У “Свободи” нахабно вкрали голоси, – Олена Білозерська

Дуже цікаві речі спали мені зараз на думку, поспішаю з вами поділитися.
Перше. Не можу нічим це довести, але вибори, що відбулися, справляють на мене враження – не скажу “договорняка”, але дуже професійно і грамотно розіграної партії. Цю партію розіграли сильні світу цього в Україні і за її межами (на Заході) без врахування справжньої думки українського народу.

Захід останні два роки аж слиною бризкав через наявність у парламенті націоналістів – ВО “Свободи”, яких вони однозначно вважають фашистами. Путін розігрував свою карту, волаючи на весь світ, що в Україні фашизм.
Схоже, зараз наша влада виторгувала собі якусь допомогу від Заходу в обмін на парламент без націоналістів.

Як це було зроблено? За допомогою всебічної підтримки двох сил, які зібрали голоси протестного і антиросійського електорату. Маю на увазі “Самопоміч” з її справді привабливою програмою і не менш привабливим як списком, так і підходом до його формування, і Радикальну партію Ляшка, з його шокуючими гаслами і приємною для селян агіткампанією (сільська говірка лідера, гасла на кшталт “Крадуть і брешуть, брешуть і крадуть”, усі ці вила й корови).

Ляшка, щоправда, деякі центральні ЗМІ активно “мочили”, але ж всі ми знаємо, що, по-перше, чорний піар теж піар і, в будь-якому разі, він значно кращий за замовчування. По-друге, рекламою і Ляшка, і Самопомочі було забито буквально все, а це означає, що влада, як мінімум, не перешкоджала їхньому фінансуванню.

Щодо нас, Правого сектора, це спрацювало – ми не подолали прохідний бар’єр. Щодо “Свободи” – спрацювало не до кінця. Судячи з екзитполів, бар’єр вони все-таки подолали, і тоді у них просто нахабно вкрали голоси. У нас, судячи з тих-таки екзитполів, за якими ми набирали в середньому 2,4%, теж вкрали щонайменше піввідсотка.

Також, як на мене, було штучно організоване проходження у парламент Звягільського. Знаєте, навіщо? Бо він трошечки старший за Юрія Шухевича. За традицією, перше засідання нового парламенту відкриває найстаріший за віком депутат. Тобто – щоб “фашист і бандерівець” не відкривав нове скликання. Щоб у Путіна взагалі не було підстав верещати, що в Україні фашизм. Де, який фашизм? У нас навіть нема націоналістичної фракції у парламенті. Західні демократії сміливо можуть давати нам гроші.

Друге, про що я хотіла сказати. Знаю, що багато людей, які віддали голоси за Правий сектор, не вірять, що ми не подолали 5-відсотковий бар’єр, і вже точно не вірять, що ми могли набрати менше 3%. Чому? Тому що кожен з наших виборців знає, що він не один такий. Що його родина, родини його друзів і колег дали за ПС по 5-10 голосів. Кожен виборець знає багатьох-багатьох людей, які голосували за ПС. І де ж ці голоси? Якщо нема, значить, їх вкрали.

Відповім на це так. На жаль, я не вірю, що усі екзитполи, проведені різними конторами, з різними власниками і замовниками, можна було сфальсифікувати. Якби екзитполи показали, що ми долаємо бар’єр, а після підрахунку з’ясувалося, що в нас 1,9% – це підстава судитися і влаштовувати акції протесту. Але екзитполи показали, що вкрали у нас – десь максимум до відсотка. Бар’єр ми, на жаль, справді не подолали. Чому – писала в одному з попередніх постів.

Чому ж при такій шаленій кількості голосуючих за ПС в результаті вийшов такий маленький відсоток? А ось чому. Є такий жарт: результати опитування, скільки людей користуються Інтернетом, показали, що Інтернетом користуються 100% громадян. Опитування проводилося в Інтернеті 

Кожен з нас знає переважно той прошарок людей, в якому живе і з яким спілкується. Ви, друзі мої, знаєте користувачів Фейсбуку, а також їхніх мам і бабусь. І абсолютно не уявляєте собі сільські родини, де Інтернетом користується максимум молодше покоління, яке скачує звідти музику і взагалі не заходить на політичні сайти. А таких ДУЖЕ багато.
У закордонних округах, де голосувати прийшли лише освічені українці (ті, хто миють там туалети, навряд чи прийшли на вибори), ПС впевнено здолав усі бар’єри. А тут, в Україні, проголосувало село, де люди не дурніші за інших, але вони про нас нічого не знали, зате бачили щовечора на кожному каналі лідерів виборчих перегонів, а на кожному стовпі Ляшка з вилами.

Цей феномен став однією з причин Помарачевої революції: кожен її майбутній учасник знав, що він сам, його родина, колеги і абсолютно всі знайомі проголосували за Ющенка, а перемагає чомусь Янукович. Підла тотальна фальсифікація, думає виборець і йде на Майдан. Між тим, фальсифікації справді були, але не настільки масштабні, як здавалося цьому виборцю. Бо він просто не уявляв собі, що на Донбасі всі родини, колеги і так далі тотально голосували за Януковича.

Те, що сталося, друзі – прикро, звісно, але не трагедія. І якщо найближчим часом не станеться ніяких катаклізмів, треба нам вигравати війну, а далі думати, як достукатися до тих виборців, які про нас або зовсім нічого не чули, або чули дзвін, не знаючи де він, по Путін-TV.