Лілія Проць: «Щоб добитись результатів у спорті, потрібно починати з себе»

Нещодавно в Тернополі відбувся Чемпіонат України з пауерфітингу, в якому взяли участь майже двісті спортсменів із понад тридцяти міст. Подія викликала значне зацікавлення цим видом спорту серед тернополян. Про пауерліфтинг, розвиток молодіжного спорту у Тернополі, та громадську діяльність читачам «Тернополя Вечірнього» розповіла чемпіонка світу з пауерліфтингу, відома тернопільська спортсменка Лілія Проць.

– Ліліє, пауерліфтинг – «важкий» чоловічий вид спорту. З чого почалася ваша спортивна кар’єра?

– Як не дивно, з …шашок. Я займалась у клубі «Біла тура», що був неподалік від нашого будинку. І навіть склала нормативи кандидата у майстри спорту. У двадцять років почала займатися важкою атлетикою. Якось на вулиці до мене підійшов заслужений тренер України Степан Миколайович Онищук. Виявилось, що він жив по сусідству і щодня бачив мене на вулиці. Сказав, що у мене є дані, – і запропонував тренуватись. Я відповіла, що пораджусь з мамою.

Однак з важкою атлетикою не склалося. Для штанги потрібно мати довгі пальці, щоб скласти «замок». У 1994 році в Україні якраз став дуже популярним пауерліфтинг. Восьмого березня я вперше прийшла у спортзал, а в червні вже здала норматив майстра спорту.

– Вам ніколи не говорили, що це «не жіноча» справа?

– У Тернополі є багато жінок, які займаються пауерліфтингом. Наприклад, Тамара Багрій – заслужений майстер спорту, зараз працює в Америці. Я свого часу спробувала себе і у вільній боротьбі. Загалом у спорті, щоб це не було – пауерліфтинг, гімнастика, плавання – треба докладати багато зусиль. І тут немає поділу на чоловічі і жіночі види. Наприклад, на олімпійській базі у Конча-Заспі я бачила дівчат-гімнасток, яким по 5-6 років, а вони вже їздять на збори, і тренуються як дорослі. У спорті, якщо хочеш чогось досягнути, потрібно починати з себе, з власної відповідальності, дисципліни. Спортсмен, який хоче досягти реальних результатів, має забути про вихідні, день народження, свята. Це постійні тренування – кожен день, навіть кілька разів на день. На піку форми важкоатлет піднімає за тренування 8-10 тонн. Це і відповідний спосіб життя – відмова від алкоголю, тютюну, жорсткий режим, спеціальне харчування. У моєї мами медична освіта, тому ми разом складали раціон, щоб відповідав моїм біоритмам, допомагав тримати вагу. Тут існує і багато психологічних аспектів. Сьогодні для молодих спортсменів важче знайти мотивацію. Раніше хлопці мріяли бути сильними, фізично міцними – сьогодні їх цим не зацікавиш. Потрібно шукати якісь інші заохочення, придбання форми, організація внутрішньоклубних змагань тощо.

-Ви`займались вільною боротьбою, тренували жіночу збірну з вільної боротьби?

– Так, з 2002 по 2007 роки я працювала тренером у ОДЮСШ «Спартак». Працювала тренером з вільної боротьби для дівчат. Тренувала спецкласи на базі ЗОШ №23. Боротьба – це вид спорту в якому потрібна постійна практика. Виїжджати на змагання, «натаскуватись» на суперниць, тоді буде результат.

У дівчат своя специфіка, тут потрібно віддаватися повністю. У 2007 році я створила «СПОРТ – КЛАС». Почала займатись тим, де я можу реалізувати себе на сто відсотків – пауерліфтингом.

– ФСК «СПОРТ – КЛАС» існує вже п’ять років, які результати його діяльності?

– Клуб відвідують майже вісімдесят дітей. Вік учнів – від 10 до 25 років. Членські внески за тренування у клубі – від 40 до 60 гривень на місяць. Двадцять спортсменів займаються на професійній основі. Давид Пкін, чемпіон Європи та світу серед юніорів, Тарас Кузів, Віталій Тицька, Ярослав Думанський – чемпіони України, чемпіони чемпіонатів Євразії. Людмила Петраш, чемпіонка України, нещодавно виграла чемпіонат Європи. До речі, дівчина працює на заводі «Борднетце-Україна». Підприємство оплачує їй форму, поїздки на змагання.

Намагаюсь, щоб окрім власне змагань вихованці клубу змогли побачити нові міста, познайомитись з історією, архітектурою. Так, уже побували на змаганнях в Донецьку, Кривому Розі, Миколаєві, Новому Бузі. В 2009 році їздили на чемпіонат Євразії, який відбувався у Росії, в Курську. Відвідали музей Другої світової війни під відкритим небом, місця де відбувалася Курська битва. Виступали і в Чехії, Словаччині, Польщі. Для того, щоб гідно виступати на турнірах світового рівня, потрібно їздити на змагання, брати участь в обласних чемпіонатах. Раз на рік – це не досвід. Але це вимагає коштів. Минулого року, наприклад, їздили на кубок Калуша. Найняли мікроавтобус для сімнадцяти спортсменів. Батьки заплатили за дорогу, решту – допомогли спонсори. Таких виїздів потрібно хоча б 6-7 на рік.

У клубі діють соціальні групи, під патронатом управління сім`ї, молоді і спорту Тернопільської міської ради. Інваліди, діти з багатодітних та малозабезпечених  сімей, сироти з дитячого будинку «Віфлеєм» займаються безкоштовно.

– Чи продовжуєте ви виступати?

– Виступаю, щоб підняти дух дітям. Для багатьох, хто виступає перший раз, важливо побачити як виступає тренер. Як готуюсь, налаштовуюсь на виступ, маленькі секрети…

– До речі, в пауерліфтингу спортсмени забобонні?

– Напевно, як і всі спортсмени. У кожного є свої прикмети. Виходити на виступи в одній і тій же формі. Не стригтися перед змаганнями. Я, наприклад, перед виїздом на змагання обов’язково маю присісти на дорогу. Усі, хто займається важкою атлетикою, знають: не можна ставати на штангу ногою і переступати її.

-Ви`також займаєтесь громадською діяльністю, розвиваєте клуб за місцем проживання?

– Так уже чотири роки я керівник клубу за місцем проживання «Джура». У такому вигляді, як зараз, він існує чотири роки. До нас ходять і діти, і ті, кому 50-60 років. Люди приходять цілими сім’ями. Після роботи, вечором, працюють на тренажерах, спілкуються. Для дітей у нас є заняття з фізкультури, гімнастики, настільного тенісу. Вправи при сколіозі, плоскостопості, остеохондрозі. Є діти, які не хочуть ходити в секцію, бо там вимагають результату. А батьки хочуть, щоб дитина просто покращила здоров’я, фізичний стан. Займаються, наприклад, футболісти для реабілітації після травм.

Останні чотири роки організовуємо «Свята двору», організовуємо змагання по настільному тенісу, дартсу, проводимо конкурс малюнка на асфальті з призами для дітей, концертну програма. Минулого року навіть зробили телепередачу про історію будинків. Адже тут є люди які проживають понад п’ятдесят років. У будинку на вулиці Броварна, 16, за сприяння міської ради, заасфальтували подвір’я, відремонтували підвал. У мешканців була можливість зустрітись з депутатами, начальником управління сім`ї, молоді і спорту. Власними силами прибираємо територію біля будинку, зробили пісочницю. Хочемо запровадити для дітей мікрорайону літні табори.

Я вважаю, що мережу клубів за місцем проживання потрібно розвивати. Надати їм більше можливостей. Це не обов’язково має бути тренажерний зал. Це може бути залучений тренер з футболу. Чи заняття в секції з туризму.

– Ліліє, чим захоплюєтесь, цікавитесь у вільний час, чи є у вас хобі?

– На хобі чи відпочинок немає часу. А ось раніше колекціонувала все, що потрапляло під руку: спортивні значки, монети, марки. Зараз колекціоную медалі. У мене їх понад п’ятдесят.

Спілкувався Денис ЗАХАРЧУК, “Тернопіль вечірній”

 

Довідка:

Лілія Проць народилася в селі Смиківці Тернопільського району. З 1992 по 1994 роки працювала на заводі «Оріон». Закінчила факультет фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка. Кандидат у майстри спорту з важкої атлетики, вільної боротьби та з шашок. З 2002 по 2007 рік працювала заступником директора з навчально-виховної роботи та тренером обласної дитячо-юнацької спортивної школи «Спартак». Очолювала жіночу збірну Тернополя з вільної боротьби. Працювала методистом методичного центру по роботі з сім’єю та молоддю за місцем проживання управління сім`ї, молоді та спорту Тернопільської міської ради. З 2007 року президент міської молодіжної громадської організації ФСК «СПОРТ – КЛАС».

Неодноразова чемпіонка України з пауерліфтингу та жиму лежачи, рекордсменка України, срібний призер першостей Європи 1996 – 1997 років, срібний призер першості світу 1997-го, бронзовий призер чемпіонату Європи 1996 і 1998-го, чемпіонка світу з пауерліфтингу. Майстер спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу.