Історичні корені ТНПУ ім. В. Гнатюка сягають сивої давнини

Подивіться на ці документи. Особливо цікавими вони будуть викладачам, адже містять відомості про оплату праці педагогів закладу, який в числі інших був прообразом Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Історичні корені ТНПУ сягають сивої давнини. 

У 1620 р. в м.Кременці створено братську школу для підготовки вчителів початкових класів інших братських шкіл.

1637 р. На базі братської школи відомим просвітителем Петром Могилою братську школу було реорганізовано у Кременецько-Богоявленську колегію, завданням якої стала підготовка вчителів для братських шкіл Волині.

Друга половина XVII ст. Після відходу м.Кременця до складу Речі Посполитої на місці Кременецько-Богоявленської колегії з’являється єзуїтський колегіум, в якому велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.

1773 р. З проголошенням папою Климентом XIV булли про скасування єзуїтського ордену єзуїтський колегіум у м.Кременці було закрито. Пізніше у приміщеннях колегіуму функціонували підокружна, а з1783 р. окружна світські школи, остання з яких готувала вчителів.

1805 р. На базі приміщень колегіуму Указом російського царя Олександра І відкрито вищий навчальний заклад – Волинську гімназію вищих наук.

1818 р. Волинську гімназію реорганізовано в Кременецько-Волинський ліцей.

1833 р. Кременецько-Волинський ліцей після розгрому революційного польського руху закрито. В його будинках було розташовано Волинську духовну семінарію.

1902 р. на базі Волинської духовної семінарії створено Волинське єпархіальне жіноче училище, яке вело підготовку вчительок для початкових шкіл.

1920 р. Наказом головнокомандувача польською армією Ю.Пілдсудського від 27 травня юридично відновлено Кременецький ліцей. При ліцеї створено учительську семінарію (6 курсів, 86 хлопців і 120 дівчат) та гімназію ім. Т.Чацького.

1935 р. Учительську семінарію ліцею реформовано в Педагогіум.

1937 р. Відкрито педагогічний ліцей, у якому на 1939 р. функціонувало 20 навчальних закладів. І це не рахуючи бібліотеки, кількох інтернатів та мережі господарських об’єктів.

1940 р. Постановою Ради Народних Комісарів від 15 квітня на колишній ліцейній базі відкрито учительський інститут, в якому вперше заняття розпочалися українською мовою.

1942-1944 рр. Під час Великої Вітчизняної війни викладачі та студенти замінили аудиторії та книги на окопи та гвинтівки.

1944 р. У вересні Кременецький інститут було знову відкрито для студентів.

1950 р. Рада Міністрів України постановою від 4 серпня реорганізувала Кременецький учительський інститут у педагогічний.

1969 р. Педагогічний інститут перебазовано до м.Тернополя.

1973 р. Рада інституту прийняла Постанову про організацію факультету загальнотехнічних дисциплін (ЗТД).

1974 р. Наказом Міністерства освіти України № 478 ректором Тернопільського педінституту призначено доктора біологічних наук, професора Олександра Федотовича Явоненка.

1976 р. Міністерство освіти УРСР прийняло рішення про відкриття при Тернопільському педінституті факультету підготовки вчителів початкових класів (ПВПК).

1979 р. Знову було відкрито філологічний факультет, вже в Тернопільському педагогічному інституті.

1982 р. Ректором педінституту призначено Івана Миколайовича Бутницького.

1984 р. Ректором Тернопільського педінституту став Юрій Васильович Іващенко.

1988 р. Факультет підготовки вчителів загальнотехнічних дисциплін було перейменовано на інженерно-педагогічний (ІПФ).

1990 р. Природничий факультет розділено на два окремі факультети: природничий і географічний.

1990 р. Ректором Тернопільського державного педагогічного інституту істав Володимир Петрович Кравець.

1993 р. Створено нові факультети: історичний, іноземних мов та музично-педагогічний.

1997 р. Видана Постанова Кабінету Міністрів України № 555 “Про створення Тернопільського державного педагогічного університету”.

2004 р. Указом Президента України №957/2004 університетові надано статус національного навчального закладу.

Джерело: офіційний сайт ТНПУ