У центрі міста ростуть дерева із грошима, – економіст та письменниця Марічка Дерій

Тернополянка Марічка Дерій написала дві економічних казки, видавши книжку «Короткі історії про місто Ринок». У першій казці йдеться про маму Економіку та її синів: Витрата, Дохода та маленького Прибутка. У другій – про тата Попита, маму Пропозицію та їхню донечку Ціну. 

Марічка Дерій – старший викладач кафедри обліку у виробничій сфері Тернопільського національного економічного університету. У 2013 році захистила кандидатську дисертацію та отримала ступінь кандидата економічних наук. Хоче змінити стандартну систему освіти, виробити у студентів власне економічне бачення, вміння аналізувати та бути соціально відповідальними. Вважає, що для цього  викладачі самі повинні змінюватись та вдосконалюватись. Вивчає англійську та польську мови, вишукує різну економічну інформацію, щоб розширити і поглибити власні знання. Любить  філософські книжки.  Найбільше захоплюється Богом і Всесвітом. Каже, що саме вони допомагають жити і рухатись вперед.

 – «Короткі історії про місто Ринок». Які будівлі в тому місті, які звичаї, як вбрані люди і якою мовою вони спілкуються? 

– У місті Ринок є небаченої краси сад, де ростуть запашні фрукти. Їх доглядає мати Економіка із своїми дітьми. У центрі міста Ринок ростуть дерева із грошима, які щодня збирають мешканці міста Ринок. «Час збирати гроші!»,  – лунає заклик звідусіль.  А поруч дерев розташований чарівний фонтан з якого течуть мед і молоко.

– Чи багато у книжці економічних термінів?

–  Економічні терміни мають назву дійових осіб. Також в їхніх діях проявляються економічні закони. Але сам текст казок простий і доступний для читання. Читачі можуть не мати уявлення  про економіку взагалі. А хто їх має, то відразу відкриває ці хитрощі. Окрім зазначених вище героїв, тут є такі, як пані Криза та її син Збиток, зла фея Інфляція та її син Гіпер.

– Які терміни найцікавіші? Варто назвати пару прикладів – чому саме ці слова треба знати дітям?

– Думаю, що центральним героєм є маленький хлопчик Прибуток, який на титульній сторінці книги зображений із возом золотих злитків. В нього є два братики Витрат і Дохід. Витрат збирає фрукти, Дохід продає їх на ринку, а Прибуток везе зароблені гроші матері Економіці. Адже всі, хто вчив курс економічної теорії знають, що прибуток формується, як витрати за мінусом доходів, а основна ціль підприємницької діяльності – одержання прибутку.

– Ця книжка – заклик до своєрідної фінансової грамотності змалечку чи вона має ще якесь призначення?  

– Якщо чесно, то я не ставила собі за ціль, щоб діти зазубрювали економічні терміни. У мене просто було бажання  перетворити економічні закони в якусь цікаву і невимушену забавку. Дуже хочеться, щоб програма в українській  школі стала більше наближеною до реального життя, а влада усвідомила, що ми маємо формувати свідомість дитини не як робота чи програміста із флешкою на 100  Гб інформації, а людину –  схильну до роздумів і логічного аналізу.

– Чим ти керувалася, пишучи цю книжку? Що тобою рухало?

–  Я почала писати казки давно, ще в дитинстві. А ідея щодо економічних казок виникла тоді, коли готувалась до іспиту з економічної теорії, навчаючись в аспірантурі. Насправді, в цю книжку мала ввійти і третя казка, але її я перенесла на майбутнє, бо обсяг книжки не дав змоги це зробити. Справа в тім, що повноколірний друк максимально вигідний, коли кількість сторінок у книзі кратна числу 16. У моїй книзі їх саме стільки.  Хочу зазначити, що економічну тему у казці доцільно ще розвивати і розвивати. А економічних  казок можна придумати, як на мене, чимало. На жаль, уся проблема полягає у мізерному фінансуванні проектів дитячого кольорового книговидання.

 – Чи спілкувалася з дітьми, перш ніж писати казку?  

– Звісно, я дуже люблю дітей. Найчастіше зустрічаюсь із племінниками та похресниками або з дітьми моїх друзів. Діти і самі чудово вміють придумувати історії та розповідати їх іншим.

– Хто твої найперші читачі?

–  Важко визначити першого читача, адже книжку відразу після виходу її з друку роздавала друзям і знайомим. Хоча найприємніше було почути, що дівчинка п’яти років поставила мою книжечку на видне місце, де для неї розміщені важливі речі. Діти та дорослі, насамперед, звертають увагу на кольорові малюнки, які професійно виконав молодий тернопільський художник – Віталій Дзюбак, а комп’ютерною версткою займався Петро Гуменний.

– А критики?

– Найцінніші критики – це рецензенти, тому хочу подякувати своїм рецензентам, членам Національної спілки письменників України – Лесі Пилип’юк-Диркавець та Ірині Дем’яновій. Вони дали мені багато корисних порад щодо оформлення та змісту казок, адже є знаними майстрами в українській дитячій художній літературі. Пані Леся – головний редактор всеукраїнського  літературно-мистецького журналу для дітей «Дзвіночок», який отримую змалку, а тому ціную її поради, оскільки вона добре розуміється у дитячій літературі і прекрасно знає дитячу психологію. Також дякую пані Ірині Дем’яновій, яка видавала декілька власних  книг для дітей та є редактором дитячих книг багатьох інших авторів, тематичних літературних збірників для дітей.

– Як взагалі виникла ідея написати книжку? І чому саме таку?

– Ідея виникла спонтанно і невимушено. Не ставила при написанні цих казок жодної мети. Три роки вони пролежали у папці мого ноутбука, поки батьки не проявили ініціативу проспонсорувати видавництво економічних казок, які нещодавно вийшли з друку в івано-франківському видавництві «НВ».

– Хто книжкою цікавиться уже і де її можна побачити-помацати-купити-прочитати?

– Цільова аудиторія  дуже різна, але переважно – це люди, які прагнуть розвитку для власних чи знайомих дітей. Щодо місць продажу, то наразі їх шукаю. Поки що, бажаючі замовити книгу можуть написати мені у Фейсбук.