Неймовірна подорож Тернопільщиною

З приходом літа, нам усім кортить поїхати кудись на відпочинок, у пошуках  чогось нового і захоплюючого. Та що робити коли грошей катма?  Тому я хочу запропонувати всім читачам цікавий і дешевий вихід щодо цього.

От чомусь всі вважають, що найкраще відпочивати за кордоном, адже там ми зможемо відкрити для себе щось цікаве і  незвичайне, там ми зможемо поповнити свої знання  історії.  Саме час ламати стереотипи і довести всім, що  наша Тернопільщина теж багата історичними пам’ятками, цікавими легендами і  чудовими краєвидами.  Отже розпочинаємо. Я пропоную вам відвідати найцікавіші місця Теребовлянського району.

Свою подорож ми розпочнемо з Микулинців, села поблизу Тернополя. Чи не найважливішою пам’яткою цього села є замок, зведений у 16ст.  Нажаль, від нього залишилися лише руїни, проте,  вони нагадують нам про честь і відвагу наших предків, адже стіни замку витримали не одну навалу.  Також, я раджу відвідати Микулинецький костел – барокове диво. Костел зводили з 1761 по 1779 рр. за проектом графа А. Ф. Мошинського.  Довгий час храм занепадав, але зараз він відновлений місцевою громадою.

З Микулинець ми вирушаємо в Заздрість, батьківщину голови греко-католицької церкви кардинала Йосипа Сліпого.  В селі знаходиться меморіальний комплекс Патріарха УГКЦ.

Наступна наша зупинка Струсів, рідне село Степана Будного. Там ви зможете відвідати його могилу, відвідати будинок письменники   та музей.

Звідти їдемо у Зарваницю. Але по дорозі обов’язково відвідайте болото Скобор, що розташоване між Тютьковом та хутором Пантелиха. Болото славиться тим, що тут росте понад 20 рослин, які занесені до Червоної Книги.

Зарваниця – духовна перлина Теребовлянщини. Вперше це село згадується в 1442 році. Під час монголо-татарської навали сюди тікали монахи з Києво-Печерського монастиря. Одного разу в цьому місці з’явилася Божа Матір. Вранці біля джерела, яке протікало неподалік, монахи знайшли ікону і заклали в печері келію, де і помістили її, а саме місце назвали Зарваниця ( де «зарвав» сон). В 1740 році тут знову з’явилася ікона розіп’ятого Спасителя.  Ці ікони і досі зберігаються  в селі, а на святих місцях люди побудували чудові храми, які ще здалека милують очі паломників.

По бажанню ви можете відвідати батьківщину Володимира Гжицького, село Острівець. А ще, я раджу заїхати в Романівку. Мабуть усі чули про знаменитих на всю Європу художників- Михайла і Тимка Бойчуків. Так от, саме тут вони народились і виросли, тут вони творили. Їх роботи ви  зможете побачити згодом, коли приїдете в Теребовлю. Також у Романівці є чудовий ставок, де ви зможете порибалити, а влітку покупатися.

І нарешті кінцевий пункт  Теребовля.

Теребовля – дуже давнє місто. Вперше згадується 1097 році у Іпатіївському літописі. Тоді Теребовля стає центром князівства Василька Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого. У цього міста  довга і цікава історія, яку вам обов’язково розкажуть, якщо ви відвідаєте  краєзнавчий музей. Там ви зможете побачити роботи братів Бойчуків, художника Мар’яна Субчака, та майстра по дереву Остапа Пасіки. Обов’язково відвідайте Теребовлянський замок, споруджений 1360 року. Ви будете вражені його величністю та красою. Замок завжди  з великою радістю приймає своїх відвідувачів. На території замку стоїть пам’ятник  Софії Хшановській -дружини одного з польських князів. Існує легенда, що під час татарської навали  її чоловік планував здати замок татарам, але Софія закликала його боротися за волю. Армія Хшановського перемогла, а його дружині поставили пам’ятник. Нажаль пам’ятник з плином часу зруйнувався, і на його місці поставили новий.

Також, я раджу вам відвідати монастир  і костел кармелітів, він будувався з 1635-1640рр. І досі частину території  монастиря оточують  муровані стіни з чотирма вежами. Обов’язково прогуляйтеся Теребовлею і ви відчуєте подих старовини. А на кінець –Підгір’янський монастир на південній околиці Теребовлі, біля села Підгора. За народними переказами монастир збудований ще у 12 столітті, але у грамоті Яна Казимира зазначається, що він побудований на місті ще старшого, дерев’яного, можливо, ще за часів князя Василька.

Надіюсь, вам сподобається екскурсія, тим паче, що ви витратите на неї лише день, і вона не спустошить ваш гаманець, проте вражень залишиться на цілий рік! Та що там рік, про цю подорож ви будете своїм внукам розказувати!!!

Кокора Анна-Лілія,  студентка Львівського Національного Університету імені Івана Франка, факультету Журналістики.

Фото Роман Паньків