Із 230 висаджених кущів Наталя Потурай з Тернопілля зірвала майже пів тонни плодів

Мешканка Великих Бірок Тернопільського району Наталя Потурай вирощує 200 сортів помідорів. На її городі ростуть томати різних кольорів (рожеві, жовті, червоні, оранжеві, смугасті і навіть чорні) та всіляких форм – у вигляді груш, хурми, апельсину, перцю. Пасльоновим улюбленцям жінка віддає чимало своїх сил, тому й збирає високі врожаї. Нинішнього сезону помідори теж не підвели дбайливу господиню – із 230 висаджених кущів вона зірвала майже пів тонни плодів.

– Мені настільки подобається запах помідорового листя, що, якби могла, то залізла б у кущ і вдихала б цей неповторний аромат, – сміючись мовить Наталя. – А що вже казати про самі томати! Я їх їм просто з куща, навіть не витираючи. Бо ті, що з миски, не так смакують. Відколи себе пам’ятаю, на нашому городі завжди росли помідори. Бабуся вирощувала їх з власного насіння. Свої перші кущі я виплекала на другому курсі навчання в інституті. Щоправда, раніше не було такого багатого розмаїття сортів. Одним із перших на моєму городі поселився сорт Малиновий генріх. Його рожеві плоди були дуже смачні. Та, на жаль, я не зібрала їхнього насіння. І купити теж ніде не вдається. Але відтоді я почала більше цікавитися різними сортами.
За кілька років помідорова колекція Наталі Потурай сягнула двохсот видів. Щороку на своєму городі вона висаджує по тридцять п’ять сортів. Насіння помідорів має тривалий термін сходження – до п’яти-семи років, тож є можливість ретельно вивчити кожен вид і віднайти свій улюблений. А їх у господині – чимало. За смаком перевагу віддає високорослим. Для низьких кущів теж щороку відводить певне місце,бо їхні плоди ідеально годяться для консервування.
– Уже кілька років на нашій ділянці лідирує сорт Рожевий мед. Його великі плоди у вигляді серця дуже солодкі і мають тонку шкірку, – розповідає Наталя. – Прописалися у нас і Жовта, Червона та Рожева груша, рожевий Де Барао, Тигрелла, Чорний принц, Малахітова шкатулка, Сонячні бризки. Звабливо виглядають з-під листя помаранчеві кулі Хурми та Апельсину. Тішать незвичними формами плодів Перцевидні томати. Густо вкриті ягодами кущі різних сортів Чері. І це ще далеко не повний перелік.
Згадані пасльонові вимагають багато уваги. Насіння жінка висіває ще першої половини березня. Перед тим для дезінфекції замочує його в розчині марганцівки. Відтак викладає на змочений у воді ватний диск, щоб проросло. Загортає у клейонку, створюючи таким чином парниковий ефект. Через два-три дні, тільки-но насіння проросте, висіває його у склянки об’ємом 50 мл і знову накриває плівкою. Коли з’являється два-чотири листочки, пересаджує у більшу посудину (200 мл). Згодом, дочекавшись, коли минуть весняні заморозки, зрілу розсаду переселяє у відкритий грунт. Догляд за рослинами передбачає регулярні поливи та пасинкування. Аби не дошкуляла фітофтора, двічі в сезон обробляє грядки фунгіцидами. За такий дбайливий догляд кущі щедро віддячують господині. Вага помідора сягає 800 грамів. Тож ціла сім’я може спокійно поснідати одним екземпляром. Нинішнього багатого урожаю вистачило і для квашення, закруток, соків та кетчупів, навіть для родичів з Іспанії – Наталя передала їм п’ятдесят кілограмів томатної смакоти.
Із пасльонових улюбленців Наталя Потурай заготовляє насіння. Для репродуктивних потреб зриває лише найкращі та найстигліші екземпляри. Чайною ложечкою вибирає насіння, поміщає його у склянки з водою і ставить на підвіконня – нехай бродить. Потім викладає на сито і промиває під проточною водою. Відтак сушить і пересипає у поліетиленові пакетики. Там вони чекають своєї весни, щоб вже улітку потішити господиню багатим урожаєм.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА

Газета “Сільський господар плюс”