Обережно, нецензурна лексика: у Файне їде батько “матюкливого” Гамлета

Йому 63 роки, він чи не найбільше славиться матюччям, його сатира багато кого пре – вуаля! – це Лесь Подерв’янський, який вже 14 травня о 19.00 год. виступить у Тернополі з програмою “Епічні твори у виконанні автора”.
Якщо ви шанувальник творчості цього автора, то поспішіть за квитком у ЦУМ (перший поверх у відділі Коніка) або на сайті https://goo.gl/GPl95r – на все-про-все 150 українських доларів. Місце зустрічі змінювати не збираються: Український дім “Перемога”.





Якщо Ви ще вагаєтеєся, пропонуємо до уваги фрагмент розмови Леся Подерв’янського у гостях культурологічного проекту анархо-кабаре “Зелена лампа” на ТВі.
Антін Мухарський: Пане Лесю, коли ви вперше в своєму житті сказали слово “х..”?
Лесь Подерв’янський: У дитячому садку.
Антін Мухарський: За яких умов і обставин це трапилося?
Лесь Подерв’янський: До мене підійшов мій собрат по нещастю в дитсадку, я вже не пригадую, як його звали, і сказав: “Подя, я знаю, що таке “х…”. Я спитав – що? Він сказав: “Це жопа”.
Антін Мухарський: Траплялися такі випадки, коли ненормативна вмотивована лексика, можливо, врятувала вам життя?
Лесь Подерв’янський: Не те, що рятувала життя, але полегшувала існування – можливо, так. Відповідь очевидна – в армії. Я служив у Білій Церкві, в піхотному полку один рік – був після інституту.
Антін Мухарський: Я два роки відслужив – то отаких не дуже той…
Лесь Подерв’янський: Спокійно, все було нормально…
Антін Мухарський: Чи ви дружите з інтернетом, чи ґуґлите себе?
Лесь Подерв’янський: Я, на жаль, навіть і комп’ютера не маю, ніяка дружба не ведеться.
Антін Мухарський: Тобто оці ваші п’єси, вірші пишуться, як це робили Гоголь, Шевченко – ручкою на папері?
Лесь Подерв’янський: Як дебіл, так – безсмертним гусячим пером…
Антін Мухарський: Вас не бентежить, що вашу літературну діяльність, драматургічну знають більше, ніж живописну діяльність? Скажімо, коли я вперше побачив у середині 1990-х ваш живопис – глибокий, філософський – то був здивований, бо був дисонанс між вашою літературною творчістю і художньою.
Лесь Подерв’янський: Більше 90% людей мислять вербально. Тому головні месиджі – це все-таки через слово, літературу. А художник… Малий відсоток мислить образами. Тому це несумісні речі. Література була і буде завжди популярнішою, ніж живопис.
Антін Мухарський: В одному інтерв’ю ви сказали, що ви – анархіст, бо анархізм є найвищий прояв соціально-культурного життя людини. Що для вас анархія? Ви є анархістом?
Лесь Подерв’янський: Та я не люблю державу – ось і все. У мене є деякі підстави. Я жив у “совку” і причин любити його не мав – це власний досвід. Я живу в Україні й підстав любити цю державу теж не маю. Нехай хто-небудь мені пояснить, навіщо ця держава існує – я буду дуже вдячний.