Тернопільський війт замість розвитку міста розвиває бізнес російського олігарха

Ми любимо своє місто. Не всі, звичайно. Є персонажі, які люблять винятково ті можливості збагачення, яке воно їм дає. Вони існують за принципом – гроші, гроші, трішки передихнути і знову гроші. А там – хоч трава не рости по бруківці.

Ось нещодавно під час демонтажу малих архітектурних форм на Театральному майдані несподівано на світ божий вигулькнув барельєф карти нашої області. Старий барельєф ще “донезалежних” часів. Зрозуміло, що ця “археологічна” знахідка не рівня піраміді Хеопса чи Розетському каменю. Але будьмо відвертими – не так вже і багато у файному місті місць чи цікавинок, які можуть зацікавити туристів.

Бруківку можна вкладати хоч метрами погонними, хоч квадратними, хоч кубічними, але від того мікрорайони Сонячний чи Східний цікавішими для наших гостей не стануть. А так у нас в обоймі хіба що озеро і кілька парків, площа яких з року в рік чомусь зменшується. І ще трішечки, зовсім трішечки центральної частини міста. І ось така приємна несподіванка. Та недовго тернополяни тішилися “привітом з минулого”. На місті де недавно стояли демонтовані малі архітектурні форми почали зводити значно більшу, яка знову зажене барельєф у підпілля.

Я все розумію. Хтось зацікавлений, щоб там був той павільйон. Ну вигідно комусь, щоб у ньому торгували цигарками, особливо беручи до уваги те, що весь тютюновий бізнес у державі належить якомусь російському олігархові. То чому б тернопільським “ура-патріотам” не допомогти представникові ворожої держави заробити трішки грошенят. І для чого залишати на огляд цікавинку, біля якої могли б робити фото на пам’ять гості файного міста.

Війт думаючий – у такій ситуації, міг хоча б розпорядитися трішки той барельєф підреставрувати, акуратно вирізати і встановити десь в іншому місті. Хоча б і біля того ж тристороннього годинника. Або вмонтувати у бруківку на тому ж Театральному майдані. Було б красиво і досить оригінально. Але війт захланний – такими дрібницями не переймається, для нього торгові точки з цигарками важливіші, ніж розвиток туристичної інфраструктури міста. А якщо ще врахувати, що у нас головний архітектор міста не настільки розуміється на містобудуванні, наскільки на номіналах купюр з американськими президентами, то маємо те, що маємо. Тобто дуже мало.

До речі, чомусь пригадався Львів. Розумію, як у цьому місці зсудомило щелепи місцевим свободівцям, адже там керує представник ненависної їм “Самопомічі”. Але там на майдані перед Оперним театром немає жодної малої архітектурної форми. Можливо через розуміння, що ці форми насправді до архітектури не мають жодного стосунку. І чомусь це не створює ні львів’янам, ні гостям культурної столиці країни жодної незручності. Усі бажаючі купити пива чи цигарок роблять це в інших місцях.

То чи не варто і у Тернополі ставити МАФи, наприклад, перед мерією. А Театральний майдан зробити місцем культурного відпочинку, вільного від торгівлі шкідливими звичками. А то я не здивуюся, якщо днями на сходах театру з’явиться якийсь павільйон. А чого ж там – глядач дорогою до Мельпомени отримає змогу придбати поп-корн чи насіння соняшника. А файне місто так і залишиться файним – тільки у пісні.
Андрій БЕРЕЗОВЧУК