Бендер повчився б у нашої влади

Остап Бендер знав близько 400 порівняно чесних способів збивання грошей з різних лохів. Однак йому дуже далеко до нашої любої влади, яка таких способів має значно більше. Причому суми, якими оперують нинішні спритники, могли б змусити Бендера плакати крокодилячими сльозами від захоплення та безсилля.

Ось вам приклад класичної і абсолютно законної схеми вилучення просто таки нереальних сум з кишень українських сільгоспвиробників.

Минулого року  все почалося з того що Кабінет міністрів ввів квотування експорту зерна. Мотивовано це було тим, що, мовляв, уряд намагається захистити внутрішнього споживача від зростання цін.

Слід сказати, що минулого року Україна була ледь не єдиною з країн Європи, яка зібрала пристойний урожай. Тому європейські ціни на зернові набагато перевищували українські. Кабінет міністрів чимось заднім відчув, що без такої заборони скоро все зерно виїде за кордон, а тому, фактично, блокував експорт. І справа зовсім не в тому, що уряд так піклувався про українців. Просто якби ціни почали рости ще швидше, аніж зараз, то Яник зі своїми подільниками вже б давно переховувався за кордоном, якщо б зміг втекти, звісно.

А заодно Кабмін непогано заробив, продаючи за відкати квоти на експорт зерна. Разом з тим ті сільгоспвиробники, які не могли платити за відкатним тарифом уряду, змушені були продавати зерно за цінами нижче рівня рентабельності, чим стримували ріст цін на ринку. Щоправда, від стрибкоподібних цінових коливань це нас так і не порятувало.

Так тривало цілий рік. Аж тут почав наближатися час збору нового урожаю, і навіть ті виробники, які могли дозволити собі чекати послаблення експортного терору, почали замислюватися над необхідністю все ж звільняти елеватори та зерносховища під нове зерно.

Але не так сталося, як гадалося. Спритні послідовники Остапа Бендера скасували квотування експорту (правильно, зараз він вже не актуальний), але натомість ввели експортне мито в межах 9-14%. Що межує зі звичайнісіньким здирництвом і рекетом, оскільки вибору у виробників практично немає: вони або змушені експортувати зерно хоча б для того, щоб звільнити місце у сховищах для нового урожаю, або сподіватися встигнути продати його до того часу за цінами нижче плінтусу, що нереально хоча б з огляду на те, що перед новим врожаєм ціни традиційно знижуються.

Відтак, подейкують, уряд заробить на сільгоспвиробниках щонайменше 6 млрд. грн. А така сума Остапу Бендеру могла хіба що тільки снитися…

Володимир Йадороб, Iнфопорн