якщо знизиться ціна на електроенергію, то зростання тарифів не буде…

У 2019 році ми почали повертати кредит, але справа в тім, що не всі об’єкти ще закінчили, тому не всією сумою позики ще скористалися. Наразі оплачуємо лише те, що взяли, – близько 15 мільйонів доларів. У рік повинні повертати по 4% від тієї суми, що взяли, ми це успішно виконуємо. Так, повернення закладено у тариф.

– На якому етапі будівництво станції знезалізнення води?

–  Корпус уже збудовано. Зараз підводиться електропостачання. Також відбувається поставка з-за кордону фільтрів, які повинні знезалізнювати та  очищувати воду. Це італійські фільтри, одні з найкращих. Сподіваємося, що у серпні-вересні ми здамо об’єкт в експлуатацію.

Як відомо, у нас є два водозабори – Тернопільський і Верхньоівачівський, які постачають воду в різні частини міста. Перший обслуговує центр, Новий Світ та прилеглі до центру вулиці, і на ньому є станція знезалізнення. Вона стара, але ще діюча, її також будемо старатися модернізувати. Для Верхньоівачівського водозабору, який постачає воду на «Сонячний», «Дружбу», Східний масиви, й будуємо нову станцію знезалізнення. Вона дасть можливість очистити воду від підвищеного вмісту заліза та відмовитися від промивання мереж.

– Розкажіть детальніше про модернізацію каналізаційних насосних станцій?

– Уся використана вода стікає на каналізаційні насосні станції, які у свою чергу перекачують її на очисні споруди. Найбільшими в місті є КНС-7 і КНС-9, туди збираються всі стоки з міста. Це і водопровідна вода, й частина дощових стоків. Відповідно для цього використовуються насоси. Зараз ми поставили решітки, які очищають воду від сміття, також було встановлено енергоефективні насоси, які почали повноцінно працювати ще у жовтні й дали нам суттєву економію.

– Станція знезалізнення дасть можливість тернополянам пити воду прямо з крана, вона буде цілком безпечною?

– Вода і зараз є безпечною. Я і моя сім’я спокійно вживаємо нашу воду, яка тече з крана. Її якість контролюється щодня двома лабораторіями за близько 40-ка показниками.

– Нерідко ми зустрічаємо скарги, що вода в крані надто хлорована. Чи так це?

– Думаю, це досить суб’єктивна і перебільшена думка, напевне, десь поширювана виробниками очисних систем або постачальниками бутильованої води. Хлорувати воду ми змушені, так вимагають норми. Хлор має залишкову дію, але оскільки в нас вода підземна, ми її хлоруємо в мінімальній кількості, адже в нас немає такого забруднення, як у тих, хто бере воду з річок (поверхневу). Хлор – це газ, і якщо хтось все-таки відчуває його запах, то можна набрати воду, відстояти її кілька годин і хлор випарується.

– Чи чекає цієї весни тернополян дводобове відключення води, як це відбувалося в Тернополі щороку?

– Чесно кажучи, поки сказати важко. Я не є технічним працівником, але оскільки станція знезалізнення ще не працює, то, швидше за все, навесні ще буде проводитися промивання водопровідних мереж.

Джерело: Тижневик “Номер один”