На Тернопільщині зафіксовані торнадо
У грудні 2012 року на Тернопільщині випала рекордна кількість снігу. Одразу стало зрозуміло, що таке явище для області є аномальним. Тернопільщина довго оговтувалась від такого потрясіння. З-під заметів впродовж тижня витягали транспортні засоби, майже два тижні у населених пунктах області відновлювали сполучення, зв’язок та електропостачання. Втім наслідки стихії навіть сьогодні достеменно не відомі. Танення великої кількості снігу не може не відзначитись на гідрографічній сітці області. Масових підтоплень та паводків природоохоронні органи не прогнозують. Навпаки, у стихії навіть є свої плюси – внаслідок сніготанення зволожиться позбавлений вологи грунт. Більше фахівців лякають причини аномальних явищ на Тернопільщині, адже з кожним роком їх кількість збільшується.
Тернопільщині підтоплення не загрожує
Роки, які закінчуються на парні цифри, завжди були тривожними для Тернопільщини в частині природних катаклізмів. Внаслідок масштабних паводків та повеней були підтоплені населені пункти і без житла залишились десятки людей. Варто пригадати підтоплення сіл у Заліщицькому, Монастириському та Бучацькому районах у 2008 році. Несприятливим у цьому плані був і 2010 рік. Насторожено область чекала й весни 2012 року. Втім цей рік з циклу випав. Взаємозв’язок катастрофічних природних явищ із парними цифрами в році науковці пояснити не можуть, однак внаслідок багаторічних спостережень співвідношення доведено. Причиною винятковості 2012 року, за припущеннями природоохоронців, є явище глобального потепління, яке спричиняє чимало змін у природі. Відтак прогнозувати природні катастрофи з кожним роком стає дедалі важче.
– Випадання такої великої кількості снігу, яке спостерігалося на території України, в грудні є аномальним явищем. Синоптикам важко прогнозувати подальші кліматичні зміни, тому що вони носять екстремальний характер. В усьому світі, в тому числі й в Україні та нашій області, чітко простежуються явища, пов’язані з глобальним потеплінням. На жаль, глобальне потепління клімату – це не лише підняття середньорічних температур. Цей процес тягне за собою зміни клімату, зокрема, танення льодовиків, підвищення рівня води в океанах тощо. Завдяки багаторічним спостереженням гідрометеорологічної служби проведено аналіз змін клімату. Міжнародними організаціями проведено два семінари в Ужгороді та Києві з приводу виникнення аномальних явищ, – розповідає начальник Державного управління охорони природного навколишнього середовища в Тернопільській області Орест Сінгалевич.
За останніх 20 років чітко відмічено підвищення середньорічної температури на Землі на 2 градуси. Якщо колись відхилення від норми відбувалось у межах 1 градуса як в сторону збільшення, так в сторону зменшення, то в останні роки зміни спостерігаються тільки у сторону підвищення температури. Таке явище стало причиною змін у природі. Наприклад, на Тернопільщині, та й в усій Україні, відбувається різке падіння рівня ґрунтових вод та обміління річок. Протягом двох років в управління надходить інформація з населених пунктів, особливо з тих, які знаходяться на високих плато, про те, що з криниць, шахтних колодязів, джерел пропадає вода. Причому така ситуація є характерною для усіх районів області. Ще одним тривожним показником є зниження рівня вологості ґрунтів. Виходить, випадання великої кількості снігу стало рятувальною шлюпкою для багатьох рослин.
– Внаслідок сніготанення загрозливих та критичних ситуацій на Тернопільщині у вигляді паводків та підтоплень не виникатиме. Востаннє така аномальна кількість снігу випадала у середині 90-х років. Внаслідок того, що грунт не промерз, а на глибині 30 см він мало зволожений, відбудеться значне поглинання вологи. В результаті гідрографічна сітка не відчує катастрофічних змін. Не виключено, що складна ситуація може виникати в окремих населених пунктах. Наприклад, у Тернополі розвинута мережа зливної дощової каналізації. Та внаслідок того, що приймальні колодці замерзли, засипані піском, решітки закидані сміттям, на асфальтних покриттях можуть утворюватись річки. Втім, це не матиме глобального характеру, – пояснює Орест Сінгалевич.
В область «перебрались» нові рослини та тварини
Внаслідок змін клімату в області спостерігається поява та поширення інвазивних видів рослин та тварин, тобто видів, які не є характерними для території області. Зараз природоохоронники налічують близько двох десятків таких видів флори та фауни. Поширення частини з них є доволі небезпечним для інших організмів, зокрема, амброзія полинолиста, яка є сильним алергеном, золотарник канадський, інтенсивно захоплює екологічну нішу і є конкурентом для аборигенних (притаманних для місцевості – авт.) видів рослин. Поширення представників інвазивних видів фауни спостерігається в частині ентомофауни: кліщі, агресивні павуки каракурти тощо.
– Внаслідок глобального потепління в Україні відзначається різка зміна типу клімату: з помірно-континентального на континентальний, який характеризується холодними зимами, спекотним літом, суховіями, ураганами. Навіть та території Тернопільщини виникають явища на зразок торнадо. Внаслідок таких явищ може відбуватися опустелювання південних та східних областей України, де і до цього часу був відчутний дефіцит опадів. На мою думку, в Україні має бути розроблена стратегія адаптації до змін клімату із залученням не тільки науковців та природоохоронних організацій, а й господарських структур в частині сільського та лісового господарств. Останні є похідними галузями господарського комплексу. Якщо раніше регіони робили акценти на вирощування певних видів рослин без застосування зрошення, то зараз ситуація змінилася. Через дефіцит вологи може виникати ураження шкідниками лісових масивів, підвищитись пожежна небезпека. Крім того, варто більше уваги звертати на охорону природного середовища від викидів парникових газів. Наразі на Тернопільщині гострих тривог з цього приводу поки що не виникає, тому що в промисловому відношенні область є менш розвиненим регіоном.
Незважаючи на кліматичні загрози, ряд країн світу не хочуть поступатися власними інтересами та не поспішають підписувати Кіотський протокол, який встановлює ліміти на викиди. Останній саміт з питань навколишнього середовища фактично провалився. Було досягнуто компромісу лише з небагатьох питань, а фінальна декларація щодо зменшення викидів в атмосферу так і не була підписана – найбільші забруднювачі довкілля не побажали йти на компроміс навіть під загрозою незворотних кліматичних змін. Відтак США, Китай, Росія, Канада, які продукують близько 80% шкідливих викидів в атмосферу, відмовилися ратифікувати документ на встановлення лімітів…
Зоряна Гарасимів, Номер один
Коментарі вимкнені.